ЦЕРКОВНИЙ ПОГЛЯД НА ЖІНКУ У СВЯТОМУ ПИСЬМІ

У Старому Завіті жінка згадується в двох розповідях, присвячених створенню людини. Ці розповіді містять найбільші істини. До завдань їх святих творців, натхненних Духом Божим, не входило ні обґрунтувати в онтологічному ключі особливості жіночої природи, ні сформулювати богословську точку зору на створення і особистість жінки. Безсумнівно, і вони перебували під впливом пануючого в ту епоху патріархального духу, коли чоловік панував у всьому. Однак, незважаючи на це, творці Старого Завіту через образи і символи підкреслюють, що і чоловік, і жінка є витворами єдиного благотворного Бога. І чоловік, і жінка, бувши у Божій подобі, мають однакову людську природу. Господь створив чоловіка і жінку створіннями, які доповнюють і підтримують один одного. Кожен з них бачить в іншому і себе самого, і взаємні відмінності. Удвох вони виконують єдину справу і несуть спільну відповідальність за світ навколо них. Ці два унікальних творіння Господь любить, ними Він опікується і їх благословляє. Continue reading

НАСТАВ ЧАС НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Україна здобула незалежність з 1991 року з цього часу (та й до цього, століття тому) православні віруючі та їх лідери – політичні і релігійні – намагалися заснувати незалежну (автокефальну) Українську Православну Церкву.

І з 1991 року Московський Патріархат не може або не хоче врегулювати це розділення в Україні, що залишав мільйони православних віруючих за межами канонічної Церкви. Зараз, після стількох років, після вивчення стількох запитів, і після безлічі особливих оскаржень Вселенський Патріархат Константинополя діє відповідно до своїх церковних обов’язків та канонічного права – зцілити розділення. Continue reading

ЦЕРКВА «ПОРУЧ» З ЖІНКОЮ

Протягом століть сильний чоловік підкоряв собі слабку жінку і помістив її разом з дитиною на нижній щабель суспільства. З приходом християнства було проголошено рівноправність і рівність обох статей, і Церква – як спільнота святих – на ділі та по суті встала поруч з жінкою, допомагає їй знайти справжній сенс життя та своє покликання. Continue reading

ГРІХ ЯК ФОРМА ЛЮБОВІ

Любов – це причина існування всього творіння і головний критерій його поведінки і способу дій. Про це нам говорить вчення Апостола Павла в його відомому «гімні» любові (1Кор. 13:1-13).

Проте, любов як поведінковий критерій пов’язана не тільки з благочестивою поведінкою, але і з гріхом. Насправді гріх є якоюсь формою любові. Він не може бути чимось іншим, оскільки любов понад усе. Continue reading

СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ ЯК ВОРОГ ЧЕРНЕЦТВА

Мене попросили розповісти, чому шлях секуляризації – ворог чернецтва. Спробую вам пояснити, у чому полягає згубність цього шляху. Але перед тим слід визначити, що є основною метою чернецтва, цього церковного органу, який одночасно знаходиться і в Церкві, і поза нею. Якщо тільки він не є маргінальним і якщо він не паразитує на тілі Церкви, значить, навпаки, він знаходиться у самому її центрі, бо, як це не парадоксально, чернецтво живе далеко від неї. Continue reading

ХРИСТИЯНСТВО У СВІТСЬКІЙ ДЕРЖАВІ. ПРОБЛЕМА СУЧАСНОГО СПІВІСНУВАННЯ

Однією з найбільш помітних «візитних карток» ХХ ст. став масовий перехід від релігійної держави, де віросповідання було одним з пунктів державних документів, а релігія обов’язковим предметом в школах (і навіть у ВНЗ), до держави світської, де релігія оголошувалася «приватною справою індивідуума», відбувалося офіційне відділення Церкви від Держави [1]. Подібне відділення повністю вписувалося у перелік фундаментальних прав особистості, яка «може сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати жодної» [2]. При цьому у світській державі віруючі, як індивідууми, так і Церкви, ні в якому разі не виключалися з суспільного життя, за ними залишалися права бути її повноправними суб’єктами. Continue reading

ЯК БУТИ ПРАВИЛЬНИМ «ФУНДАМЕНТАЛІСТОМ»?

«Фундаменталізм» є важкою концепцію для визначення. І труднощі головним чином обумовлені не складністю опису певних дій, вірувань, ідей і основних маркерів, які допомогли б нам відокремити феномен «фундаменталізму» від того, що ним не є. Те, як концепція «фундаменталізм» часто використовується і у громадському дискурсі, і у наукових колах, показує, що головна перешкода полягає у внутрішній логіці, що лежить в основі явних визначень фундаменталізму, що розрізняють дії і ідеї, які «вони» просувають і здійснюють (які можна помітити як «фундаменталізм») та такі ж або схожі дії і ідеї, які здійснюємо «ми». Це означає, що концепція «фундаменталізму» у більшості випадків використовується як страхітливий термін, недоліком описової складовою якого компенсується оціночною складовою. Continue reading

ВПЛИВ СТАРЦЯ ЙОСИПА ІСИХАСТА НА АСКЕТИЧНЕ І ЛІТУРГІЙНЕ ЖИТТЯ СВЯТОЇ ГОРИ

Старець Йосип Ісихаст був тим рідкісним ченцем, який з самого початку свого зречення від світу отримав повноту Божественної Благодаті, Благодать скоєних. Найбільш примітне тут те, що він не тільки зберіг даровану йому благодать, що саме по собі безмірно важко, але і примножив її, а це вже майже неможливо.

У перші місяці після приходу на Святу Гору, коли він перебував у скиту, у відокремленій місцевості неподалік від монастиря Велика Лавра, він знайшов безцінний небесний дар – відвідування Божественного Світла і, у той же час, обдарування безперестанною розумною молитвою [1]. Ця подія стала найважливішою підставою і відправною точкою всього його подальшого чернечого життя. Continue reading

«МІНСЬКИЙ» СИНОД РПЦ: ПІДСТАВИ, РЕЗУЛЬТАТИ, НАСЛІДКИ

15 жовтня в Мінську відбулося виїзне засідання Синоду Російської Православної Церкви під керівництвом Патріарха Кирила (Гундяєва), яка прийняла цілком передбачуване рішення про розрив євхаристійного спілкування з Константинопольським патріархатом. Поряд з цією подією і фактом його проведення вибухнув скандал – за публічну критику поведінки Патріарха Кирила і обговорення його охорони священика Мінської єпархії Білоруського Екзархату о. Олександр Шрамко забороненого в служінні і відправленого за штат. Ці події викликали жваве обговорення на сторінках ЗМІ та соціальних мережах, яке поставило деякі гострі питання. У цій невеликій статті ми спробуємо проаналізувати і дати відповідь на деякі з них. Continue reading

СЛОВА НА СВЯТО ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Невимовна духовна радість, особливий молитовний настрій та безмежна вдячність Божій Матері сьогодні огортають всі віруючі серця з нагоди великого свята Її Покрови.

Неможливо перерахувати численні випадки, коли палкі молитви і щире розкаяння людей закликали діяльне заступництво Пресвятої Богородиці.

Материнська любов, ласка, милосердя, доброчинність вознесли Її на Небесний Престіл Цариці роду людського. Ця недосяжна велич, за вченням Церкви, зумовлена тим, що Богородиця єдина у світі серед людей сподобилась великої Божої ласки стати Матір’ю Спасителя світу. Continue reading