Не секрет, що в розпалюванні сепаратистських настроїв, окрім комуністів та регіоналів, помітну роль відіграли представники духовенства УПЦ. Її клірики не лише виступали з відповідними сепаратистськими проповідями, а й деякі з них брали безпосередню участь у бойових діях на боці проросійських сепаратистів. Сказати, що це були окремі непорозуміння, було б лукавством. Тим більше, що з боку керівництва УПЦ ми так і не почули чіткого засудження ні сепаратизму, ні тероризму. Деякі клірики цієї Церкви навіть сьогодні дозволяють собі демонструвати відверту підтримку терористів-сепаратистів. І це не обов’язково в Донбасі, який стікає кров’ю. Зовсім недавно в Київській області один зі священиків УПЦ закликав молитися за «ополченців» Донбасу, а його собрат на Житомирщині відмовився відспівувати вбитого воїна АТО, мотивуючи це тим, що той воював проти «наших братів». Навіть на Волині при негласній підтримці духовенства УПЦ проводяться «антивоєнні акції», на яких закликають любити Росію. А які чутки поширюються серед «низових активістів» цієї Церкви! Одна з останніх таких чуток — це те, що Порошенко — масон. Хоча нинішній Президент України — вірний УПЦ. Continue reading
Category Archives: Статті
МІФОТВОРЧІСТЬ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В УКРАЇНІ ЯК СПРОБА ВИЖИВАННЯ
Згідно з багатьма опитуваннями, більшість віруючих громадян України визначають свою конфесійну приналежність як «православні». Саме цей факт визначає особливу цікавість українського суспільство до стану справ в Українському Православ’ї. Особливо, це стало помітним після початку військового конфлікту з Росією, бо т.зв. «Українська Православна Церква Московського Патріархату» є підрозділом Руської Православної Церкви з центром у Москві. Тенденційні заяви деяких архієреїв УПЦ МП, участь її священиків, кліриків та мирян у війні проти України, вже активно почали формувати негативний образ цієї структури в очах більшості православних українців, а необхідність об’єднання всіх трьох гілок Українського Православ’я в Єдину Помісну Православну Церкви з центром у Києві стає реальною вимогою суспільства. Continue reading
СОБОР СМОЛЕНСЬКИХ СВЯТИХ
Святкується в неділю перед святом Смоленської ікони Божої Матері
Смоленська кафедра є однією з найбільш древніх у Київської митрополії Константинопольського патріархату, бо християнство стало поширюватися на Смоленщині незабаром після хрещення Києва. Як повідомляє літопис: «в лето иде Владимир в Смоленскую землю и тамо крести все те земли». Continue reading
АРХІЄПИСКОП ДИМИТРІЙ ЗАКЛИКАЄ ДО МОЛИТВИ ЗА ХРИСТИЯН НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ
Вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце і ніяка спека: бо Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел вод; і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх
Одкр. 7:16:17
До Всечесних пресвітерів і дияконів, ченців та черниць, голів та члени парафіяльних рад, викладачів та учнів церковних шкіл, членів благодійних організацій, молоді та молодіжних працівників, а також й усієї православної християнської сім’ї в Сполучених Штатах Америки. Continue reading
СЛУЖБА СВЯТУ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
НА ВЕЛИКОЇ ВЕЧІРНІЙ
На «Господа кличу:» стихири Хрещення Русі-України, глас 5.
Подібний: Радуйся, Животворчі Хрест:
Радуються Неба і земля, / ангели радіють, люди торжествують, / бо це Христос, Бог наш, / як наречену прикрашену і обрану, / Церкву Київську Себе обручив, / людей її на ниву безсмертя привів / і спасає від полону ворожого Хрещенням святим, / що подає мир душам нашим. Continue reading
СВЯТІ КИЇВСЬКІ МУЧЕНИКИ ФЕДІР ВАРЯГ І СИН ЙОГО ІОАН
Пам’ять 12/25 липня
Святі мученики Федір Варяг і син його Іоан жили в Києві в Х столітті, коли варяги, предки нинішніх шведів і норвежців, брали особливо діяльну участь у державній та військового життя Київської Русі. Купці та воїни, вони прокладали нові торговельні шляхи до Візантії і на Схід, брали участь у походах на Царгород, становили значну частину населення стародавнього Києва та князівських найманих дружин. Головний торговий шлях Русі – з Балтійського моря в Чорне – називали тоді «шлях із варяг у греки».
