БЛАГОСЛОВИТЬ НА ДОБРІ СПРАВИ: ПРО РОЛЬ ЦЕРКВИ В ЧАСИ ВИБОРІВ

Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас

Мт. 11:28

Останнім часом на сторінках соціальних сіток, форумах та ЗМІ знову активно заговорили про місце Православної Церкви, зокрема і Української Православної Церкви Київського Патріархату, її архієреїв та кліриків у політично-суспільному житті. Зокрема, деякі особи, декларуючи себе вірними Київського Патріархату, почали обливати брудом ієрархів та священиків нашої Церкви за благословення кандидатів у депутати або молитву за них. Цей процес вже вийшов за рамки нормальної дискусії та набув певного негативного забарвлення, що несе велику небезпеку духовному здоров’ю та єдності нашого народу. Тому ми, у цій короткій статті, спробуємо дати певну відповідь на подібну критику «участі архієреїв та священиків у виборах». Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ: СЛОВО НА РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Господь, що живе на небесах, бажаючи з’явитися на землі та з людьми пожити, уготував спершу на ній місце поселення слави своєї — пречисту Матір свою: так звичайно діють царі, коли хочуть прийти в якесь місто, то готують передусім собі в ньому палац для пробуття. А що палаци земних царів зводяться премудрими митцями із коштовних речей, на найвищому місці, красніші й просторіші від інших людських жител, так і в небесного Царя слави палата творитися має. У Старому Заповіті, коли захотів Бог жити у Єрусалимі, збудував йому Соломон храм премудрим митцем Хірамом, що був повен мистецтва, і розуму, і знання, як робити будь-яке діло, створив же з речей найдорожчих, від виборного каміння з дерев добропахучих кедра та кипариса, що їх привозили з Ливану, і з чистого золота на найвищому місці, на горі Морія. І найоздобнішим, бо створив херувимів на стінах, дерева усілякі та квіти. Continue reading

СЛОВО НА ПОЧАТОК ІНДИКТУ, ТОБТО НОВОГО РОКУ

Бог, цар віків, котрий поклав часи і літа в своїй владі[1], і в них до слави своєї, а людям від справ заспокоєнню узаконив усілякі свята, дав повеління у Старому Заповіті святкувати спеціально вересень у всі роки, щоб люди в цей місяць, звільнившись од суєт житейських, трудилися одному Богові. Таке в книгах Мойсеевих пишеться: «І промовив Господь до Мойсея, говорячи: «Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: сьомого місяця, першого дня місяця буде вам спочинок… жодного робочого заняття не будете робити в усіх оселях ваших і принесете всепалення, Господу» [2] коли в день сьомий Творець після шестиденного всього живого свого створення, благословив і на святість його, спочивав тоді, то людині заповів, кажучи: «Шість день працюй і, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці своєї у той день[3]. Continue reading

ВІЛЕНСЬКЕ НАПРЕСТОЛЬНЕ ЄВАНГЕЛІЄ 1575 РОКУ (подана електронна копія видання)

У 1569 році знаний білоруський друкар і перекладач Петро Мстиславець, по запрошенню купців Мамоничив, приїжджає в Вільню та засновує там друкарню. Ця відродила кириличне друкарство опісля півстоліття після припинення видавничої діяльності Ф. Скорини. У ній випускалися монументальні барвисто оформлені видання, що відрізнялися зовнішнім виглядом і високою культурою друку: широкими полями, виразним півуставного шрифтом, рясним вживанням кіноварі, іншими помітними елементами художньо-поліграфічного оформлення. У виданнях П. Мстиславця чудова, хоча і в дещо ускладненою манері, виконані всі фігурні гравюри, великі декоративні заставки стародруків стилю. Continue reading

СОБОР ПРЕПОДОБНИХ ОТЦІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ, ЩО В ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ СПОЧИВАЮТЬ

28 серпня / 10 вересня

Колиска чернечого життя Київського Православ’я, Києво-Печерська лавра, заснована 1051 році преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими, поширювала сяйво великих духовних подвигів по всій землі Київської Русі. Ченці Києво-Печерського монастиря стали першими трудівниками білоруського та українського чернечого подвижництва. Їх молитовні подвиги надихнули наступні покоління на великі духовні труди.

