ЩОБ ОЗДОРОВИТИ СУСПІЛЬСТВО, ПОТРІБНА ВЕЛИКА СПІЛЬНА ПРАЦЯ

Ми живемо у пострадянському суспільстві. Вже практично два покоління виросли, сформувавшись як особистості без ідеологічного впливу радянського суспільства, але насправді мине ще не один десяток років, поки ми по-справжньому позбудемося цього впливу.

У радянські часи був зруйнований світогляд віруючої людини, попри те, що на Тернопільщині вплив радянської системи був значно менший, ніж на українських землях за Збручем. Але ми й досі маємо справу з наслідками того періоду, адже в радянському суспільстві ми втратили дуже важливий елемент християнського життя – розуміння того, що віра є частиною світогляду. На жаль, у сучасному суспільстві віра перетворилася на щось таке, чому людина присвячує вільний від основного заняття час і розділяє себе як християнина і як члена суспільства. У храмі людина щиро молиться, кається у своїх гріхах, а виходячи з храму, вона живе за законами суспільства, яке дозволяє давати і брати хабарі, обманювати, ставитися до своїх обов’язків не з повною відповідальністю, і це не вважається гріхом. Continue reading

ІВАН ОГІЄНКО ПРО МОВУ В УКРАЇНСЬКІЙ ЦЕРКВІ

Цю тему можна висловити у формі риторичних запитань — відповідно до тих, що їх свого часу формулював сам І. Огієнко: якою мовою протягом української історії користувалися в українській церкві? Яка мова повинна панувати в ній? На ці запитання так чи інакше відповідали українські науковці Т. Біленко, М. Білоус, В. Пащенко, Д. Смага. З. Тіменник, І. Чепіга та інші у доповідях на наукових конференціях, що відбувалися у Кам’янці-Подільському, де вчений очолював університет [3], та у Львові, де він проживав кілька років [7]. Однак дані матеріали висвітлювали лише окремі питання і не дають повної уяви про цю надзвичайно важливу, цікаву і потрібну тему, яка є такою ж складною та багатогранною у теперішніх умовах, як і сама історія української церкви. Тут ставимо собі за мету узагальнити весь комплекс цих питань, вказавши на відповідні джерела, хоч водночас усвідомлюємо, що розміри статті не дають змоги зробити це вичерпне. Continue reading

ЧОМУ ГОСПОДЬ НЕ ВИСЛУХОВУЄ НАШІ МОЛИТВИ

У кожного з нас бувають дні, коли благополучний перебіг нашого життя раптом переривається непередбаченими важкими обставинами: хворобою, неприємністю, горем, що торкаються нас самих або наших рідних і близьких. І тоді яскравим полум’ям займається наша молитва до Господа Бога. Зі сльозами, з напруженням усіх духовних сил, наполегливо просимо ми Бога відвернути від нас небезпеку що нависла, врятувати від біди чи навіть від смерті дорогу нам людину. Усердно і ретельно шукаємо ми найпереконливіші слова для молитви. Заради того, щоб наше прохання скоріше було виконано, ми буваємо готові на великі обмеження, жертви і навіть на принесення особливих, часом обітниць  котрі важко виконати. Continue reading

ДОГМАТИЧНІ АСПЕКТИ БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО

Богослужіння, служіння Богу, полягає втому, щоби сповнювати волю Божу, робити те, що Богу угодно, вірити в Бога, надіятися на Бога, любити Бога.

Служити Богові потрібно духом та істиною (Ін 4: 24). Це внутрішнє служіння Богу, що іменується богошануванням. Разом з тим богослужіння повинно бути і зовнішнім, оскільки людина складається з душі і тіла. Славословити Бога, складати подяку Йому, просити Його людина повинна і душевно, і тілесно, бо душа і тіло тісно поєднані між собою, душевні рухи виражаються і в тілі. «Від повноти бо серця говорять уста» (Мт. 12: 34). Слово Боже надихає нас: «прославляйте Бога в тілах ваших і в душах ваших, які є Божі» (1 Кор. 6: 20). Continue reading

ЧЕРГОВА БРЕХНЯ УГКЦ

УГКЦ та її клірики послідовно вводять в оману віруючих України.

