ПРЕПОДОБНИЙ СИЛУАН, СХИМНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 10/23 липня

Преподобний Силуан, схимник Києво-Печерський, свій хрест ченця ніс у кінці ХIII – початку XIV століття. Живучи у Дальніх печерах св. Феодосія, він був ревним охоронцем чистоти душевної і тілесної, пригнічувало свою плоть постом і постійною духовною працею, а душу очищав молитвою і думками про Господа. Св. Силуан удостоївся від Господа багатих духовних дарів: особливої молитовної відваги до Бога, постійної радості у Господі, прозорливості і чудотворіння. Одного разу він силою Своєї Молитва пов’язав злодіїв, які прийшли в монастирський сад, і вони три дні не могли рушити з місця. Коли ж вони покаялися, преподобний відпустив їх. Continue reading

ПОПОВНЕННЯ БІБЛІОТЕКИ САЙТУ: ОСТРОЖСЬКА БІБЛІЯ З ПЕРЕКЛАДОМ О. АРХИМАНДРИТА ДР. РАФАЇЛА (ТОРКОНЯКА)

ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ, яку Опрацював та приготовив до друку о. архимандрит др. Рафаїл (Роман Торконяк).

В цьому томі подано повністю текст Острозької Біблії з 1581 р.Б з українським перекладом, включно з усіма передмовами. Текст друковано такими самими черенками, що й оригінальний текст, тільки додано пробіли між словами та вкінці критичний апарат, в якому вказано старогрецькі, єврейські та латинські тексти, вживані при перекладі Біблії. Паралельно подано також український переклад.

ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ. Острог 1581, Львів 2006.

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ АНАТОЛІЙ ВІТІВ: «ПУТІН І ГУНДЯЄВ – ЗАЙВІ ГОСТІ НА СВЯТКУВАННІ ХРЕЩЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ»

Президент Російської Федерації Володимир Путін та глава Московської церкви Кіріл Гундяєв є зайвими гостями під час святкування в Україні 1025-річчя хрещення Руси, адже Московська держава немає нічого спільного з Руссю та слов’янами. Про це 22 липня 2013 року заявив народний депутат від ВО «Свобода» Анатолій Вітів, коментуючи наміри президента Російської Федерації Володимира Путіна приїхати 27 липня в Київ на заходи з відзначення хрещення Русі. Continue reading

АКАФІСТ ПРЕПОДОБНОМУ АНТОНІЮ КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКОМУ

Кондак 1

Обраний угоднику Христів, ченців руських першоначальнику і великий чудотворцю, преподобний отче наш Антонію, з любов’ю приносимо тобі ці похвальні пісні, як Небесному заступнику нашому; ти ж, як той, що має сміливість перед Господом, молися за спасіння нас, грішних, щоб ми подячно взивали до тебе:

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ СИСОЙ, СХИМНИК КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 6/19 липня

Преподобний Сисой здійснював свій чернечий подвиг у ХІІІ столітті. Про його відомо тільки те, що він був схимником та великим пісником. У мири відійшов до Господа та був похований у Дальніх (преподобного Феодосія) печерах. Continue reading

СВЯТА ПРАВЕДНА ДІВА ЮЛІАНІЯ, КНЯЖНА ОЛЬШАНСЬКА

Пам’ять 6 / 19 липня

Після того, як Великий князь Ольгерд визволив Київ від влади татар, у їм керувала білоруська князівська династія Ольшанських. Саме з цього знакомитого роду походила княжна Юліанія. Оскільки  князівському володінні було Волинське містечко Дубровиця, що на лівому березі річки Горинь, частина роду писалася як  Дубровицькі-Ольшанські. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ АНАТОЛЬ, ЗАТВОРНИК КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКИЙ, У БЛИЖНІХ ПЕЧЕРАХ СПОЧИВАЮЧИЙ (ХІІ ст) ТА ПРЕПОДОБНИЙ АНАТОЛЬ, ЗАТВОРНИК КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКИЙ, У ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ СПОЧИВАЮЧИЙ (ХІІІ ст.)

