РОЗПОВСЮДЖЕННЯ БОГОСЛУЖБОВИХ КНИГ УКРАЇНСЬКИХ БРАТСТВ СЕРЕД СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЇ: ІСТОРІОГРАФІЯ

Предметом нашої статті є торгівля книгами, надрукованими кирилицею в Польсько-Литовській державі (Речі Посполитій), серед слов’янських народів, які проживали в Габсбурзькій монархії (головним чином в Угорському королівстві). Йдеться лише про слов’янські народи візантійського обряду, тобто про православних сербів, а також про візантійсько-католицьких русинів-українців, об’єднаних з Римом (їх називають карпато- українцями). З іншого боку, богослужбовими книгами кириличного письма користувалися і румуни, які, звичайно, не були слов’янським народом. Їх книготоргівля не може розглядатися в рамках даної доповіді, проте вона має бути згаданою (в “короткому екскурсі”) у зв’язку з українською книготоргівлею. Петро Могила послав багато книг православним румунам у XVII ст. Ми ж досліджуємо історію культури XVII–XVIII ст. слов’янських народів Угорського королівства, які багато богослужбових книг імпортували з українських друкарень. Continue reading

РЕЛІГІЙНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ В УКРАЇНІ: ТЕОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

Україна опинилася на роздоріжжі, її владі та громадянам належить вирішити, як краще вибудувати відносини між церквою, державою та суспільством. Є два шляхи, і я вважаю, що християнське віровчення спонукає віруючих України обрати другий шлях, а не перший. Пишу про це як богослов, а не як експерт із питань права; як протестант, а не православний; і як американець, а не українець. Continue reading

СПРОСТУВАННЯ ЦІКАВОГО ФЕЙКУ АБО ПРО «ВІДКРИТТЯ» ЧЕСЬКОЇ ДОСЛІДНИЦІ

Історія явища, яке вже набуло назву «український патріотичний фейк», ще чекає свого дослідника. Але спростування, що регулярно з’являються на сторінках ЗМІ та соціальних мережах, давно не викликають здивування. Однак недавно відбувся випадок, коли чеська дослідниця Рита Ліонс Кіндлерова (Rita Lyons Kindlerova) виступаючи у Національної бібліотеці Чеської Республіки, озвучила як сенсацію старий фейк про ніби існування в Львові української друкарні ще в 1460 р. Continue reading

«У МЕНЕ ДО БОГА БУЛО ДУЖЕ БАГАТО ЗАПИТАНЬ». СВЯЩЕНИК-ДИСИДЕНТ З БІЛОРУСІ — ПРО МОРАЛЬНИЙ ВИБІР, ПАРАФІЯН-ДОНОЩИКІВ, ЕМІГРАЦІЮ, ЦЕРКОВНИЙ РОЗКОЛ І СВОЄ МІСЦЕ СИЛИ В ЛИТВІ

Георгій Рой – один із священиків Константинопольського патріархату у Литві. Рік тому він переїхав до Вільні з Білорусі через репресії. У своїй країні він опинився в небезпеці, бо не погодився із насильством і хотів говорити правду.

Нині отець Георгій разом із ще одним опальним священиком — Олександром Кухтою з Мінську — створює та розвиває єдину в Литві білоруську православну парафію. А також проводить служби для українців їхньою рідною мовою. Портал Delfi поговорив з Георгієм Роєм про його особисту історію та про те, що зараз відбувається у православній церкві.

У 2020 році отець Георгій, тоді настоятель кафедрального собору в Гродно, закликав до чесних виборів і виступав проти насильства білоруської влади. Він разом з іншими священиками допомагав тим, кого кинули до в’язниць, і відкрито говорив про те, що відбувається. На другий день після виборів протести проходили біля собору, згадує отець Георгій один із найважчих моментів. Демонстрантів били, він відчинив двері храму. Continue reading

ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА ПАСХУ 2024 РОКУ

+ Варфоломій

З Божого Милосердя,

Архієпископ Константинополя-Нового Риму і Вселенський Патріарх

До повноти Церкви:

Нехай Благодать, Мир і Милосердя Христа Воскреслого у Славі буде з усіма вами

***

Найчесніші брати Архієреї та улюблені в Господі діти,

З волі й благодаті Бога, подателя всіх дарів, пройшовши змагання Святого і Великого посту і провівши з сумом Тиждень Страстей Господніх, ось ми радіємо святкуванню Його прекрасного Воскресіння, через яке ми були відкуплені. від тиранії Пекла. Continue reading

КРИЗА У БОЛГАРСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ: СОБОРНІСТЬ ЧИ АВТОРИТАРИЗМ?

У Болгарській православній церкві (БПЦ) проходять вибори – найближчими місяцями належить обрати митрополита однієї з найбільших приморських єпархій – Сливенської, а потім – і болгарського патріарха. Continue reading

АРХІЄПИСКОП АРТЕМІЙ ГРОДНЕНСЬКИЙ (КИЩЕНКО): ЛЮДИНА ЗА СВОЄЮ ПРИРОДОЮ БОГОПОДІБНА…

Сьогодні перша річниця смерті архієпископа Артемія Гродненського, які був єдиним архієреєм Білоруського екзархату РПЦ, що Під час масових акцій протесту в Білорусі у серпні 2020 року, після «президентських виборів», виступив із низкою заяв, у яких засудив насильство та кровопролиття. Був репресований Московським патріархатом – відхилений від керування єпархією та висланий з м. Гродно. Але репресії не зломили Владику, у 2022 р. він твердо виступив на підтримку України, жорстко осудив російську агресію.. У пам’ять про незламного Слугу Христового, архієпископа Артемія Гродненського, ми публікуємо его проповідь, яка дуже актуальна в часі Великого Посту на наближення до світлого свята Воскресіння Христового.