Відомий православний блогер та богослов, диякон Андрій Кураєв в одному зі своїх останніх постів в ЖЖ нагадав всім нам про те, як уніати обдурили всіх віруючих християн України. Continue reading

СЛОВО В НЕДІЛЮ ПЕРШУ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. ВСІХ СВЯТИХ

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні, у першу неділю після П’ятидесятниці, Свята Церква закликає нас здійснити прославляння всіх святих, що Богові догодили. Тиждень тому ми святкували народження Церкви. У день П’ятидесятниці Святий Дух у вигляді вогненних язиків зійшов на апостолів, і зодягнувшись Силою Вищою, вони пішли проповідувати всім народам. І ось, після цього великого свята, Церква вшановує плоди подвигу апостольського – мучеників, апостолів, пророків, святителів, преподобних і всіх виявлених і не явлених ще нам святих. Continue reading

ПРО ОПРАВДАННЯ ЛЮДИНИ ВІРОЮ

Живучі на землі ми не одноразово переконуємося, що не однаковими дорогами приходить людина до пізнання Господа Бога. Але якою б великою не була різноманітність цих шляхів, ті хто йдуть ними незмінно то труднощі цих шляхів допомагає долати віра. Деколи вона здобувається легко, стрімко входить в серце, а деколи їй приходиться долати перешкоди котрі чинить наш розум. Приклади святих апостолів найближчих учнів Господа Ісуса Христа вчать нас, що обидва шляхи віри в Бога – і шлях серця, і шлях розуму – однаково плідні та вгодні Господу. Бо одному із них йшов святий апостол Іоан, а по другому святий апостол Фома. Continue reading

СЛОВО В ДЕНЬ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!

Лк. 12:49

Улюблені брати і сестри!

Давайте згадаємо, що відбувалося після подій Великої П’ятниці, коли Син Божий був розп’ятий.

Святі апостоли, налякані стратою свого Учителя, ховалися по домівках. Їм здавалося, що тут або там проти них розпочнеться  гоніння. Вони майже не були присутні в публічному просторі, вони збираються «при дверях зачинених». Страх і розгубленість – це те, що пригнічувало їх душі. І якою великою і радісною подією було для них явлення Воскреслого Спасителя! Але і тоді, не володіючи достатньою силою духовного зору, вони не всякий раз пізнавали в тому, хто прийшов до них, свого Вчителя. Тільки в певні миті, коли Господь бажав відкритися їм, вони бачили в Ньому свого Вчителя, але про цей період Євангельської історії майже нічого не написано. Начебто всього кілька разів Господь зустрічався з учнями, відомо, що саме в цей час Він вчив їх таємницям Царства Небесного, але ми не знаємо подробиць. Ніхто з апостолів не описав – мабуть з волі Самого Господа і Спасителя – то, що відбувалося від Пасхи, від Воскресіння до того дня, який ми сьогодні святкуємо. Continue reading

ПРОПОВІДЬ У ТРОЇЦЬКУ БАТЬКІВСЬКУ СУБОТУ

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні Вселенська поминальна субота. Це словосполучення вводить нас в таїнство Церкви, бо Церква є Собор. Церква об’єднує всіх, хто увійшов в неї і залишився в ній – тих, хто жив в апостольський час, коли народилася Церква, і живе в наш час. Різниця тільки в тому, що одні вже пройшли шлях спасіння й увійшли в Царство Небесне, а нам ще належить, як членам Церкви войовничої, ще спасатися, долаючи свою духовну слабість, долаючи опір диявола, і найважче, напевно, – опір світу, який, по слову святого апостола Іоана Богослова, існує в злі. Continue reading

ТРОЇЦЬКА ПОМИНАЛЬНА СУБОТА

Поминальна заупокійна субота встановлена напередодні святкування дня Святої Тройці і називається Троїцькою суботою. У день заснування Церкви, у Святу Трійцю, благодать Духа Святого пронизала всю Церкву земну і всю Церкву Небесну, де праотці і патріархи, священномученики, преподобні, святі. Між Церквами земною і Небесною існує прямий зв’язок, ми молимося святим, просимо у них і вони нас чують. У день заснування Церкви – день Святої Тройці Дух Божий все в світі освятив, і живих і покійних, тому отці Церкви з заснуванням Церкви поминали померлих своїх дорогих батьків, своїх братів і сестер, і з натхненням Духа Божого влаштували поминальну суботу напередодні свята Святої Тройці. Continue reading