НЕПРАВОСЛАВНЕ ПРАВОСЛАВ’Я. ДО ПИТАННЯ ДЕЯКИХ СУЧАСНИХ ПРАКТИК У ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМАХ ГАЛИЧИНИ

Наші богослужбові співи всі повчальні, глибокодумні і піднесені. У них вся наука богословська, і вся мораль християнська, і всі розради, і всі залякування. Уважно слухаючи їх може обійтися без всяких інших навчальних християнських книг.

Святитель Феофан Затворник

Вступ

Православне богослужіння, що створювалося століттями, є великою скарбницею, в якій кожен щось знайде для себе: дорогоцінну перлину, прекрасний небесно-блакитний сапфір або прозоро-чистий аметист. Богослов знайде тут бездонні глибини богослов’я. Душа поетична знайде в цій скарбниці вищу поезію. Математик здивується стрункості та внутрішній логіці богослужбового статуту, побачить математичну красу. Проповідник знайде невичерпне джерело для натхненних повчань. Молитвеник – зразки найдосконаліших молитов. Церква керується і управляється Духом Святим. І воістину Духом Святим створювався Богослужебний Статут Православної Церкви. У храмі, під час богослужіння, здійснюється зв’язок з світом Вищім і світом видимим, ось це і є те найбільше, що робить богослужіння не спогадом, не простою переживанням, можливо і дуже хорошим, але тимчасовим і індивідуальним, але вічністю, що об’єднує всіх і вся – світ видимий і невидимий – і тут, в Церкві, ті люди, які не жили тоді, коли відбувалися ті великі події, тепер беруть участь в них, долучаються до них як до вічності. Continue reading

ЧИ МОЖЛИВО НАВІДУВАТИ ХРАМ ЖІНЦІ У «КРИТИЧНІ ДНІ»

Коли я вступила в жіночий монастир Російської Православної Церкви Закордоном (РПЦЗ) у Франції, мене ознайомили з обмеженнями, які накладаються на сестру у т.зв. «критичні дні». Хоча їй було дозволено ходити до церкви і молитися, не дозволялося ні причащатися, ні прикладатися до ікон або торкатися антидору, ні допомагати пекти проскури або роздавати їх, ні допомагати при прибиранні храму, навіть було неможна запалювати лампаду або світильник, що висить перед іконою у своїй власній келії – це останнє правило мені пояснили, коли я помітила незасвічену лампаду в іконному кутку іншої сестри. Я не пам’ятаю щоб хто-небудь з нас намагався піддати сумніву ці встановлення, або чим-небудь обґрунтувати їх – ми просто припускали, що менструація – це вид «нечистоти», і, отже, нам треба триматися подалі від освячених речей, щоб так чи інакше не осквернити їх. Continue reading

ЧИ Є У БІБЛІЇ ПОМИЛКИ?

Біблія не може помилятися, Бо вона – Слово Бога, а Бог не помиляється. Це не означає, що в Біблії немає трудних для розуміння уривків. Але ці важкості породжені не досконалим одкровенням Бога, а нашим недосконалим його розумінням. Історія біблійної критики свідчить, що помилки існують не в Біблії, а в розумі критиків. При цьому більшість проблем можна віднести до однієї з перерахованих нижче категорій. Continue reading

СЛОВО У ДЕНЬ СВЯТОЇ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Якщо хто прагне нехай іде і п’є

Ін.7:37-52. Ін.8:12

Не про тілесну спрагу говорив Христос і не про зви­чайну воду. Христос говорив про жагу душ наших і про благодать Духа Святого. 3,9. Так крім тілесної спраги є ще в нас спрага духовна. Як для тіла необхідно пиття води, вдихання повітря скільки ж для душі потрібно благодаті котра, служить для неї поживою, питтям і повітрям, заміняє всі життєві стихії. Як тамувати тілесну спрагу всі ми знаємо, але як ту спрагу душі загасити, якою водою напоїти душу, наситити душу Духом Святим не всі ми вміємо. Continue reading

ТАЄМНИЦЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Христос після Свого Вознесіння на небеса, згідно Його обіцянці, в п’ятдесятий день послав Святого Духа, Який виходить від Отця.

