Найбільш ранні відомості, які зазвичай наводяться про практику молитви, званої грецькою monologistos (молитва, яка полягає в одній фразі), пов’язані з єгипетськими ченцями. Блаженний Августин говорить, що вони молилися часто, але короткими молитвами, як порив – quomodo jaculatos [1]. Авва Ісаак вчив Іоана Касіяна і братію безперервно повторювати перший вірш Псалма 69: «Deus in adiutorium meum intende, Domine ad adiuvandum me festina» – «Поспішай, Боже, позбавити мене, поспішає, Господи, на допомогу мені» [2], представляючи це як традицію, що збереглася з часів перших ченців у Скитській пустелі. Ісусова молитва – монологічна (monologistos), включає в якості істотного елементу ім’я Христа і зазвичай асоціюється з молитвою митаря: «Будь милостивий до мене грішного» (Лк. 18:13). Continue reading
Category Archives: переклад
МИТРОПОЛИТ АВГУСТИНОС (ЛАБАРДАКІС), КЕРУЮЧИЙ НІМЕЦЬКОЮ МИТРОПОЛІЄЮ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ, ПРОКОМЕНТУВАВ ОСТАННЄ РІШЕННЯ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ.
За рішенням Священного Синоду Московського Патріархату від 14 вересня 2018 року припиняється «участь Російської Православної Церкви у всіх єпископських зборах, богословських діалогах, багатосторонніх комісіях та інших органах, де представники Константинопольського Патріархату будуть головувати або співголів», насправді не є несподіванкою можливого анулювання участі трьох російських єпископів Німеччини на наступному засіданні Православної єпископської конференції в Німеччині (OBKD). Continue reading
ПОЧАТОК ДУХОВНОГО ЗВ’ЯЗКУ КИЇВСЬКОЇ РУСИ З АФОНОМ
Початок духовних зв’язків Київської Русі з Афоном практично повністю збігається з епохою прийняття християнства та закладення основ чернецтва в Київській Русі за часів святого рівноапостольного князя Володимира Великого, тобто відноситься до Χ століття.
Свята Гора придбала особливу духовну привабливість для новонавернених в православну віру слов’ян в епоху святого Афанасія Афонського, в 963 р заснував чернецький монастир Великої Лаври. Серед учнів святого Афанасія були ібери; неподалік ж від Великої Лаври жили італійські монахи з Амальфі, що заснували свій власний монастир. Цілком ймовірно, що у числі послідовників святого Афанасія були і балканські слов’яни. Ця гіпотеза підкріплюється тим фактом, що слов’яни згадуються у Житії святого Афанасія. Крім того, у найдавніших афонських документах згадуються болгари. Continue reading
ПРО ЧЕРНЕЧЕ ЖИТТЯ ТА РОЗПОРЯДОК ДНЯ
Сьогодні я маю радість і честь звернутися до цього гідного зібрання, учасники якого прагнуть догоджати Богу, сподіваються на спасіння своїх безсмертних душ і служать народові Божому до пізнання Його святої волі. Тому ми одягалися в чернечу схиму і прийшли в обране місце спраглих рівноангельського житія, яке божественний Іоан Синайський в своїй «Ліствиці» характеризує так: Continue reading
ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ ВАРФОЛОМІЙ РОЗ’ЯСНЮЄ СИТУАЦІЮ В УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ
У понеділок, 3 вересня 2018 р., Перед усією ієрархією митрополитів і єпископів Константинопольської Церкви, які зустрічалися в королеві міст для синаксису ієрархів Вселенського трону на святі пророцтва Його Всесвятість, Вселенський Патріарх Варфоломій, виступив з важливою промовою щодо статусу Української Православної Церкви, роз’яснюючи і повторюючи численні ключові моменти, що стосуються єдності Святої Православної Церкви та ролі всесвітнього Патріархату в ній. Continue reading
КРАЙНОЩІ У БОГОСЛОВ’Ї І У ЖИТТІ
Між двох крайнощів, як говорив Аристотель, є середина, яка є чеснотою. Доброчесність є серединою не в сенсі чогось проміжного, але в сенсі повноти, яка їй притаманна. Тому він і говорив, що якісно чеснота є крайністю, а кількісно вона є серединою. Наприклад, хоробрість кількісно не досягає зухвалості, але також і не опускається до боягузтва, це чеснота між боягузтвом і зухвалістю. Кількісно вона між ними, тобто є серединою, але якісно вона є крайністю, найвищим, що повинно мати – хоробрістю, а не зухвалістю чи боягузтвом. Continue reading
ПРАКТИЧНЕ І АКАДЕМІЧНЕ БОГОСЛОВ’Я
Богослов’я не є для людини якимось далеким і відстороненим явищем. Людина, створена «за образом і подобою» Божою, може у дійсності спілкуватися з Богом. Вона може по суті своїй стати подібною до Бога – під дією благодаті Божої; вона оживляється Богом, і все її життя наповнюється сенсом згори. Вимовлені нею слова стануть богослов’ям, якщо вони будуть виразом, відображенням і породженням розуму, який знаходиться в єднанні і у живому, дійсному спілкуванні з іпостасним Божественним Словом. Continue reading
«ЄРЕСЬ ПІД ВИГЛЯДОМ НАУКИ»
У ІІІ – IX ст.ст. Церква зіткнулася з серйозною проблемою – коли християнство зустрілося з еллінізмом, іншими словами, коли сталася зустріч богонатхенного богослов’я з філософськими теоріями досократиків, класичної метафізики (Платон, Аристотель) та неоплатонізму.
Богослови, які жили на Сході, обговорювали з філософами богословсько-онтологічні та космологічні проблеми, намагаючись дати на них відповідь, ґрунтуючись на богослов’і Одкровення. Оскільки їм не вистачало знань про Бога, отриманих емпіричним, досвідченим шляхом, поступово вони прийшли до різних єресів, як, наприклад, аріанів (представники аріанства) та більш пізні єретики. Continue reading
ХРИСТОС І ПРОБЛЕМА СУСПІЛЬСТВА
Наскільки людина очищається від пристрастей, настільки вона набуває можливість і для істинного спілкування з Богом і з іншими людьми.
Ті, хто дивляться на людину з позиції романтики і чисто зовні переносять зло з особистостей у суспільство, бо вважають, що зміна суспільства на краще призведе до зміни і людей на краще. Але православні християни, не відкидаючи значення впливу суспільства на особистість людини, першорядне значення надають преображенню особистості людини через покаяння і за допомогою Божественної благодаті. Continue reading
ПОСМЕРТНА ДОЛЯ НЕХРЕЩЕНИХ НЕМОВЛЯТ: ВІЧНЕ БЛАЖЕНСТВО АБО ГІРКІ МУКИ?
Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне
Мт. 19:14
Всіх нас лякає смертний час і посмертна доля, адже всі ми грішні і усвідомлюємо свою гріховну природу. Але яка доля невинних немовлят, які навіть не змогли прийняти Таїнство Хрещення у силу різних трагічних причин? Ця стаття присвячена роздумам на цю тему, у ній узагальнено погляди святих отців Церкви на це питання. Continue reading