Законопроєкт 8731 було терміново подано у січні 2023 го року у зв’язку з правою колізією. А саме, Конституційний суд розблокував виконання закону про перейменування, і тут стало очевидним, що вимагати від УПЦ називатися РПЦ явно недостатньо. Дійсно, ну виконали б громади УПЦ цю норму і стали називатися РПЦ – чи змінилося б від цього щось суттєво в українському православ’ї? Можливо частина громад УПЦ активніше перейшла б до ПЦУ, але держава, яка примушує УПЦ не українізуватися, а русифікуватися дійсно виглядала б дуже дивно. Те, що здавалося логічним до великого вторгнення стало абсурдним сьогодні. Хоча частині експертів, серед яких і був автор цього тексту, вже при прийнятті закону про перейменування була очевидною його недолугість та недоречність. Важливо, що УПЦ теж попала в правову колізію у зв’язку із законом про перейменування. Всі українські релігійні об’єднання, що мали зв’язки з релігійними центрами в країні агресорі ці зв’язки розірвали та релігійні організації, що належали до цих об’єднань перестали підпадати під дію цього закону. Як визнає архієпископ Сильвестр, собор у Феофанії лише заявив про намір УПЦ вийти із РПЦ і тому до цього часу релігійні організації, що належать до УПЦ підпадають під дію закону. І якщо перейменування не здійснено, то їх статути втрачають чинність у частині, що стосується їх назви. Юристи сперечаються чи це тягне втрату чинності всього статуту релігійної організації – мені це здається очевидним наслідком, але це всі так вважають. Так чи інакше, виникають колізії. Наприклад, релігійна організація УПЦ надає ДЕСС списки делегації, що має виїхати за кордон або надає для воєнкомату списки священників для того, щоб їх не мобілізували – але буквально згідно з діючим законом про перейменування всі ці документи недійсні. До в них вказані неадекватні назви, бо ці організації офіційно не перейменувалися, а тому вони власне вже поза правовим полем. З ними мали б розірвати усі договори органи місцевої та державної влади, три з половиною тисячі храмів та інших приміщень мали б були повернуті держави чи органам місцевого самоврядування. Якщо храми були побудовані самими громадами, то ніхто не має права надавати їм електрику, воду чи газ. Те, що всього цього не відбувається – це наслідок милосердного невиконання діючого закону. Continue reading
Category Archives: Бібліотека
ЧИ СПРАВДІ ВСЯКА ВЛАДА ВІД БОГА?
У Євангелії, у 13 главі послання до Римлян святого Апостола Павла є такі слова: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога». Як ці слова слід трактувати? Чи за таких умов критика влади не є гріхом? А як щодо диктаторів?
Питання ставлення віруючих до світської влади було завжди не простим. Ще апостоли та інші сучасники Ісуса Христа неодноразово намагалися розпитати в Спасителя про те, яким у дійсності повинно бути їхнє відношення до владних структур, зокрема – римських окупантів. Чимало людей того часу чекаючи на Спасителя мріяли саме про те, що Він – Мессія-Визволитель очолить народний бунт проти загарбників і Сам стане на чолі незалежної держави. Спочатку навіть найближчі учні Христові слухаючи про Царство Боже мріяли про повернення теократії – земного устрою, при якому будуть діяти лише церковні закони, продиктовані безпосередньо Самим Богом (Мт.24:3). Однак, Христос чітко говорив про те, що Його Царство не від світу цього. Continue reading
ЩЕ РАЗ ПРО «РУССКИЙ МИР» ТА РЕАКЦІЮ УПЦ (РПЦвУ)
РПЦ вже 4 дні як оголосила, що війна проти України та Заходу є священною. Навіть Візантійські імператори не додумалися оголосити православний джихад, навіть російські імператори не пішли на це, лише радянська влада та пострадянська РПЦ змогли це зробити. Continue reading
ТРІОДЬ ПІСНА, ЯК ПОСІБНИК З ПСИХОСОМАТИЧНОГО ОЧИЩЕННЯ
Тріодь – це духовний період, який зміцнює нас у нашій православної істині. Вона нагадує нам про мету нашого життя та його межі. Вона вказує на суєту наших цілей, прагнень і пріоритетів. На те, що повертає нас до нашої екзистенційної реальності. Що виводить нас на дорогу, яку ми, можливо, втратили.