Сам Христос провістив про дарування учням Святого Духа: «І Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік. Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; ви ж знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде». (Ін. 14:16-17). І відразу ж, після цих слів, Він сказав: «Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам» (Ін.14:26). Continue reading

ТОЧНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЧЕРНЕЧОГО СТАТУТУ І ДУХОВНИЙ УСПІХ ЧЕНЦЯ

Ознаки справжнього духовного успіху

Преподобний Іоан Касіян, великий подвижник, обдарований мудрістю наставника, в своєму знаменитому аскетичному творінні «Співбесіди» пише: «Всі науки і знання мають свою проміжну мету (σκόος) і кінцеву мету (τέλος). Мета нашого подвижницького (чернечого) життя – Царство Небесне, а шлях – чистота серця, без якого неможливо досягти цієї головної мети »[1]. Щоб підтвердити сказане, він нагадує нам про слова апостола Павла: «Так вчить і святий Павло, коли він прийняв благе ярмо Христове говорить: плід ваш є святість, а кінець – життя вічне (Рим. 6:22). Цим він ніби каже: ваша мета – чистота серця, а кінцева мета – життя вічне» [2]. Continue reading

АПОСТОЛ І ЄВАНГЕЛІСТ ІОАН БОГОСЛОВ

Апостол і Євангеліст Іоан був родом з Вифсаїди Галілейської. Він був людина проста і неосвічена, як і інші апостоли, проте він був з досить забезпеченої сім’ї. У його батька Зеведея було достатньо рибальських сіток, та він мав у себе в служінні працівників. Там же працювали і двоє його синів – Яків та Іоан. Мати Іоана Соломія доводилася двоюрідною сестрою Богоматері Марії, і з Євангелія нам відомо, як вона вірно служила Христу, слідуючи всюди за благим Учителем разом з іншими благочестивими жінками. Continue reading

ПРОРОЧЕ ЗНАЧЕННЯ СВЯТОЇ ГОРИ АФОН У СУЧАСНОМУ СВІТІ

Чернецтво – це спосіб прожити життя у Христі шляхом повної відмови від світу земного і посвячення себе Господу. З цієї точки зору, чернецтво скрізь однаково, і кожен монастир, скит або обитель відлюдника – це обране місце, вихідна точка, у якій починається чернече життя і шлях християнина. Багато в чому, все те, що можна сказати про чернецтво, відноситься і до Святої гори Афон, і навпаки, все, що можна сказати про Афон, характерно і для всіх ченців загалом. Continue reading

ВСЕЛЕНСЬКІСТЬ І ЕКУМЕНІЗМ

Церква це те місце, де в Мирі є Царство Боже. Вона поширюється «на весь світ» і «на всі часи» [1]. Вселенськість і діахронічність Церкви засновані на Христі, Який у Свою сутність прийняв усе людство. Присутність Христа в Церкві за допомогою нествореної енергії Святого Духа, яка відновлює і творить її вселенськість. Continue reading

РОЛЬ ІГУМЕНА У СТВОРЕННІ АТМОСФЕРИ ЄДНАННЯ І ЛЮБОВІ У МОНАСТИРІ

Будь-який православний монастир – це, крім іншого, ще й справжня сім’я, в її центрі – батько, оточений дітьми. Ченці в обителі можуть походити з різних країн, можуть бути дуже різними за віком, освітою, культурними традиціями і особливостями виховання, у кожного з них своє минуле, але всі вони приходять в монастир з однією метою – очиститися від пристрастей, досягти дією Божественної благодаті просвітлення розуму і обожнення. Всі вони приходять або, у всякому разі, повинні приходити, тільки заради любові до Христа, бо саме це становить першу, найголовнішу заповідь Божу: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і від усього розуміння твого і від усієї душі твоєї (Мт. 22:37). А крім того ще й полюби ближнього свого як самого себе (Мт. 22:39), що служить природним наслідком і свідченням виконання першої заповіді. Continue reading