ЩОДО НЕКОРЕКТНОСТІ КАТОЛИЦЬКИХ ВИЗНАЧЕНЬ «КИЇВСЬКЕ ХРИСТИЯНСТВО» ТА «ЦЕРКВИ ВОЛОДИМИРСЬКОГО ХРЕЩЕННЯ», А ТАКОЖ ПРИЧИНИ ЇХ ВИНІКНЕННЯ

Кілька років тому, з подачі представників Української Греко-Католицької Церкви (далі УГКЦ), у суспільний та науковий обіг почали впроваджуватися синонімічні терміни «Київське християнство» та «Церкви володимирського хрещення» стосовно УГКЦ та Православних юрисдикцій в Україні, переважно до Київського Патріархату й Української Автокефальної Православної Церкви, а на сьогодні Православної Церкви в Україні (далі ПЦУ). За досить короткий час відбулося поширення цих визначень не тільки в українському, а й закордонному середовищі. Також, саме через цю термінологію УГКЦ доводить своє право на доуніатську спадщину Київської митрополії Константинопольського патріархату, зокрема і право служіння у Софії Київській. У цій статті ми спробуємо проаналізувати коректність цих визначень у історичному та богословському контексті. Continue reading

ЩЕ ДЕЩО ПРО ВЕЛИКИЙ ПІСТ

Для багатьох православних християн ПІСТ переважно складається з дотримання певної кількості негативних для нього правил, це утримання від скоромної їжі (м’ясних і молочних, яєць а також алкоголю), різних розваг, концертів, танців, тощо.

Саме для цих християн я хочу нагадати, що мета посту полягає не в тому щоби примусити когось до формального виконання постового зобов’язання а для того, щоби християнин відчув приховану в собі спрагу спілкування з Богом. Відчув біля себе Божу присутність. У важкому і тривалому подвигу духовного відродження Церква не відділяє душу від тіла тому, що людина відпала від Бога вся, цілком, душею і тілом. Гріховне падіння полягає у перемозі плоті – тваринної ірраціональної похоті над духовною, божественною природою. Отже, покаяння це відновлення тіла у його справжньому виразу життя, як храму дорогоцінної людської душі. Ось тому уся людина душею і тілом кається. Тіло бере участь в молитві душі так само, як і душа молиться в своєму тілі. Continue reading