Пам’ять 3 / 16 липня

Преподобний Анатолій Затворник (XII століття). Чернець Києво-Печерського монастиря. У Київському Православ’і, шанується в лику преподобних, пам’ять здійсняється 3 липня та 28 вересня (Собор преподобних отців Києво-Печерських Ближніх печер). Continue reading

СЛОВО В ДЕНЬ СОБОРУ БІЛОРУСЬКИХ СВЯТИХ

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа

Сьогодні, у третю неділю після П’ятидесятниці, Свята Православна Церква святкує Собор Білоруських святих. Це велике свято не тільки нашого, білоруського народу, а й усього Київського Православ’я. Адже велика кількість святих, якими Господь прославив Білорусь, є справжні світильники не тільки Київського, а й Вселенського Православ’я.

Від глибини століть наші предки здійснювали подвиг святості, прославляючи Батьківщину і все Київське Православ’я. Адже саме на Білоруської землі його постала дівоче чернецтво, яке започаткувало у Заслав’ї княгиня Рогніда-Анастасія, саме на нашій землі засіяв святитель Кирило Туровський – Златоуст Київського Православ’я; в Білоруському Полоцьку здійснила свій великий подвиг свята Єфросинія Полоцька – не тільки перша прославлена свята Київської Русі, а й перша жінка, мощі якої поклали в Києво-Печерській лаврі, … і цей список святих, що засяяли подвигом своїм на землі білоруській дуже великій, бо віра білоруського народу завжди була сильна і багато його дітей без вагань брали хрест свій і крокували за Господом . Continue reading

АКАФІСТ СВЯТИМ АПОСТОЛАМ ПЕТРУ І ПАВЛУ

Кондак 1

Вибрані проповідники Агнця Непорочного, за нас закланого, Христа Бога, преславні апостоли Петре і Павле! Ви ж Боговидінням кінці світу осяяли і рясно струменями благодаті напоїли, і нині з любов’ю гляньте на шануючих старанно пам’ять вашу. Наповніть нас духом премудрості, серця наші вірою утвердіть, бо безперестанно вдячно вам співаючи, з умилінням викликуємо: Радуйтеся, святії первоверховнії апостоли Петре і Павле.

Ікос 1

Ангелами благовісниками явилися на землі, апостоли Петре і Павле, блаженні, бо від Самого Винуватця спасіння нашого на діяльність вашу покликані були, широчінь усієї землі обійшли, юдеям і еллінам Христа розіп’ятого, Божу Силу і Божу Премудрість проповідувавши. Тому і ми, світлом навчань ваших осяяні, серцем і устами викликуємо до вас так: Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ МАРТІН, ЗАТВОРНИК ТУРОВСЬКИЙ

Пам’ять 27 червня / 10 липня

«Бог одиноких вводить у дім; визволяє в’язнів із кайданів» (Пс. 67:7) – ці натхненні слова Псалмоспівця сказані немов про тих затворників, які в земному житті віддалялися в пустелі, покірні Богу, щоб після увійти до радість Господа свого, які йшли в пошуках спасіння в тісні келії, де проводили дні життя у самотнім молитовному спілкуванні з Творцем.

Преподобний Мартін, туровський пустельник, служив кухарем у єпископів Симона, Ігнатія і Якима, колишніх духовних пастирях Турівській землі з 1120 по 1146 роки, і тільки наступник Якима, єпископ Георгій, звільнив Мартіна від його обов’язків «заради старост», з чого можна визначити приблизний час народження блаженного старця – друга половина 90-х років XI століття. Судячи з оповіді про святого подвижника, він страждав сильними болями від грижі, «черево бо йому в лоно входило». Звільнений від досить високій посаді, преподобний Мартін залишився жити в Борисоглібськом монастирі, розміщеному неподалік від міста, на Болоньї, де ніс подвиг самітництва: «один жив у Богу». До XIV століття ченці в обителях жили не жилі не спильно, а в осібних келіях, однак молилися разом в одній церкві, були під керівництвом  одного, ігумена, маючи в особистій власності одяг, питво і житло, в якому кожен готував собі трапезу. Continue reading