Святого отця нашого Єпіфанія, єпископа Кіпрського Слово на погребіння Божественного Тіла Господа і Спаса нашого Ісуса Христа та про Зішестя Господа в пекло
Що це? Сьогодні тиша велика на землі. Тиша велика і разом з тим мовчання. Тиша велика, бо Цар спить. Земля злякалась і замовкла, адже Бог плоттю заснув і всіх, одвіку поснулих, підняв. Бог у плоті помер, і пекло затремтіло. Бог на короткий час заснув і тих, хто в пеклі знаходився, воскресив. Continue reading
Наш сайт продовжує знайомити Православних Українців з історією перекладу Православного Богослужіння на українську мову. Ми представляємо вашей увазі видання Всеукраїнської Православної Церковної Ради. Воно було підготовлено й випущене у вкрай важкі, несприятливі для Українського Православ’я дні. Тому що ні в СРСР, ні в Польщі влади не хотіли відродження Українського Православного Духу, але наші святі попередники намагалися дати українському народу молитву до Бога на рідній українській мові. І це видання стало сьогодні Вічним нерукотворним пам’ятникам всім борцям за Українське Православ’я.
Сайт Київське Православ’я Continue reading
Слава Ісусу Христу!
Улюблені брати і сестри!
Настали ті дні, до яких ми готувалися весь Великий Пост. Дні, в яких розкривається суть всього християнського життя – Страсний тиждень… Велика п’ятниця. У ці дні багато років тому ламалося невірне уявлення про Бога, і розкривалася істина. Також і зараз для нас випробовуються наші уявлення про Бога. Люди, які стояли перед Хрестом з Розп’ятим Господом нашим Ісусом Христом, говорили: «Якщо ти Бог, зійди з хреста!» – І це було природно. Ми також чинимо, коли думаємо, що віра в Бога нам дана, щоб зійти з хреста. Ми часто молимося про позбавлення від скорботи, хвороб, та в той же час про інших ми судимо по їх вмінню вирішувати життєві проблеми. Учні одного разу просили Спасителя звести вогонь з неба на місто, який не прийняло їх, але Господь відповідає: «Не знаєте, якого ви духа» (Лк 9:55).
Послання ВАРФОЛОМІЯ
З ласки Божої
Архієпископ Константинополя-Нового Риму
і Вселенського Патріарха
Для Повноти церкви
Благодать, Мир і Милість від Христа Воскреслого у Славі
Любі співслужителі і благочестиві, боголюбиві діти Церкви
Христос Воскрес!
Проголошували Воскресіння, жінки – мироносиці, але учні Христа їх личили неправдивими. Однак, слово, якому раней не повірили, було підтверджено, як Істина. Воскреслий Господь явився Своїм учням кілька разів. Continue reading
«Світися, світися, Новий Єрусалиме, слава бо Господня над Тобою зійшла…»
(Пісня 9 Пасхального Канону св. Іоана Дамаскина)
Всечесне Духовенство, Преподобне Чернецтво, Дорогі Брати і Сестри, Улюблена Молодь Української Православної Церкви,
«ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!»
Сьогодні мільйони вірних – старі і молоді, здорові і немічні, багаті і вбогі, освічені і неосвічені разом підносять свої голоси й з глибини своєї душі прославляють Всевишнього Бога і вітають один одного гучними словами: “Христос Воскрес! Воістину Воскрес!” Continue reading
З початку XIX століття російські православні та різноманітні католицько-уніатські історики старанно розширюють міф про занепад Київського Православ’я в XVI столітті. Вони переслідують різні цілі, але сходяться в одному – білоруси та українці нездатні без росіян або католицьких «підпорок» мати свою Православну Церкву і підтримувати в ній гідний освітній та науковий рівень, підтримувати духовність народу на належному рівні.
Визначальним для історії Православної Церкви (Київське митрополії) Великого Князівства Литовського в XVI ст. є Віленський Помісний собор 1509, який відбувся під керівництвом митрополита Йосипа Солтана (1507-1521 р.р.). Собор розпочався у Вільні 25 грудня 1508 і закінчився 18 січня 1509р. На соборі були присутні семеро єпископів, семеро архімандритів, шестеро ігуменів, семеро протоієреїв і багато священства. Собор виробив наступні правила: “О стаде пастырьства Христовых словесных овец; О ставлении попов. О поставлении достойных у сьвященство; О утаенной совести; О непослушникох; О попех неимущих жен; О отнимании церквей; О сьвященникох князских и паньских; О церквах котории будуть стояти без сьвященников и без пэтья; Аще князь или боярин от церкви что отоймет; О отлучении сана; О отходящих черньцох; О божественныи правила; О непослушенстве епископском; О твръдости поставления; Сьвятого събора поместнаго иже в Сардакии, сиречъ, в Средци.” [13, ст.163-170] Continue reading
КОНДАК 1
Вибраний Царю Вишнього Сіону, покірний, спасаючий і праведний наш Визволителю, Тебе, Якого на висотах носять херувими і оспівують серафими, сьогодні бачимо на осляті сидячим, що ідеш до Єрусалиму на добровільні страждання. За ради цього поклоняємося Твоєму невимовному до нас співчуттю, і з пальмовими гілками щиро зустрічаємо Тебе, щоби з дітьми єврейськими співати Тобі:
Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висоті! Continue reading
Пам’ять 14 / 27 квітня
Віленська Одигітрія – ікона Божої Матері – (святкується 14 квітня, 15 лютого – перенесення у Вільно в 1495 році), чудотворна; названа за місцезнаходженням у місті Вільно. За переказами, це одна з найдавніших ікон, написаних за життя Божої Матері євангелістом Лукою і перенесених до Константинополя з Палестини (звідси найменування Віленської ікони «Єрусалимська» або «Царегородська»).
Віленська ікона ще в ХІІІ –ст. була подарована одним з Візантійських імператорів Галицьким князям, титулованим королям Червоної Руси-України. Потім, невідомими шляхами, вона в другій полове ХV ст. опиняється в Москві. Continue reading
Слава Ісусу Христу!
Улюблені брати і сестри!
Закінчується Великий піст, і ми стоїмо на порозі страсних днів, коли наближається Пасха Христова – як переможна нагорода за стриманість і страждання, початок великої надії, що приносить невимовну радість. Цю надію сповістив нас Господь воскресінням Лазаря, показавши, що Він сильніше смерті – за єдиним наказом Його Лазар, який помер чотири дні тому, повстав живий з гробу. Continue reading
Слава Ісусу Христу!
Улюблені брати і сестри!
Сьогодні ми зібралися тут, щоб помолитися за жертв Чорнобиля. Ми просимо у Господа нашого Ісуса Христа, щоб в невимовній Своїй милості Він подав здоров’я хворим, спокій загиблим і померлим від наслідків катастрофи, заспокоїв родичів загиблих…
Цього року день пам’яті про Чорнобильську катастрофу припадає на час Великого посту. Це дуже символічний для нас знак, так як до великої біди призвело не стихійне лихо, не випадкова поломка устаткування, а, як ми зараз говоримо, «людський фактор».