На стіні зруйнованого Свято-Успенського монастиря з’явився нерукотворний лик Христа – такий же, як на знаменитій Туринській плащаниці. Це вже друге явлення ікони в цьому монастирі. Знову Ікона Спасителя в цей раз проявився на тому ж місці, що і в 1942 році. І теж буквально за ніч – коли в будівлю ранком прийшли будівельники, вони обімліли: на них зі стіни дивився лик Ісуса Христа! Немов з фотографії, якимось чином перенесеної на цементну основу! Ченці не знайшли на стіні слідів фарби, тому вони вважають зображення Нерукотворним. Continue reading
Author Archives: admin
КІЛЬКА МАЛОВІДОМИХ МОЛИТОВ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ СВЯТИНЬ, ЩО БУЛИ ВІДІБРАНІ ЯЗИЧНИКАМИ
В богослужбовій літературі Візантії XIV – XVI ст.ст. час від часу зустрічається кілька цікавих молитов і прохань під час Святої Літургії, які можливо охарактеризувати як «Молитви про повернення відібраних язичниками святинь». Швидше за все, ці молитви народилися в часі ісламської навали на Візантійську імперію, коли на окупованих мусульманами територіях християнські храми перероблялися на мечеті або на цивільні споруди. Враховуючи той факт, що до цієї пори питання повернення храмів Київського Православ’я, які знаходяться в полоні Московського Патріархату, у Білорусі та Україні залишається актуальним, ми спробували відновити і перекласти на українську мову кілька древніх молитов. Continue reading
З ІСТОРІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ЗАМКОВОЇ ЦЕРКВИ В смт. МЕДЖИБІЖ
Релігійність українців є однією з найвищих в Європі, тобто три чверті населення України вважають себе віруючими людьми. Про це свідчить і кількість храмів, які діють майже в кожнім населенім пункті нашої держави, а особливо на її заході. У деяких селах є кілька культових споруд і одночасно існують різні конфесії. Нажаль, історично склалось так, що православні українці розділені між Київським та Московським Патріархатами і Автокефальною Церквою. Цей поділ інколи викликає ворожість і конфлікти між людьми. Проте кожна розумна людина знає, що в окремій незалежній державі має бути окрема церква з центром у столиці, а тому з кожним роком збільшується кількість прихильників ідеї створення Єдиної Помісної Православної Церкви, ініціатором якої є Українська Православна Церква Київського Патріархату на чолі з патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Щоб втілити цю ідею в життя, необхідно у всіх населених пунктах доносити Слово Боже до людей на зрозумілій рідній мові, об’єднавши їх під покровом єдиної православної Церкви в Україні. Continue reading
РОЗВИТОК СЕРБСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО СПІВУ ВІД XIV ДО XVIII СТОЛІТТЯ
Процес висунення сербського церковного співу з первісної візантійської моделі, після середньовіччя була значно уповільнено атакам турецьких загарбників. В землях, які потрапили під турецьке панування, реалізовувався тиск сербських народних звичаїв і православ’я, який, серед іншого, сприяв міграції сербського населення.
Цей болісний стан викликав уповільнення в культурному розвитку сербів, в тому числі – і в музиці. Результатом цього є дуже мала кількість даних про розвиток церковного співу. Сьогодні дослідження про історію Сербії в період XIV, – XVIII в ст.ст. майже повністю ґрунтується на різних джерелах. Continue reading
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОНФЕСІЙНОЇ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ТЕКСТІВ. ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВА «ПРАВОВІРНИЙ»
Проблема конфесійного (православно-уніатського) визначення авторства богослужбових та й взагалі релігійних текстів XVII – XVIII виявляється іноді досить складною. Переважно визначення відбувається за приналежністю друкарні або місцем створення, але не секрет, що в XVII – початку XVIII століття, а часом і в ХІХ та ХХ столітті, ми спостерігаємо взаємні «запозичення» текстів. Тому частина істориків і мовознавців давно намагається створити будь – які маркери, які повинні спростити задачу розпізнавання конфесійного авторства. Одним з таких маркерів, який сьогодні намагаються ввести в науковий обіг уніатські дослідники, є слово «правовірний». Continue reading
ПРО «ВИПРАВДОВУВАННЯ» ГЛАВИ УГКЦ ПЕРЕД МОСКОВСЬКОЮ ПАТРІАРХІЄЮ РПЦ (МП) ЗА СПІВПРАЦЮ З УКРАЇНСЬКИМИ ЦЕРКВАМИ
Чергове посоромлення України, українців і Церкви Христової в Україні…
На догоду чужинцям, чужих держав, державно-церковних і церковних політики (як папського Ватикану, так і Московії (Російської Федерації)), «духовні керманичі» від Української Греко-Католицької Церкви показали світу іще раз, що українці розділені, і при цьому навіть цього не соромляться… Continue reading
СВЯТИНЯ МЕДЖИБІЗЬКОГО ЗАМКУ
Перлиною стародавнього Меджибожа є могутній замок, побудований на мисі між двома річками – Південний Буг та Бужок.
Перші літописні свідчення про існування дерев’яної фортеці, розташованої на цьому місці, датуються ХІІІ ст. – період діяльності князя Данила Галицького та його боротьби з монгола-татарами. Continue reading
АКАФІСТ СВЯТИМ МУЧЕНИЦЯМ ВІРІ, НАДІЇ І ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХНІЙ СОФІЇ
Кондак 1
Непереможним рабам Господа Вседержителя, Вірі, Надії і Любові і мудрій матері Софії, похвальні пісні вам у зворушенні приносимо. Ви ж, маючи сміливість перед Христом Богом, моліться за нас, щоб визволитися нам від гріхів і скорбот і щоб ми подячно взивали до вас:
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою. Continue reading
ЛІСЬНЯНСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ
Пам’ять 8/21 і 14/27 вересня
Ліснянська ікона Божої Матері знаходиться у Вельському повіті Гродненської губернії. Тут, на березі річки Білки, розташоване велике село Лісне, що називається так від безлічі дрімучих густих лісів які його оточували. Недалеко від цього селища є досить значне піднесення із залишками старовинних ровів, від чого місцеві жителі іменують його «окопами». Оповіді говорять, що це місце було укріпленням, створеним хрестоносцями під час їхньої боротьби з Литвою і Польщею. На цьому узвишші розташований православний жіночий монастир, заснований у 1885 році. У церкві цього монастиря і знаходилася стародавня чудотворна ікона Богоматері. Continue reading
СЛУЦЬКИЙ КНЯЗЬ, ЯКИЙ ПЕРЕПИСАВ ЄВАНГЕЛІЄ
Юрій ІІІ Юрійович Олелькович – один з останніх представників знаменитого роду слуцьких князів Олельковичів, який царював краєм впродовж двох сотень років.
Його батько Юрій ІІ Юрійович був одним з найбільших магнатів Великого Князівства Литовського, входив до складу Ради ВКЛ. Мати Катерина Тенчинська була дочкою воєводи Кракова – тодішньої столиці Польщі. Юрій ІІІ мав ще двох молодших братів – Симона IV та Олександра. Continue reading