МИЛОСЕРДЯ ХРИСТОВЕ

Побачивши її, Господь змилосердився над нею

Лк. 7:13

Подібно вчителям малих дітей, що дають їм системну освіту і, починаючим викладати науки, починають з малого і легкого і лише потім переходячи до великого і складного, вчив своїх учнів і Господь. Спочатку на їх очах Він зціляв легкі недуги, потім виганяв бісів з людських душ, потім відкривав очі сліпих, повертав здоров’я тим, хто вже перебував при смерті, і нарешті, воскрешав з мертвих, як воскресив Він Яіру доньку та сина Наїнської вдови. Саме про це розповідає й сьогоднішнє євангельське читання. Феофан Керамевса підкреслює, що Господь воскрешав мертвих щоб «звістити», тобто приготував шлях для вчення про воскресіння Його та всіх померлих. Розглянемо ж докладніше, як сталося диво воскресіння сина вдови. Continue reading

ПРОСТОТА БОЖЕСТВЕННОЇ ПРИРОДИ, ЗГІДНО З ВЧЕННЯМ СВЯТОГО ГРИГОРІЯ ПАЛАМИ

Основний сутністю Бога є простота. Якщо сутність Бога не проста, а являє собою з’єднання різних елементів, тоді складові цього з’єднання повинні передувати Богу. Але такий Бог не може бути Творцем створеного світу, це не істинний Бог, який є Початком сущого. Початок сущого, Бог, має бути не складним, а простим. Він не тільки простий, але “простий в простоті своїй, і єдиний в єдності Своїй». Таким чином, не виходячи за рамки Своєю простоти, вся ця «часткова не частина (поєднана без злиття і розділення без поділу) присутня у всьому і у кожній з істот». «Бог, – говорить святий Григорій Палама, – не їсти велике Тіло, яке через свої невимірні розміри не може вміститися в невеликий простір, властива Сутність Бога – безтілесна». Ось чому Він «всюди існуючий і є перш за все і у всіх і во всіх і вище за все». А якщо хтось і представить щось менше, то і в те уявне менше Він може Весь вміститися. Continue reading

ЖІНОЧЕ ЧЕРНЕЦТВО НА КІПРІ

У історичних джерелах перших століть християнства часто можна зустріти розповіді про християн, чоловіків і жінок, які проводили чернече життя і цілком присвячували себе служінню Святій Трійці. Серед жінок найбільш показовий приклад учениці апостола Павла, святий першомучениці рівноапостольної Фекли, що жила у I столітті на горі Каламон в Селевкії (Мала Азія). Continue reading

БЛАГОТВОРНЕ ТА ОЧИСНЕ ЦУНАМІ

Передмова

Вранці 26 грудня 2004 року, на другий день Різдва Христового [1] все людство здригнулося від небувалої катастрофи, що сталася в приморських районах Південно-Східної Азії і викликаної приливної хвилею внаслідок сильного землетрусу. Цунамі спричинило сотні тисяч жертв, матеріальний же збиток взагалі не піддається обчисленню. За кілька хвилин неповторні за своєю природною красою місця, цей справжній рай, перетворилися у пустельні болота з купами руїн. Continue reading

ПРАКТИКА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРАВА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИХ ПАТРІАРХІВ

З огляду на останні події у Вселенському Православ’ї, зокрема нездорову критику Константинопольського патріархату з боку представників Російської Православної Церкви, ми вважаємо доцільним перекласти українською мовою та опублікувати працю відомого російського дослідника А. В. Карташова, яка побачила світ ще в далекому 1936 р.

