РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ 2019 РОКУ

Featured

✠ Варфоломій

Архієпископом Божим Милосердям Константинополя-Нового Риму і Вселенський Патріарх

До всієї повноти Церкви

Благодать, милосердя та мир від Спасителя Христа, народженого у Віфлеємі

Улюблені брати і сестри в Господі,

Знову досягнув великого свята Різдва Господнього, ми прославляємо гімном і духовною піснею Того, хто зменшив Себе заради нас і прийняв нашу плоть, щоб Він міг викупити нас із полону та відкрити ворота раю. людський рід. Церква Христова радіє, коли богослужбово переживає всю таємницю Божественного милосердя отримує передчуття слави есхатологічного царства, пропонуючи добре і благочестиве свідчення віри, надії та любові у світі. Continue reading

ВІРА – ОСНОВА ВИХОВАННЯ

Коли ми дискутуємо про виховання підростаючого покоління, хотілося б поговорити й про те, як Церква може впливати на духовно-моральне оздоровлення українського суспільства, беручи участь у підготовці дітей до майбутньої участі в його житті, тобто у їхньому вихованні, адже Церква відділена від держави. Сучасні педагоги, вірячи в дієвість внутрішніх факторів, закладених у душі дитини, дбають про забезпечення міцного здоров’я, творчого розвитку в певних його напрямках, освіченості, напрацюванні соціальних навичок і багато чого іншого. В цьому, звичайно, є багато цінного, але найсуттєвіше в житті людини проходить повз неї, а це – її духовне життя, що є прерогативою віри, тобто релігії. Тож у чому полягає виховання світське і православне, яким може бути взаємозв’язок між ними? Continue reading

ЧЕРНЕЦТВО ТА СВІТ

Інститут чернецтва сходить до самих витоків древньої Церкви. Апостол Павло, відповідаючи на питання Коринтян про невинність, порадив, в тому числі, що людині добре лишатися так (1 Кор. 7:25-26), маючи на увазі, що і чоловікам і жінкам краще не вступати в шлюб, зберігаючи свою цноту.

У всякому разі, і сам апостол Павло, і інші апостоли, і, звичайно, апостол Іоан Богослов зберігали безшлюбність, за що останнього і називали «незайманим». Також до місіонерської діяльності першої Церкви залучаються і такі діви, як Хлоя (1 Кор. 1:11), Фива (Рим. 16: 1) та інші (1 Кор. 9: 5). Continue reading

АНДРІЙ – АПОСТОЛ «МАЛОГО»

Брат Петра, Андрій, найменш відомий з усіх чотирьох апостолів першої групи. Андрій зазвичай залишається на другому плані, хоча він був членом домінуючої четвірки. Він не входив в число свідків деяких важливих подій, при яких разом з Христом були присутні Петро, Яків та Іоан (Мт. 17: 1; Мк. 5:37; 14:33). В інші ж моменти він згадується серед членів тісного кола (пор. Мк. 1:29; 13: 3). Не може бути сумнівів у тому, що у нього були тісні стосунки з Христом, адже саме через нього інші люди, найчастіше особисто, знайомилися з Наставником. Continue reading

РЕЛІГІЯ НА ЗАКАРПАТТІ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД, РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ НА МАЙБУТНЄ

Останнім часом в Україні відбуваються кардинальні духовні зміни, спричинені національним і релігійним відродженням, що в свою чергу є викликами культурної глобалізації. Дослідження історії релігії та церкви в Україні є однією з актуальних проблем сучасності. Це зумовлено, насамперед, тим, що історія релігії нерозривно пов’язана з загальною історією суспільства. Упродовж багатьох століть розвитку людської спільноти викристалізувався міцний зв’язок політичних, етнічних і релігійних факторів, який спричинив утвердження релігій та церкви як неодмінних складових суспільного організму. Релігійний чинник завжди посідав вагоме місце в житті українського народу й мав безпосередній вплив на його історію. Continue reading

СЛОВО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННОГО МИТРОПОЛИТА ДАНИЛА ПІСЛЯ МОЛИТВИ ЗА УКРАЇНУ

Дорога молитовна громадо, ми зібралися на молитву за Українську Державу, за Українську націю. Україна вже багато років у війні і в даний час, на днях, повинні відбутися переговори про мир між Україною і Росією з залученням політичних лідерів європейських могутніх держав. Ми хочемо мати свою державу, державу багату, сильну та, на жаль, не тим шляхом ідемо. Я, як священнослужитель, маю такі міркування. Ми не серйозно, безвідповідально ставимося до Української Держави, не в Бозі будуємо батьківщину. Господь Бог у Святому Письмі показав нам зразки міцної держави. Continue reading

ВВЕДЕННЯ У ХРАМ БОГОРОДИЦІ. ЧОГО НЕ ВАРТО ЗНАТИ, АБИ НЕ ЗІПСУВАТИ СОБІ СВЯТА….

