ПОВЧАННЯ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО ПРОТИ ПИЯЦТВА

Мені доводилося чути, як деякі люди казали: «Якби не було вина, ми б не стали пияками!» О лукаві! Люди грішать, а ми зневажаємо дар Божий! Та хіба ж вино – причина цього зла? Ні, не вино, а непоміркованість тих, які ним зловживають! Тому краще скажи: «О, якби не було пияцтва!» А якщо скажем: «Краще б не було вина», – то можемо дійти й до таких висновків: краще б не було заліза, тому що існує людиновбивство; краще б не було ночі, адже ж є злодії; краще б не було світла, оскільки є наклепники. Таким чином ти, врешті, забажаєш все знищити. Але ти не чини так, оскільки це – сатанинський дух. Не зневажай вино, але зневажай пияцтво. Коли п’яний протверезіє, опиши йому всю огидність його вигляду в сп’янінні. Скажи йому, що вино дане нам для звеселяння, а не для того, щоб спотворювати себе; дане, щоб бути радісним, а не щоб ставати посміховищем; дане для зміцнення здоров’я, а не для його розладу; для лікування тілесної немочі, а не для ослаблення духу. Бог винагородив тебе цим даром. То чому ж ти непоміркованістю своєю безчестиш себе? Continue reading

ПОХВАЛА СВЯТОМУ СЛАВНОМУ ВЕЛИКОМУЧЕНИКУ ХРИСТОВОМУ ДИМИТРІЮ

Славний великомученик Димитрій, причасник небесної слави, подарував нам сьогодні це свято, як найбільший дар. Нині і ми, що належать до сонму люблячих цього великомученика, вшануємо його богонатхненними молитвами і похвалами, щоб святий Димитрій став нашим другом і заступником в Царстві Христовому. Підкреслимо його святу відвагу і любов до Христа, чесноти і гідності та наповнимося святою радістю, бо написано, що якщо прославляється праведник, радіють народи. Але добре б нам, з волі Бога, не тільки радіти, але і отримати духовну користь від промов тих, хто поважає його пам’ять. Continue reading

СУБОТА ПОМИНАЛЬНА

Сьогодні настав день в котрий маємо пам’ятати про померлих. Творімо пам’ять про упокій родичів наших, родини, друзів, ровесників, за дітей і всіх православних християн. Ми повинні в молитвах творити жертви лю­бові. Істинна християнська любов не перестає на цьому світі, вона сягає на ту сторону, в загробне життя. Церква наче любляча мати кличе нас поминати покійних, не забувати про тих котрі з роду християнського уступили до іншого життя. Може вони і чекають на нашу жертву, на молитву, щоб звільнитися від узів гріха, бо після Божої справедливості нічого нечистого, ані скверного не ввійде в Царство небесне. Мт.5:21. Свята Церква в нашій присутності разом з нами возносить молитви за нашими померлими, приносить безкровну жертву. Треба нам молитися за померлих побожно, доручати їх Богу. Всіх спочилих належить поминати, бо не знаємо хто і коли зітхне за нами, щоб звільнити їх від мук пекельних. Чия молитва буде вартісна, щоб визволити їх від кайданів пекельних. А вони коли дістануться до слави небесної будуть першими молитвениками за нас до Бога. Церква як любляча мати назначила певні дні в році, щоб в них приносилися жертви про всіх померлих. Continue reading

НОРМИ КАНОНІЧНОГО ПРАВА, ЯК ОСНОВА УТВОРЕННЯ ЄДИНОЇ ПОМІСНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

Всім нам судилося жити у знаменний час – час на зламі тисячоліть; час новітнього переосмислення місця та ролі Православної Церкви у житті людства. Церква Христова за дві тисячі років свого існування не тільки не втратила себе, своєї ідентичності та усвідомлення власної високої місії – нести у світ світло Христової віри але і відіграла чи не найважливішу роль у процесі становлення культурних, національних та, навіть, ментальних засад життя суспільства сьогодення. Перебуваючи на порозі третього тисячоліття, Православна Церква гостро як ніколи усвідомлює велич мети власного буття. Роль Церкви у сучасному секуляризованому покаліченому атеїстичним ре­жимом суспільстві важко переоцінити. Подібно до Авраама, який благав Ангела Господнього помилувати Содом та Гоморру навіть заради десяти праведників, вона повсякденно вимолює у Господа Бога милосердя до світу цього, що впав зло та розпусту. Continue reading

БЕСІДА ПРО ТАЇНСТВО ПОКАЯННЯ

У ранній Церкві таїнству Хрещення передувало Таїнство Покаяння, котре лікує і звільняє людину від гріха і його тяжких наслідків.

