МОЖЛИВО, ЩО МОСКВА ПОТРЕБУЄ МІСІОНЕРІВ БІЛЬШЕ, НІЖ АФРИКА

Московська «православна помста» розкриває величезну вакансію богослов’я

Кожна помісна Церква має свою історію, свій хід у подорожі людства крізь століття, свої особливості та свій шлях, адже кожне місце має свою ідентичність. Олександрійський патріархат, звичайно, не виключення. Носій неймовірної історії, що дає своєму Предстоятелю титул Папи і Патріарха, він має показати багату й чудову біографію, невеликий зразок якої звучить стисло щоразу, коли папа Олександрійський служить, коли лунає його слава. Continue reading

ОФІЦІЙНЕ СТАВЛЕННЯ АЛБАНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ДО ДІЙ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

Від початку церковної кризи в Україні ми в усній і письмовій формі зазначали, що церковні розділення та розколи не заліковуються часом. Навпаки, це поглиблює і загартовує їх. Нещодавнє рішення Московського патріархату про створення екзархату на африканському континенті підтверджує початкові побоювання. Поряд із розділенням між мільйонами українських православних, створюється нове розділення на чутливому африканському континенті, де в останні десятиліття розвивається православні закордонні місії. В африканських країнах вже давно утвердилися різні християнські конфесії, а також експансіоністський іслам. Відтепер звичайних африканців до Православ’я запрошуватимуть два Православних Патріархата, не маючи між собою євхаристичної єдності. Скандал і ослаблення православного свідчення цією розкольницькою діяльністю очевидні. Це хворобливий розвиток подій. Continue reading

КІПРСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА: «ОСТАННІЙ ШАНС ДЛЯ НЕВАКЦИНОВАНОГО ДУХОВЕНСТВА»

«Я можу забрати те, що я даю. Я можу їх покарати, і якщо їм це не подобається, двері відкриті. Я зроблю це на благо людей, а не тому, що я так хочу або мені так подобається»

Архієпископ Кіпрський Хризостом

Архієпископ Кіпрський Хризостом знову був рішучим у своїх заявах проти духовенства, яке відмовляється від вакцинації і не підкоряючись його наказам, погрожуючи покаранням. Continue reading

«ЄРЕСЬ» БАЙДУЖОСТІ В ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ

Москва нападає, де вона хоче, а інші Церкви цього не хочуть бачити

Скільки б ви не намагалися інтерпретувати дії Російської Церкви в церковних планах, ви, напевно, опинитесь в такому ж глухому куті, як і я, коли починав писати цей текст. У той час, коли вся планета стурбована своїм майбутнім і бореться під тягарем наслідків пандемії, Російська церква демонструє свою могутність, знайомить нас зі своїм новим «церковним» «вченням». «Догма», яка багато в чому нагадує американський «шок і трепет», має дивну схожість з рейдом російських танків у Празі в серпні 1968 року, тоді як фразу зарозумілого «Короля Сонця» можна було легко перефразувати. «Франція… Церква це я». Continue reading

МИТРОПОЛИТ ПІСІДІЙСЬКИЙ СОТІРІЙ ПРО ВТОРГНЕННЯ РОСІЯН В АФРИКУ

Великий біль!

Я ніколи не очікував відчути на заході свого життя такого болю, як відчував після оголошення рішення Московського Патріархату абсолютно безсоромно проникнути в Африку! Continue reading

З НОВИМ РОКОМ!

Мої дорогі друзі в Христі,

Ми стоїмо на порозі нового 2022 року Божого. Настав час озирнутися назад, заглянути вперед, а в основному, достойно перебувати в сьогоденні. Continue reading

ОФІЦІЙНА ЗАЯВА ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

Стародавній Олександрійський Патріархат висловлює глибоку скорботу з приводу синодального рішення Російського Патріархату про створення Екзархату в звичайних межах юрисдикції Стародавньої Олександрійської Церкви, рішення, прийняте в розпал Різдва Христового і Богоявлення, під час якого втілюється Христос, Цар миру.
Continue reading

МИТРОПОЛИТ КАМЕРУНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ПРО АНТИКАНОНІЧНЕ ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ НА КАНОНІЧНУ ТЕРИТОРІЮ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

Деякі православні юрисдикції, що прийшли в Африку останніми роками, створили церковні громади та «монастирі» з тими «кліриками», яких православна місія з різних причин вигнала [1] з місцеві єпархії Олександрійського патріархату. Тож цілком природно, що ці структури протестантським способом розділяються на незліченну кількість самопроголошених православних громад. Continue reading

ДВІ УНІЇ: ОБРАЗОК З ІСТОРІЇ РУСІ ПРИ КІНЦІ XVI ВІКУ

Тяжкі часи переживав наш руський народ під польським пануванням в XVI віці. Унія Люблінська 1569 року відлучила наші землі від Литви і прилучила їх безпосередньо до Польщі, а надто йшла до того, щоб завести на наших землях польські порядки. Ціль, до котрої вони змагали, була така, щоби нашу Полудневу Русь, що дісталася в їх руки, зовсім зілляти з Польщею, зробити з тих двох країн одну цілість. Нинішня Галичина була вже в їх руках віддавна; цікава річ, що тут поляки, хотячи сей край зробити польським, почали від того, що накликали до нього німців і поосаджували їх по містах. В прочій Русі, по Люблінській унії, годі вже було се зробити, і для того поляки задумали дійти до своєї цілі іншою дорогою. Особливо на дві речі мали вони око. Continue reading

ПО ВІРІ ВАШІЙ

І

В молитві закладена велика сила, бо то сила Бога, а Він чує наші молитви і, як Всесильний, відповідає на них, адже «бо не буває безсилим у Бога жодне слово» (Лук., 1:37). Господь чує молитви кожного з нас, дітей Своїх, і коли ми молимося щиро й з глибоким розчуленням серця, то «від усякої скорботи звільняє їх» (Пс., 33:18). Молитва зв’язує нас із Господом, та нам не слід чекати виконання нашого прохання одразу ж, як тільки звернулися з ним. Бог є джерелом сили нашої молитви, але відповідь залежить тільки від Його волі. Continue reading