На варязьку дружину спиралися у своїх починаннях вожді і організатори ранньої київської державності. Як і слов’яни, серед яких вони жили, багато з заморських прибульців під впливом Візантійської Церкви брали святе Хрещення. Київська Русь займала серединне місце між язичницької Скандинавією і православної Візантією, тому панівними в духовному житті Києва виявлялися поперемінно то живлющої віяння християнської віри, що йшло з півдня (при блаженному Оскольді в 860-882 рр.., При Ігорі і святий Ользі в 940-950 – х рр..), то згубні вихор язичництва, налетів з півночі, від Варязького моря (в часі правління Олега, що убив Оскольда у 882 р., при повстанні древлян, які вбили Ігоря в 945 р., за часі князя Святослава, який відмовився прийняти Хрещення, незважаючи на наполягання своєї матері, рівноапостольної княгині Ольги). Continue reading
ТРАДИЦІЙНА МОЛИТВА, ЩО ЧИТАЄТЬСЯ ЗА ЛІТУРГІЄЮ В ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМАХ У ЧАСІ ВІЙНИ
Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Єдиний творча чудес!
Поглянь, у милості і щедрості своєї, на смиренних слуг Твоїх і, як Людинолюбний, почуй і помилуй нас.
Бо повстали вороги наші на нас, щоб погубити нас і розорити святині наші. Поможи нам, Боже, Спасителю наш, і визволи нас задля ім’я Твого, та прикладуться до нас слова, що вимовив Мойсей до людей Ізраїлю: Будьте відважними, стійте і побачите спасіння від Господа. Бо Господь допоможе нам. Continue reading
МЕТЕОРА – «ЩО ВИСИТЬ МІЖ НЕБОМ І ЗЕМЛЕЮ»
Метеора була б незвичайним явищем навіть без своїх монастирів, відомих на весь світ тим, що стоять на вершинах чудових нерукотворних кам’яних «веж», як би виростають з землі на Фессалійською рівнині і спрямованих в небо.
Геологи вважають, що ці «вежі» утворилися тисячі років тому в процесі поступового здрібніння величезного озера, який покривав колись всі навколишні землі. Continue reading
ЧИН ПАМ’ЯТІ ПРАВОСЛАВНИХ ВОЇНІВ ТА ВСІХ, ХТО ЗА ВІРУ І БАТЬКІВЩИНУ В БОЮ ЖИТТЯ ПОКЛАВ
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (3 рази).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Трійце, помилуй нас, Господи, очисти гріхи наші, Владико, прости беззаконня наші, Святий, завітай і зціли немочі наші імені Твого ради.
ДО ІСТОРІЇ АНТИФОНІВ НА БОЖЕСТВЕННІЙ ЛІТУРГІЇ
Антифон походить від грецького слова αντιφωνος, що означає — перемінний спів, це вибрані із псалмів стихи, які співаюсься почергово двома хорами, або як нам відомо, у двонадесяті свята, третій святковий антифон виконується солістом і хором на кліросах, у сучасному богослужінні.
У старозавітному храмі співали левіти, які були поділені на два хори. Колись співали цілі псалми, а тепер лиш вибрані стихи. Принцип співу антифонів здавна застосовували у практиці Східних Церков. Ввів їх до християнського богослужіння, на лутургії, перший Антіохійський єпископом святий Ігнатій Богоносець (+ 107). За древніми переказами, цей святий був серед дітей, яких Ісус благословляв: «Пустіть дітей, нехай ідуть до Мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже» (Лк. 18,16). Зазвичай у антифонному співі чергувалося звучання чоловічого та дитячого хорів. Тобто вони виконуються хором у формі діалогу. Антифони, як стверджував Ігнатій Антиохійський, відтворюють спів янголів на славу Божу. Тому і Він увів цей вид співу у богослужіння. Святий Ігнатій ввів ці антифонні співи у християнство під дією Божого обявлення, в якому йому зявились ангели, які співали поперемінно, прославляючи і звеличуючи Бога. За добрим прикладом святого Ігнатія пішов і святий Василій Великий, що впровадив такий спів у Кесарії Кападокійській, як і святий Іван Золотоустий поспішив це зробити в Царгороді. Святий Амвросій Медіоланський, подивившись на своїх братів на Сході, впровадив антифонний спів у Західній Церкві. З того часу почали використовуватись в літургії. Continue reading