Це – Період, який ми переживаємо щороку, щоб пригадати про роль часу в нашому житті, а також про ключове питання, про яке ми зазвичай забуваємо, про те, як повернутися до вихідної точки, з якої ми почали. Continue reading
ПРО НОВІ ЗАЯВИ ПАТРІАРХА КИРИЛА, УПЦ (РПЦвУ) ТА РПЦ
Про те, що українці та білоруси є субетносом російського народу подібним до поморів та сибіряків патріарх Кирило вчив з 2015 року. Дивно, що тепер у них великороси теж субетнос. Про те, що треба воювати із Заходом та тими, хто спробує до Заходу приєднатися – вчив з 2012го. Про те, що Росію треба перетворити на православний Іран і будувати православний халіфат із своїм православним Талібаном – вчив з 2018го. Коли Україні мали надати Томос, патріарх Кирило поїхав до патріарха Варфоломія і там заявив, що Томос давати не можна, бо українці не самостійний народ, а частина росіян, кордони між державами – тимчасові, і був посланий. Все це українська влада мала б давно знати і виходячи з цих фактів давно заборонити мати будь-які зв’язки з патріархом Кирилом для українських церков – але цього так і не зроблено. Єпископат УПЦ – наприклад митрополит Черкаський Феодосій – продовжує вчити про необхідність зберегти «єдіноє духовное пространство». Для Путіна патріарх Кирило став його Геббельсом бо є значний дефіцит ідей і свою ідеологію Путін змушений запозичувати із православного нацизму Кирила. Маю надію, що до перемоги України Путін та Кирило доживуть і ми повісимо на одній осині. Це і буде наш білий прапор миру! Наближаймо перемогу, донатимо снайперам! Continue reading
ЩО ТАКЕ ВІДОКРЕМЛЕННЯ ЦЕРКВИ ВІД ДЕРЖАВИ?
Дебати, що почалися кілька місяців тому про шлюб між людьми однієї статі, завершилися дискусією про стосунки держави з Церквою. І від того, що ми говорили про шлюби, ми перейшли до розлучення. Оксюморон у всій цій справі полягає в тому, що для прихильників «розлучення» Церкви та держави головний аргумент той самий, що й у Церкви щодо одностатевих шлюбів. Отже, що кажуть обидві сторони? «Цей шлюб неприродний». Continue reading
ОГЛАСИТЕЛЬНЕ СЛОВО ПЕРЕД ПОЧАТКОМ СВЯТОГО І ВЕЛИКОГО ПОСТУ (2024)
Featured
+ ВАРФОЛОМІЙ
Милістю Божою
Архиєпископ Константинопольський — Нового Риму
і Вселенський Патріарх
Усій Повноті Церкви,
Нехай благодать і мир
Від Господа і Спаса нашого Ісуса Христа,
Разом з нашою молитвою, благословінням і прощенням
буде з усіма Вами.
* * *
Всечесні браття Ієрархи та благословенні чада у Господі,
Благодать нашого Бога любові знову сподобила нас увійти в потрібний для душі час Пісної Тріоді і дійти до Святого і Великого посту, до арени подвижницької боротьби, сповненої вишніми дарами і радістю Хреста і Воскресіння. У цей благословенний період, духовний скарб і динамізм церковного життя, а також сотеріологічна довідка всіх його проявів, розкриваються з ясністю. Continue reading
ПІСТ, ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ЄВХАРИСТІЯ
Готуючись до Великодня і дотримуючись все необхідне в період Великого посту, православні християни покликані задуматися і про те, як ця практика, окрім духовного оновлення, може стати джерелом соціальних перетворень і збереження навколишнього середовища. Для подолання екологічної кризи, з якою ми стикаємося щодня, Вселенський патріарх Варфоломій, давно відомий як «Зелений патріарх», просить «від нас не більшого професіоналізму в галузі технологій, а глибшого покаяння, метаної, у прямому значенні грецького слова, що означає гаряче» зміна розуму», і радикальної зміни способу життя» [1]. Вважаю, що православна практика посту, з її особливою увагою до проблем споживання, стає тією точкою, де православ’я може вступити в діалог з зростаючою областю етики, що оцінює моральні наслідки вибору продуктів харчування, та започаткувати «радикальну трансформацію способу життя»[2], до якої закликає нас Патріарх Варфоломій як основа для більш екологічного способу життя у світі. Continue reading
РІШЕННЯ РУМУНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ЯК ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА ВСЕЛЕНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я
Отже, сталося те, чого очікувала та боялася практично вся повнота Вселенського Православ’я – на черговому засіданні Синоду Румунської Православної Церкви (далі Рум.ПЦ), який відбувся 29 лютого 2024 р., було прийнято рішення заснувати кілька адміністративних структур поза своєю канонічною територією. Зокрема і «Румунську Православну Церкву в Україні». Ця подія викликала велике занепокоєння та бурхливе обговорення як у соціальних мережах, так і на сторінках ЗМІ. У статті ми спробуємо ретроспективно проаналізувати діяльність Рум.ПЦ та її наслідки, як для Вселенського православ’я, так і для України. Continue reading
ІГУМЕН (НАСТОЯТЕЛЬ) МОНАСТИРЯ: ЯК ПОЄДНУВАТИ ДУХОВНЕ КЕРІВНИЦТВО ТА ВІДНОСИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СВІТОМ
І Духовний керівник
Святитель Василь Великий, як відомо, пише, що ігумен посідає у монастирі місце Бога, «на образ Христа». Старець Еміліан Симонопетрський у свою чергу пояснює, що настоятель монастиря, що є повнотою Соборної Церкви в одному конкретному місці, є зримою складовою обряду, яка приховує в собі незриме джерело – Бога. Насамперед настоятель є керівником, творцем, який керує і таємно веде душі, вказує їм шлях до досконалості і до таємничого єднання з Христом [1]. Continue reading