Редакція Continue reading

КИНУТИ ПЕРШИМ КАМІНЬ В ЄРЕСЬ… ДАВАЙТЕ НЕ ВПЛУТУВАТИМЕМО В ЦЕ БОГА!

У попередні роки, тижні і навіть останніми днями я не раз спостерігав – і одного разу навіть підтримав різноманітні засудження Московського Патріарха – його проповідей та вчинків – як єретичних. Ідеологія «Русского миру» була засуджена як неправославна та єретична. «Наказ» Всесвітнього Російського Народного Собору було охарактеризовано як спотворення віровчення. І [літургійне] вшанування патріарха Кирила було поставлене під питання. Все перераховане вище справедливо та обґрунтовано обговорювалося, зокрема, і моїми близькими друзями по всьому світу. І хоча я жодною мірою не виступаю проти своїх колег, які прагнуть вирішити проблему немислимої деградації, до якої може дійти Православна Церква, я все ж таки запитую себе, чи є такий підхід єдиним чи найкращим. Було б гідно, якби православні єпископи засудили Московського Патріарха вольовим соборним рішенням. Так само було б гідним похвали, якби серед православних християн виникла мужня ланцюгова реакція протесту чи захисту від деспотичного пастиря, який сам заблукав (Пс. 118:176). Але коли саме полювання за єрессю стає важливою справою чи бодай має сенс? Continue reading

РУБІКОН ТРЕБА ПЕРЕЙТИ, АЛЕ ЯК?

Законопроєкт 8731 було терміново подано у січні 2023 го року у зв’язку з правою колізією. А саме, Конституційний суд розблокував виконання закону про перейменування, і тут стало очевидним, що вимагати від УПЦ називатися РПЦ явно недостатньо. Дійсно, ну виконали б громади УПЦ цю норму і стали називатися РПЦ – чи змінилося б від цього щось суттєво в українському православ’ї? Можливо частина громад УПЦ активніше перейшла б до ПЦУ, але держава, яка примушує УПЦ не українізуватися, а русифікуватися дійсно виглядала б дуже дивно. Те, що здавалося логічним до великого вторгнення стало абсурдним сьогодні. Хоча частині експертів, серед яких і був автор цього тексту, вже при прийнятті закону про перейменування була очевидною його недолугість та недоречність. Важливо, що УПЦ теж попала в правову колізію у зв’язку із законом про перейменування. Всі українські релігійні об’єднання, що мали зв’язки з релігійними центрами в країні агресорі ці зв’язки розірвали та релігійні організації, що належали до цих об’єднань перестали підпадати під дію цього закону. Як визнає архієпископ Сильвестр, собор у Феофанії лише заявив про намір УПЦ вийти із РПЦ і тому до цього часу релігійні організації, що належать до УПЦ підпадають під дію закону. І якщо перейменування не здійснено, то їх статути втрачають чинність у частині, що стосується їх назви. Юристи сперечаються чи це тягне втрату чинності всього статуту релігійної організації – мені це здається очевидним наслідком, але це всі так вважають. Так чи інакше, виникають колізії. Наприклад, релігійна організація УПЦ надає ДЕСС списки делегації, що має виїхати за кордон або надає для воєнкомату списки священників для того, щоб їх не мобілізували – але буквально згідно з діючим законом про перейменування всі ці документи недійсні. До в них вказані неадекватні назви, бо ці організації офіційно не перейменувалися, а тому вони власне вже поза правовим полем. З ними мали б розірвати усі договори органи місцевої та державної влади, три з половиною тисячі храмів та інших приміщень мали б були повернуті держави чи органам місцевого самоврядування. Якщо храми були побудовані самими громадами, то ніхто не має права надавати їм електрику, воду чи газ. Те, що всього цього не відбувається – це наслідок милосердного невиконання діючого закону. Continue reading

ЧИ СПРАВДІ ВСЯКА ВЛАДА ВІД БОГА?

У Євангелії, у 13 главі послання до Римлян святого Апостола Павла є такі слова: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога». Як ці слова слід трактувати? Чи за таких умов критика влади не є гріхом? А як щодо диктаторів?

Питання ставлення віруючих до світської влади було завжди не простим. Ще апостоли та інші сучасники Ісуса Христа неодноразово намагалися розпитати в Спасителя про те, яким у дійсності повинно бути їхнє відношення до владних структур, зокрема – римських окупантів. Чимало людей того часу чекаючи на Спасителя мріяли саме про те, що Він – Мессія-Визволитель очолить народний бунт проти загарбників і Сам стане на чолі незалежної держави. Спочатку навіть найближчі учні Христові слухаючи про Царство Боже мріяли про повернення теократії – земного устрою, при якому будуть діяти лише церковні закони, продиктовані безпосередньо Самим Богом (Мт.24:3). Однак, Христос чітко говорив про те, що Його Царство не від світу цього. Continue reading