Ця обитель, за словами Києво-Печерського Патерика, була поставлена «сльозами, постом, молитвою, чуванням». Преподобний Антоній, говорить один з авторів Патерика, «не мав ні золота, ні срібла, але придбав все сльозами і постом». В бутність ігуменом преподобного Феодосія лавра жила милостинею, яку в достатку отримувала від князя і від мирян, залучуваних благочестям і святістю життя чернечої громади. Continue reading

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ СВЯТИТЕЛЯ ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА

Окрасою літургійного багатства християнського Сходу є Божественна літургія святого Григорія Богослова, Константинопольського патріарха. Літургійний тип святого Григорія рясніє в літургійній традиції Олександрії. В олександрійській групі існують три гілки літургійних типів: греко-єгипетський, коптсько-єгипетський та ефіопський (або авіссінійській). В греко-єгипетській гілці ми зустрічаємо літургійні типи апостола Марка, Евхологія (требника) Серапиона Тмуітського, преподобного Василя Великого і святого Григорія Богослова. Згідно богослову П. Трембеласу, останні два типи виникають з Каппадокії і Понту. Божественна літургія святителя Григорія збереглася в паризькому кодексі 325 (ХIV століття), що знаходиться в Паризькій Національній бібліотеці. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ АВРААМІЙ СМОЛЕНСЬКИЙ

Пам’ять 21 серпня / 3 вересня

Преподобний Авраамій Смоленський, проповідник покаяння і будучого Страшного Суду, народився в середині ХII століття. в Смоленську від багатих батьків, які до нього мали 12 дочок і молили Бога про сина.

З дитинства він ріс в страху Божому, часто відвідував церкву і мав змогу навчатися читанню та писанню по богослужбовим книгам. Батьки сподівалися, що їхній єдиний син одружиться і продовжить знатний рід, але він шукав іншого життя. По смерті батьків, роздавши все майно монастирям, церквам і бідним, преподобний ходив по місту як жебрк, благаючи Бога вказати шлях спасіння. Він прийняв постриг у монастирі Пресвятої Богородиці, який стояв у п’яти верстах від Смоленська, на місці Селище. Continue reading

РЕКОНСТРУКЦІЯ ДРЕВНЬОГО МОЛЕБНОГО СПІВУ ДО СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛІСТА ІОАНА БОГОСЛОВА

Серед поза літургійних богослужінь молебень займає окреме місце. Це служіння подяки або прохання, направлене до Ісуса Христа, Богоматері або конкретного святого (святих) може чинитися як у храмі, так і поза їм на прохання віруючих. Незважаючи на встановлену від давнини структуру молебну, він дає велике поле для молитовної та богослужбової творчості: канони, акафісти, окремі прохання і молитви – все це об’єднується богословами і церковними поетами в єдину красиву молитву, яка чудово передає настрій і надії православних віруючих. Continue reading

СВЯЩЕНИКИ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ ТЕРОРИСТАМ, НЕ ЗНАЮТЬ ПРАВОСЛАВ’Я, – МИТРОПОЛИТ ДИМИТРІЙ (РЮДЮК)

У час важких для України випробувань, неприхованої російської агресії та війни на Донбасі Гал-інфо поспілкувалося з Митрополитом Львівським та Сокальським УПЦ КП Димитрієм. Владика Димитрій висловив свої думки з приводу агресії східного сусіда та загрози «руського міра».

- В Україна війна. Православна країна воює проти православної країни. Наскільки це нормально?

Зло є онтологічне, бо це результат бездуховності. Так мутує гріх. Спершу він зароджується в душі, потім він мутує на родину, потім на ціле суспільство і в результаті на державу. Continue reading

МІНСЬКА ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Пам’ять 13/26 серпня

Мінська ікона Пресвятої Богородиці була написана Святим Апостолом і євангелістом Лукою. Протягом багатьох століть вона перебувала у Візантії. Її поява в Київської Русі виявилося пов’язано з прийняттям нашими предками православної віри.

Вона була вивезена святим рівноапостольним князем Володимиром з Корсуні і поставлена в Київській Десятинної церкви (пам’ять освячення церкви в 996 році – 12 травня). Continue reading