Помісна Православна Церква є Єдиною Святою Кафоличною (Соборною) і Апостольською Церквою у всій її повноті. Православна Церква за своїм устроєм не нагадує ту піраміду, якою є, власне, Римо-католицька церква, ухвали якої приймаються виключно у її центрі, у Ватикані (місто Рим). Однак було б єрессю сказати, що у православній церкві відсутній центр, і за своєю структурою вона являє собою децентралізовану, тобто автокефальну організацію, не маючи свого глави. Якщо католиків запитують, хто є главою Церкви, вони завжди кажуть: «Папа Римський». Православні на те ж питання дають відповідь: «Глава Церкви Господь наш Бог і Спаситель Ісус Христос. Continue reading
Monthly Archives: Січень 2019
ЖИТІЄ ПРЕПОДОБНОГО АНТОНІЯ ВЕЛИКОГО
Цей великий сподвижник Церкви Христової народився в 252 році в Єгипті від благочестивих і знатних батьків, які і його виховали у правилах віри та благочестя, необхідних для справжнього християнина. Ще в юнацькі роки храм Божий, де міг Антоній чути вчення Ісуса Христа, апостолів та інших святих, був єдиним для нього притулком, що давав насолоду його душі. По смерті батьків, вісімнадцяти років ставши спадкоємцем багатого маєтку та опікуном юної сестри своєї, Антоній, прикликаний Промислом на вищий ступінь благочестя, забезпечив становище сестри і, згідно з повчанням Євангелія (Мт.6:36; 19:21), роздавши книги та більшу частину майна сусідам і бідним, залишив батьківський притулок для благочестивого усамітнення, маючи близько двадцяти років від народження. Continue reading
УКРАЇНА ВІТАЄ! ЮВІЛЕЙ ІНТРОНІЗАЦІЇ МИТРОПОЛИТА АНТОНІЯ
Шість років тому назад відбулася офіційна інтронізація Високопреосвященного Митрополита Антонія як четвертого митрополита Української Православної Церкви США в Українській Православній Катедрі Св. Андрія Первозваного у м. Сілвер Спрінг штату Меріленд. Continue reading
ОСНОВНІ ЕТАПИ ДУХОВНОГО ШЛЯХУ ЧЕНЦЯ. ГОЛОВНІ ТРУДНОЩІ ТА ПЕРЕШКОДИ.
Всеблагий Бог створив людину на Свій образ та подобу й ввів її у рай солодкий, щоб людина жила там у радості, долучаючись до Його Божественної любові. Але людина через злочин заповіді Божої розірвала спілкування з Богом, відпала від Нього та втратила ту благоліпність, якою наділив її Бог, створивши на Свою подобу. Будучи перш здоровою і прекрасною, тепер вона стала немічною, розбитою та потворною, втратила свою давню доброту. Всеблагий Бог наш Ісус Христос став людиною, щоб відтворити зіпсуте. «І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (Ін. 1:14). «А тим, які прийняли Його, віруючим в ім’я Його, дав владу бути дітьми Божими» (Ін. 1:12). Continue reading
ПРО ВИЗНАННЯ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО СОБОРУ 1351 РОКУ В ЯКОСТІ ДЕВ’ЯТОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО
Ваше Блаженство та Преосвященні Святі Отці,
По-перше, дозвольте подякувати за ту честь, яка надана моїй персоні, щоб виголосити промову перед ієрархами нашої Церкви і навіть говорити про Константинопольському соборі 1351 року, який через важливості обіймав його питання отримав найменування IХ Вселенського собору. У питанні яким займався даний Собор наша віра приходить до конфліктного зіткнення і дуже сильного з єрессю папізму. З цієї причини вчення цього Собору має пронизувати все наше пастирське служіння й нашу проповідь, але в більшості випадків цього не відбувається, тому наші християни богословські кульгають та виявляють у своєму житті неповноцінну духовність. Continue reading
ВИКЛАДАННЯ ТАЄМНИЦІ БОГОЯВЛЕННЯ ЛЮДЯМ З ОБМЕЖЕНИМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ
Релігія і духовність були частиною майже кожної культури протягом всієї історії і впливали на життя багатьох людей і суспільства в цілому. Безліч досліджень присвячено впливу духовності і релігійних переконань на особистісний розвиток і благополуччя людей з обмеженими фізичними можливостями та серйозними психічними захворюваннями, оскільки широко визнано, що релігійна віра є важливим джерелом надії, тепла, розради, сенс і мети у житті. Було показано, що захисні і благотворні наслідки релігійної віри особливо сильні у людей із захворюваннями та інвалідністю. Зокрема, дослідження показали, що релігійні переконання стабілізували життя людей з обмеженими фізичними можливостями, дали уявлення про інвалідність, з якою вони стикалися, і допомогли їм впоратися з нею. Continue reading
СЛОВО НА БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ
Від свого народження до хрещення Ісус Христос життя провів в тихій невідомості в Назареті. У юдеїв до тридцять років людина не могла приймати звання народного учителя. Ісусу Христу сповнилося тридцяті, років і Він розпочинає Своє діло служіння народові.
