ПОВАГА ПОДРУЖЖЯ ОДИН ДО ОДНОГО

У Святому Письмі, в досить великому початку, є вираз, що стосується шлюбу: «а дружина нехай поважає свого чоловіка» (Еф. 5:33). Тут, в слові «поважає» кожен може побачити відблиск панівного становища чоловіка у суспільстві першого століття. Але все ж, повага до іншої людини як до особистості не є закономірною перевагою тієї людини, до якої воно виявляється. Повага, перш за все, виражається до Бога, а оскільки Бог і Його творіння тісно пов’язані, то повага відноситься і до творення теж. Про подібну повагу до іншого життя вчив Альберт Швейцер. Отже, існує належна повага до тих, хто створений за образом Божим. Повага має бути такою, яке чоловік проявляє до своєї дружини, якщо її «любить як самого себе» (Еф. 5:33). Continue reading

ПОРАДИ ДЛЯ ДУХОВНОЇ БОРОТЬБИ

1. Якщо хто і мовить бездумне слово, ти не гарячкуй. Зроби вигляд, що не почув сказаного. Чи варто гніватися через те, що хтось щось сказав? Що б тобі не говорили, ти мовчи. Замість: «Свекруха моя – виплодок пекла» – скажи краще: «Моя свекруха – моє спасіння. Нехай згасне в мені всякий полум’я дратівливості і гніву, вона спасіння моє». Адже сказано в Біблії: «Перемагайте зло добром». Не заподіювати зла. Блага людина не буде завдавати шкоди іншій, навіть якщо інші шкодять їй або доставляють неприємності. Continue reading

П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ АБО «ЗЕЛЕНІ СВЯТА»? ДЕЯКІ ІСТОРИКО-БОГОСЛОВСЬКІ ЗАУВАЖЕННЯ ПРОТИ ВНЕСЕННЯ ВІДВЕРТОГО ЯЗИЧНИЦТВА В УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я

Кожний рік, напередодні свята П’ятидесятниці, відбуваються дискусії відносно коректності назви «Зелені свята» щодо саме християнського календаря, а також про відповідність освячення зілля Православному Типікону. І хоча знані богослові Православної Церкви України, зокрема Високопреосвященний Димитрій, митрополит Львівський і Сокальський, давно висловилися щодо недопустимості таких дій, деякі священики продовжують наполегливо відстоювати, як саму язичницьку назву свята, так і «традицію» освячення зілля. У цієї статті ми спробуємо розібратися у цьому питанні та зробити деякі висновки. Continue reading

ІСУС ХРИСТОС – ІСТИННИЙ БОГ

Сутність християнського благочестя полягає в тому, щоб вірувати в Єдинородного Бога, Який є істина й істинне світло, і сила Божа, і життя, що Він істинно є все те, що про Нього говориться, як інше, так і раніше іншого те, що Він – Бог істинний, тобто Бог за істинною завжди сущий таким, яким думаємо про Нього і чим іменується; і ніколи не був не сущим, і ніколи не міг бути таким; Якого буття тим, що Він є за сутністю, недоступне ніякому способу осягнення і цікавості. Нас же, як говорить слово премудрості (Прем. 13:5), приводить до пізнання цього буття велич і краса творінь через деяку схожість з тим, що пізнається, тобто даруючи тільки віру (в це буття) через вказівку на його дії, а не знання. Отже коли ця думка твердо тримається всіма християнами, які достойні цього імені, які навчені законом не поклонятися нічому, що не є істинний Бог, а поклонятися Самому Єдинородному Богу, і які сповідують, що Він істинно, а не лжеіменно є Бог. Благочестиве сповідання вважає догматом віру в Єдинородного Бога – «нехай всі шанують Сина, як шанують Отця»(Ін.5:23). Continue reading

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ФОРУМУ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ «ЗА ПОМІСНУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ УКРАЇНИ!»

Відбувся Форум української інтелігенції “За Помісну Православну Церкву України”. Ми не гонилися за кількістю учасників – за бажання, можна було б зібрати зал у рази більший. Йдеться швидше про осмислення проблеми та пропонування шляхів її вирішення. А для цього потрібна експертна думка та виваженість, а не мітингування. Було багато (понад 15) виступів, цікаве обговорення. Був біль за долю православної Церкви та України. За наслідками обговорення було прийняте відкрите (бо є можливість долучатися із підписами тим, хто поділяє його ідеї) звернення.

