Пам’ять 14 / 27 серпня
У вісімнадцятий рік з того часу, як преподобний отець наш, Феодосій перенесений був душею від землі на небо [1], Господь благоволив, щоб і тіло його було перенесено з печери під святу і подібну небу печерську церкву. Останнє відбувалося таким чином. Continue reading
Побачивши ж сильний вітер,злякався і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене!
Мт. 14:30
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.
Улюблені брати і сестри!
Сьогодні читання Євангельське передає нам про дивне ходінні Спасителя по воді, про те, як Господь утихомирив бурю і врятував Апостола Петра від потоплення, коли той, запитавши у Господа дозволу, пішов по морю, але, засумнівавшись в заступництві Божому, почав тонути, волаючи: Господи , спаси мене! Continue reading
Пам’ять 11/24 серпня
Преподобні мученики Федір і Василь Печерські здійснювали чернечий подвиг в ХI ст. у Ближніх печерах Києва. Святий Федір роздав своє багатство жебракам, пішов у монастир і оселився в варязької печері, сусідній з печерами преподобного Феодосія. Багато років пробув він тут у суворім пості. Коли ворог посіяв у ньому скорботу об розданому маєтку, святий Василь втішав його: «Прошу тебе, брат Федір, не втрачай нагород; якщо хочеш майна, Візьми все, що є у мене».
«… Ми всі, православні українці і білоруси, були, є і будемо рідними дітьми православної Помісної Київської Церкви…»
З проповіді архієпископа Сергія на Великдень 1959 р. Б.
Кожен народ має своїх праведних, які присвятили все своє життя своїй країні та нації. Всі вони заслужили визнання і пам’ять своїх народів, а деякі удостоїлися і Вищої слави – вінця Господа нашого Ісуса Христа. Але якою невимовної любов’ю Господньою потрібно палати, що б у важких обставинах добровільно взяти на себе і інший хрест – хрест допомоги іншому, нехай і братньому народу, зрозуміти його біль, вивчити мову, стать і його світильником православної віри … Саме таким був архієпископ Білоруської Автокефальної Православної Церкви українець Сергій (Охотенко). Continue reading
Пам’ять 11/24 серпня
Преподобний Федір, князь Острозький, здобував славу влаштуванням храмів і захистом Православ’я в Великому Князівстві Литовським, старобілоруської держави, від насильств папізму. Він походив від роду святого рівноапостольного князя Володимира (пам’ять 15 липня) через його правнука Святополка-Михайла, князя Туровського (1080-1093), великого князя Київського († 1113). Перший раз ім’я преподобного князя Федора згадується під 1386 роком, коли польський король Ягайло й Великий князь Вітовт затвердили за ним спадкове володіння – Острозький округ і збільшили Заславським і Корецьким округами. Continue reading
Пам’ять 8/21 серпня
Преподобний Григорій, іконописець Печерський, був співбрат преподобного Алипія Печерського (пам’ять 17 серпня). У «Сказанні про святих іконописців» говориться, що він написав багато чудотворних ікон, які прикрасили багато православних храмів Київської Русі. В 9-й пісні канону служби Собору Києво-Печерських святих, що почивають у Ближніх печерах (пам’ять 28 вересня), преподобний Григорій називається візантійцем – він був у числі іконописців, що прибули з Константинополя в Київ для прикраси Великої церкви монастиря на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Continue reading
На східнослов’янських територіях у різні часи були засновані три митрополії грецького обряду: Київська, Новогрудська і Галицька.
Перша, Київська митрополія, заснована в кінці X ст. і включає в себе всі землі, які в той час були під пануванням варязької династії русів. Київська митрополія встановила на найважливіших тогочасних політичних центрах єпископства. До 1200 року були вже єпископства: у Великому Новгороді, Чернігові, Переяславі, Білгороді, Юр’єві (Запольському), Полоцьку, Галичі, Володимирі-Волинському, Перемишлі, Турові, Холмі, Смоленську і, мабуть, Новогрудку. Continue reading
Пам’ять 7 / 20 серпня
Приступаючи до оповідання про блаженного Пимена, зупинимо нашу увагу на його великій мужності в стражданнях і звідси навчимося, що хвороби повинне переносити терпляче й – що сила Божа в немощах відбувається. Continue reading
Пам’ять 7 / 20 серпня
Преподобний Пимон, пісник Києво-Печерський, жив у подвигу в Далеких печерах. Стриманість його було така, що він вживав їжу тільки раз у день та лише в самій необхідній кількості. Зовнішній пост був відповідним утриманню від неугодних Богові вчинків, думок і почуттів. Преподобний Пимен був ігуменом Києво-Печерського монастиря з 1132 по 1141 р. Друга пам’ять святого відзначається 28 серпня. Continue reading
Пам’ять 7 / 20 серпня
Був ченцем Києво-Печерського монастиря. На Смоленській кафедрі, ймовірно, був спадкоємцем єпископа Лазаря, бо розділив зі своєю паствою жахіття навали Батия. В описі Києво-Печерської Лаври про нього говориться: «Святий Меркурій, єпископ Смоленський, убитий Батиєм в 1347 році». Святитель, справою й словом прославивши Святу Трійцю в країні земних мандрів, тепер славить Її біля престолу Божого. Після блаженної кончини святого мощі чудесним образом припливли по Дніпру до Києва й були покладені в Ближні (св. Антонія) печери. Continue reading