І. Історія та «історії»

Перші згадки про свято Введення з’явилися у грецьких місяцесловах лише з ІХ ст. Довгий час його не відзначали як велике двонадесяте свято, лише згадували про принесення, згідно з єврейським законом, дівчинки Марії у храм на 80-ий день «після днів очищення». Цю дату відраховували від Різдва Божої Матері. Continue reading

СТЕРЕЖІМОСЯ, ЩОБ НАМ НЕ СТАТИ ПРОТИВНИКАМИ БОЖИМИ

Дорогі християни, дорогі отці, ми вперше переживаємо такі перебудови релігійної свідомості, але історія нам подає приклади, що подібне різні помісні Церкви, народи вже переживали. Їхній приклад може бути для нас певним орієнтиром, щоб ми не зробили подібні помилки, не дали поштовху у невірному напрямку, бо історія не прощає таких необачних кроків. Не простить і Небо, коли наш непоміркований крок принесе гіркі наслідки. Раб, який знав волю Божу і не виконав її, буде битий багато (Лк. 12:47). Ми всі віруючі, і Біблія для нас є священним мірилом, орієнтиром у всіх потребах релігійного життя. Коли Господь через Мойсея виводив народ ізраїльський з Єгипту, а фараон вимагав виконання непомірної роботи, простий народ почав нарікати на Мойсея та Аарона, гніваючись, що вони на народ звели ожорсточення фараона (Вих. 5:21). Цьому простому люду видавалося, що це Мойсей захотів, а не воля Божа. Коли ізраїльтяни вийшли в пустелю, то почалися нові забаганки самих ізраїльтян – м’яса, влади, часника, цибулі, вони дорікали, що Мойсей з Аароном вивели народ у пустелю вмирати (чи нам не ставало гробів у Єгипті… Вих. 14:11). Інші люди чудодійну могутню руку Божу бачили, але ховалися з ідолослужінням своїм, а на Мойсея нарікали не через умови пустельного життя, а через таємну ревність свого ідолослужіння (Прем.11:16.17.). Continue reading

ТРИЗУБ З ХРЕСТОМ: 100 РОКІВ БОРОТЬБИ ЗА ПРАВО НА ІСНУВАННЯ

Один з сучасних проектів Великого Державного Герба України у поєднанні з тризубом з хрестом

100 років тому було вперше запроваджено тризуб як державний символ України. Спершу український флот запровадив цей символ ще в січні 1918 р., що було регламентовано відповідним «Тимчасовим  законом про флот УНР» [1]. Це був перший законодавчий акт, який легітимізував офіційне використання в Україні тризуба та синьо-жовтого прапора як державних символів, які на той час ще не були офіційно затверджені. І вже спираючись на цей закон, 2 лютого 1918 року, тризуб був ухвалений в якості державного герба Малою Радою УНР [2]. Згодом тризуб став гербом Української Держави за Гетьманату П. Скоропадського (1918) і Директорії УНР (1918-1920), і зберігався українським урядом в екзилі як національний символ, аж поки не було відновлено державну незалежність України вже в 1991 році. Continue reading

ПРАВОСЛАВНЕ РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ ЧЕСНОТИ

«Нехай ніхто не мріє здобути істинний християнський намір і християнські чесноти та працювати для Бога як належиться, якщо не хоче принуджувати себе відкидати і переборювати всякі пристрасні порухи…. Вони завжди будуть породжувати свої плоди та затуманювати чесноти, а деколи й зовсім їх закривати та витісняти»

святий Никодим Святогорець.

Людина завжди намагається все в житті впорядкувати, довести до природної норми, до відповідності онтологічним вимогам, здійснює це за допомогою і зовнішніх, і внутрішніх впливів. Зовнішні впливи на регулювання життєдіяльного процесу часто є нагадуванням, інколи стимулом чи примусом. Внутрішні ж регулювання випливають із власної волі людини, її особистого бажання, персональних спонукань, що згладжує деякою мірою стрибкоподібність у поведінці людини, створює онтологічні умови для виконання покладених на неї обов’язків. І саме чесноти людини забезпечують ці регулятивні умови. Чесноти, чеснота, благочестиве життя ці слова, кожна людина, тим більше християнин чує ще змалечку, кожному вони видаються знайомими зрештою людина починає звикати до них і вважати чимось банальним, звичним, однак більшість християн сприйнявши, як належне саме поняття, не сприймають або не хочуть сприймати його значення, глибокого змісту. Continue reading