Апостол Петро в день Святої П’ятидесятниці на питання тих що слухали його проповідь: що нам робити?, – і відповів: покайтеся і нехай же охреститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів і отримаєте дар Святого Духа (Діян.2,38). Так призиваються всі перейнятися вірою в Христа як Сина Божого і покаятися в гріхах своїх проти Бога і тим підготувати себе до таїнства Хрещення, нерозривно пов’язаного з Покаянням. Continue reading

ПАМ’ЯТЬ СВЯТОГО АПОСТОЛА ФОМИ

Сьогодні наша Церква святкує і вшановує пам’ять святого апостола Фоми. Слід підкреслити, що пам’ять апостола Фоми святкується саме сьогодні, а не в першу неділю після святої Пасхи, коли відзначається зовсім не пам’ять апостола, але згадується його дотик до воскреслого Господа, про який ми скажемо трохи нижче. Фома (або Дідімос – Близнюк) був галілейським юдеєм, одним з дванадцяти апостолів, покликаних Ісусом Христом. У списку дванадцяти апостолів він займає сьоме чи восьме місце. Відповідно до церковного переказу, він проповідував Євангеліє і прийняв мученицьку смерть в Індії. В області Малабар в Індії в даний час існують так звані християни апостола Фоми. Continue reading

НАШІ ПОПЕРЕДНИКИ. СЛУЖИМО БОГУ І УКРАЇНІ

Шатро похідної церкви Київської Русі (Радзивіллівський літопис)

«Служити народові – то служити Богові»

митрополит Іларіон (Огієнко)

Київське Православ’я завжди було і є зі своїм народом. Не було такої доби в історії Київської Русі, коли б наша Свята Православна Церква не поділяла з своїм народом його біду і радості, не була в самому серці всіх доленосних подій українського православного народу.

Вже з часів Київської Русі, православні священики брали активну участь у обороні нашої Батьківщині. Про це свідчить «Повість врем’яних літ», «Іпатіївський літопис», «Радзивіллівський літопис» та інші історичні документи. Істориками особливо відзначається активна участь священиків та ченців православних монастирів Київської Русі в її обороні під час татарської навали в ХІІІ столітті, коли православні храми перетворювалися на останні твердині оборони від агресора. Continue reading

СВЯТО ПОКРОВУ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Поміж Богородичними святами нашого церковного року на особливу увагу заслуговує свято Покрова Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері, як Покровительки нашого народу, тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж по сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земне, людське, але небесне й могутнє заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ. Тому свято Покрова завжди було і є для нашого українського народу днем великого вияву любові і вдячності для Пресвятої Богородиці та днем радісної прослави і звеличення її покрову й заступництва. Continue reading

ПРОПОВІДЬ У ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛІСТА ІОАНА БОГОСЛОВА

Сьогодні Православна Церква святкує пам’ять Улюбленого Ученика Господа нашого Ісуса Христа, святого Іоана Богослова (його ім’я означає «Бог – щедрий у благодаті»). Новий Завіт пише, що Іоан був сином рибалки Заведея, а Святе Передання подає досить цікаву інформацію, що його мама Саломія, була дочкою Праведного Йосифа Обручника. Таким чином Іоан був би прибраним племінником Господа і Господь мав близькі родинні відношення з ним іще перед тим, як розпочав Своє служіння Месії, коли покликав його бути між Дванадцятьма, які постійно пробували з Ним а потім утвердили Апостольську Церкву своїм ділом та словом. Continue reading

ПРОРОК ЙОНА І СИМВОЛ ХРЕСТА

Пророк Йона, головний герой і автор однойменної пророчої книги, жив в VIII столітті до н.е., в епоху, коли місто Ніневія стало столицею держави Ассирії. З книги пророка Йони ми не можемо почерпнути ніяких відомостей про його життя. Для нас залишається невідомим, де і коли на нього була покладена пророча місія. Автор згадує лише про те, що був сином Амітта (Йон. 1:1), і вказує на той факт, що коли він почав пророчу діяльність, Ніневія була «великим містом» (Йон. 1:2).

Однак Йона, замість того, щоб безпосередньо виконати волю Бога і проповідувати ніневітянам, йде в Яффу і сідає на корабель, відпливає в Таршіш. Тоді, за Божественним повелінням, на морі піднявся шторм і моряки кинули Йону в море, де його проковтнув кит (Іон. 1:3-2:1). Continue reading