У Старому Завіті було передречене, що перед при ходом Месії повинен явитися предтеча ( Малх.3:1). Богонатхненний Ісая чув голос вопіющого в пустині (Іс.40:3-5). Це пророцтво сповнювалося. В п’ятнадцятий рік Тиверія кесаря був голос до Іоана і він ходив по всій околиці йорданській і проповідував хрещення в покаянні (Лк.3:15). Святий апостол Іоан син Заведеїв був учнем Іоана Хрестителя, послідовником пророка… Continue reading
СВЯТО РІЗДВА ХРИСТОВОГО – БОГОЯВЛЕННЯ
Історико-богословські дослідження дозволяють зробити висновок про те, що до IV століття свята Різдва та Богоявлення відзначалися разом. У 330 році Рим вперше відсвяткував Різдво Христове 25 грудня – окремо від свята Богоявлення, яке продовжували згадувати 6 січня і яке з того часу придбало свій особливий характер. Поступово, до середини VI століття, всі помісні церкви остаточно перейняли цей поділ двох свят.
Читання промов святих отців, присвячених цим святам, показує, що центром релігійного культу, як мінімум у IV столітті, була подія втілення Ісуса Христа, яке, в свою чергу, пояснюється сповіданням того, що Бог Слово «став чоловіком, щоб і ми обожнились» . Святі отці, побоявшись перед таїнством святого втілення, тлумачать віруючим богословський зміст цієї події. Continue reading
КВІТКА НА МОГИЛІ ПАТРІАРХА
- Патріарх Володимир (Василь Романюк), Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату (1993-1995)
Не часто буваю поблизу Софії. Дуже не часто. Зараз вирішив подивитися. Не Томос, могилу старого зека Василя Романюка, волею долі ненадовго став українським патріархом. Першим. Continue reading
ВІДПОВІДЬ НА АРГУМЕНТИ ПРЕДСТАВНИКІВ РПЦ ПРО «ПОВНУ ПЕРЕДАЧУ» МОСКВІ ЮРИСДИКЦІЇ НАД КИЇВСЬКОЮ МИТРОПОЛІЄЮ У 1686 РОЦІ
Вступ
У зв’язку з тим, що представники Російської Православної Церкві [1] почали публікувати різного роду критику на мою доповідь, присвячену актам 1686 року про надання Московському Патріарху дозволу поставляти митрополита Київського [2], а також на текст, виданий Вселенським Патріархатом з цього ж питання, я взяв на себе ініціативу відповісти на два тексти, які представляють собою спроби науково обґрунтувати позицію Московського Патріархату. Також зауважу, що коли я почав займатися цією темою, то навіть і уявити собі не міг, що в дійсності документи 1686 р. залишають поза передачею юрисдикцію, а лише дають дозвіл на поставлення митрополита. У зв’язку з цим, навіть заздалегідь заявлену назву доповіді, я не встиг замінити. Continue reading