проф. Олександр Саган

(10 червня 2019 року, Київ)

На початку червня 2019 р. представники української інтелігенції з міркувань про благо Церкви і України зверталися до почесного патріарха ПЦУ Філарета з проханням «перенести обговорення всіх гострих питань на представницькі церковні органи, а також утриматися від публічних дискусій, заяв чи інтерв’ю, які можуть посіяти тривогу серед православних українців і потішити недругів держави». Continue reading

ПАМ’ЯТЬ ОТЦІВ ПЕРШОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО СОБОРУ

Православ’я – це безцінний дар, даний Богом людині. Православна віра є тією самою небесною істиною, яку Син Божий приніс на землю. «Я на те народився, – каже Він у Євангелії, – і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду». Отже, Христос прийшов у світ, щоб відкрити нам істину – істинне вчення про Бога, про світ, про людину, про Царство Боже і про спасіння.

Цю істину найближчі учні Господа, Його апостоли, за словами святого Іринея Ліонського, поклали в Церкву, як у скарбницю, де вона зберігається і звідки кожен може черпати її на спасіння. Тому і називає апостол Павло Церкву «стовпом і утвердженням істини», бо істина Христова зберігається тільки в Церкві і буде зберігатися там до кінця віку. Continue reading

САМОЗРЕЧЕННЯ ТА ВЗЯТТЯ ХРЕСТА

1. Що означає йти за Ісусом?

Слідувати за Ісусом не означає, як ми часто думаємо, ніби ми повинні залишити все: друзів, родичів, домашніх, роботу, творчість та щоденні інтереси. Це є лише зовнішнім, «просторовим» відходом, а не внутрішнім та світоглядним, як навчає нас богослов’я аскетів і отців-пустельників. Подібного абсолютного наслідування Христа не дотримувалися навіть учні Господа. Вони супроводжували Ісуса лише кілька років, після чого знову повернулися до своїх рідних, роботи та щоденних занять. Однак, їх внутрішній зв’язок з Господом був постійним, а релігійне мислення їх, як учнів, було всеосяжним. Бути учнем Христа – значить «жити з Христом», а не просто бути його послідовником. Йти за Ісусом не є справою двох-трьох років або якоїсь громадською діяльністю, це є питання життя і смерті. Continue reading

РОЗДУМИ ТА ПРОХАННЯ

Христос Воскрес дорогі браття та сестри!

В цьому не маленькому дописі хочу висловити свою думку, бо наболіло! Крім того, що сили, котрі воюють проти України та її Православної Помісної Церкви починають «піднімати голову», та усілякими брудними методами залякують священників, наприклад нашої Закарпатської єпархії (сьогоднішній кричущий факт, що стався з настоятелем храму св.пророка Іллі в смт.Великий Бичків, який я описав раніше), так ще і в середині нашої Церкви збільшуються смути.  Continue reading

БОГОСЛУЖІННЯ ЯК ОСНОВА ЧЕРНЕЧОГО ЖИТТЯ

Чернецтво, як початково євангельське життя, засноване на ряді правил, яким вільно і без примусу слідують ті, що бажають трудитися і вгодити Богу.

Монастир, як місце перебування і служіння ченця, колиска чернечого життя, це не просто місце проживання, будинок, але в першу чергу – училище вищого досвіду та свідомості через спільне проживання і взаємну турботу братів один про одного, а також через дотримання монастирських норм і статутів. Continue reading

ЩОДО ПРАВОСИЛЬНОСТІ «УКАЗУ» ВЛАДИКИ ФІЛАРЕТА ПРО «ЗАБОРОНУ В СЛУЖІННІ» ПРОТОІЄРЕЯ ОЛЕКСАНДРА ТРОФИМЛЮКА

Сьогодні, 28 травня 2019 р., на сайті «Церква.інфо» було оприлюднено «Указ» про «заборону у священослужінні» ректора КПБА, прот. Олександра Трофимлюка. Цей «документ» викликав чимало дискусій. Тому ми спробуємо оцінити його винятково з погляду канонічного права Православної Церкви та тієї ситуації, яка сьогодні існує в ПЦУ. Continue reading