Редакція порталу «Київське Православ’я»

ВСТУП

Завдяки розділу зовнішньому і розпаду внутрішньому колишньої Російської Православної Церкви, помітно виступила на сцену традиційна на Сході головна роль Вселенського Патріарха. Міжнаціональні антагонізми православних країн і народів ускладнили питання про авторитет Константинопольської кафедри присмаком національних пристрастей і створили відому серед слов’янських Церков тенденцію до визнання церковної першості Константинополя до можливого мінімуму. Тим часом, в наші дні постає нагальне питання про організацію будь-якої форми організованої, координованої діяльності всього Православ’я і на зовнішній міжцерковній арені, і у вирішенні назрілих внутрішніх питань. Відійти при цьому від використання успадкованої з нашої східної історії практики якось першості Константинопольського центру абсолютно неможливо. Потрібно її вивчити, врахувати і побудувати новий modus vivendi наших Церков у формах соборного контакту, взаємодії і взаємодопомоги. Потрібна нова міжправославна конституція, при якій автокефальна самобутність наших Церков не виключала б, як тепер, їх регулярного, ділового спілкування. Continue reading

РОЛЬ СКОРБОТИ В НАШОМУ ЖИТТІ

Часто нам задають питання: яку роль в житті людини відіграє скорбота – індивідуальна і загальнолюдська – особливо в наші дні, коли скорбота можна бачити всюди? Ця тема була детально розглянута отцями Церкви, щоб не виникло ні найменшого непорозуміння. Але через те, що святоотцівське вчення може залишитися незрозумілим для широкого кола читачів, де існує і примножується скорбота, ми коротко розглянемо цю важливу тему, щоб втішити тих, для кого вона є нагальною. Continue reading

НЕОБХІДНІСТЬ ПРОЩЕННЯ І ОНОВЛЕННЯ ЦЕРКВИ

У вченні Господньому прощення, що дарується нам Богом, нерозривно пов’язане з прощенням, яке ми покликані дарувати тим, хто зробив нам зло. Насправді, наші гріхи, за які ми просимо у Господа прощення, найчастіше є не що інше як зло, здійснене нами іншим людям. Отже, ми повинні просити вибачення за ці гріхи не тільки у Бога, але і у тих, хто постраждав через них. В іншому випадку Господь не пробачить нас. Continue reading

ЦЕРКОВНИЙ ПОГЛЯД НА ЖІНКУ У СВЯТОМУ ПИСЬМІ

У Старому Завіті жінка згадується в двох розповідях, присвячених створенню людини. Ці розповіді містять найбільші істини. До завдань їх святих творців, натхненних Духом Божим, не входило ні обґрунтувати в онтологічному ключі особливості жіночої природи, ні сформулювати богословську точку зору на створення і особистість жінки. Безсумнівно, і вони перебували під впливом пануючого в ту епоху патріархального духу, коли чоловік панував у всьому. Однак, незважаючи на це, творці Старого Завіту через образи і символи підкреслюють, що і чоловік, і жінка є витворами єдиного благотворного Бога. І чоловік, і жінка, бувши у Божій подобі, мають однакову людську природу. Господь створив чоловіка і жінку створіннями, які доповнюють і підтримують один одного. Кожен з них бачить в іншому і себе самого, і взаємні відмінності. Удвох вони виконують єдину справу і несуть спільну відповідальність за світ навколо них. Ці два унікальних творіння Господь любить, ними Він опікується і їх благословляє. Continue reading

НАСТАВ ЧАС НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Україна здобула незалежність з 1991 року з цього часу (та й до цього, століття тому) православні віруючі та їх лідери – політичні і релігійні – намагалися заснувати незалежну (автокефальну) Українську Православну Церкву.

І з 1991 року Московський Патріархат не може або не хоче врегулювати це розділення в Україні, що залишав мільйони православних віруючих за межами канонічної Церкви. Зараз, після стількох років, після вивчення стількох запитів, і після безлічі особливих оскаржень Вселенський Патріархат Константинополя діє відповідно до своїх церковних обов’язків та канонічного права – зцілити розділення. Continue reading

ЦЕРКВА «ПОРУЧ» З ЖІНКОЮ

Протягом століть сильний чоловік підкоряв собі слабку жінку і помістив її разом з дитиною на нижній щабель суспільства. З приходом християнства було проголошено рівноправність і рівність обох статей, і Церква – як спільнота святих – на ділі та по суті встала поруч з жінкою, допомагає їй знайти справжній сенс життя та своє покликання. Continue reading