БРАТІЯ МОНАСТИРЯ ПРОСИТЬ ПРО ДОПОМОГУ

Дорогі брати та сестри

Воля, Бог і Україна… Ці слова сьогодні бринять у душі кожного свідомого українця, – в час військового нападу російських військ на Україну. Ці ж слова були девізом, кредом життя у далекому від нас 1944 році, для ще більш свідомих українців – волинських воїнів УПА. Для тих, які тоді як і ми сьогодні боронимо нашу землю від наступу ноги російського окупанта. Адже саме тоді, наприкінці квітня 1944 р., відбувся славетний Гурбинський бій УПА – один із найбільших боїв воїнів Української Повстанської Армії з комуно-більшовицькими катами України – загонами НКВС. Continue reading

ПРОПОВІДЬ У 35-ту НЕДІЛЮ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. НЕ МОЖЛИВЕ ДЛЯ ЛЮДЕЙ – МОЖЛИВЕ ДЛЯ БОГА

У 35-ту неділю після П’ятидесятниці, 31 січня, на літургії звучать слова з Євангелії від Луки (18 глава, 15-27 стихі), де апостол передає слова Спасителя про те, що хто не прийме Царства Божого як дитя, той не ввійде в Нього. Також у цьому євангельському читанні зображений діалог між Христом і одним чоловіком про наслідування життя вічного. Continue reading

ЧОМУ ЛЮДИНА БОЇТЬСЯ СМЕРТІ?

Сьогоднішні засоби масової інформації дуже часто нам подають різні катаклізми, різні нещасні випадки, у яких ми стикаємось із таким явищем як смерть це змушує нас із страхом задуматися над таким явищем як смерть. Чому це відбувається, а це відбувається тому, що в нас немає любові до Царства Божого, не горимо бажанням осягнути вічні блага, Царства Небесного, які дарує нам Господь. Ми віддаємо перевагу радостям земного життя. Більше того, ми не боїмося гієни вогненної, а тому і боїмося смерті. Ми не знаємо, а точніше сказати не бажаємо знати яка нестерпна важкість посмертного покарання і тому боїмося не гріха, але закінчення життя тобто смерті. Якщо б страх перед гієною поселився в наших душах, гріх би не міг увійти у наші душі. Хто насправді боїться гієни, той ніколи не впаде у вогонь гієнський. Continue reading

ЯК КРЕМЛЬ ВИКОРИСТОВУЄ СВІЙ ВПЛИВ НА ЦЕРКВУ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В РОСІЇ ТА В УКРАЇНІ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЗАДУШИТИ НАШУ ДЕРЖАВНІСТЬ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. І ЩО З ЦИМ РОБИТИ.

Різке загострення міжконфесійних відносин, яке можна спостерігати впродовж останнього часу, загрожує суспільній стабільності та національній безпеці України. В цих умовах особливо нагальною є потреба проаналізувати стан справ та запропонувати можливу відповідь на виклик.

Йдеться про спільні дії керівництва Церкви Московського Патріархату, політичного керівництва Російської Федерації із залученням представників чільного духовенства Церкви Московського Патріархату в Україні (яка іменує себе Українською Православною Церквою) та політичних діячів прокремлівського спрямування. Яскравий прояв і приклад цих спільних дій – інформаційна спецоперація під назвою «Конфлікт навколо храму в с. Птича на Рівненщині», мета якої – якомога більше дестабілізувати суспільну ситуацію в Україні, а закордоном представити нашу державу як місце «кривавих релігійних гонінь і переслідувань», чим виправдовувати свою подальшу агресію. Continue reading

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ – ВТІЛЕННЯ ІДЕАЛУ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЛЮБОВІ

6/19 грудня ми святкуємо пам’ять всіма нами люблячого і надзвичайно шанованого святителя Миколая Мирликійського. Вивчаючи життя святителя багато хто з нас дивується як людина може стати святою. Але знову ж таки на прикладі святого Миколая ми бачимо, що означає бути святим. Святі — це люди, які добре чи­нили перед Богом — своїми хрис­тиянськими подвигами, любов’ю до Бога і ближнього, чесними ділами, працею і життям. Вони у всій ясності пізнали глибину хри­стиянського подвигу і досконало сповнили усе те, чого навчав Христос. Серед святих таким був і ве­ликий угодник Божий, святитель і чудотворець Миколай, пам’ять котрого нині прославляємо, ве­личаємо подвиги його життя, на­вчаємося з його добрих діл при­кладу віри, милосердя, любові й покори. Continue reading

ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ МИРЛІКІЙСЬКОГО

«Радуйся священна голово, дім чистих добродійств, Божественного  священства правило, пастирю великий»

(1-а стихира на стиховні)

Православний, і не тільки, народ з особливою ревністю шанує великого угодника Божого святителя Миколая. Майже дві тисячі років віддаляють нас від того часу коли жив Святитель, але пам’ять про нього жива завжди в серцях християн. Хто з нас не звертався до нього з молитвою в життєвих випробовуваннях, благаючи його небесного заступництва. Continue reading

ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ДИМИТРІЯ СОЛУНСЬКОГО

Сьогодні свята Церква вшановує пам’ять святого великомученика Димитрія Солунського. Святий Великомученик Димитрій народився в Греції, в місті Солунь в четвертому столітті. Походив з багатої віруючої в Христа родини, де батько був проконсулом – начальником області. Після народження сина батьки одразу охрестили хлопця в домашньому храмі, і прагнули виховувати його в дусі християнської побожності та смирення. Юнак дійсно, виріс розумний та побожний. Не дивно, що після смерті батька саме Димитрію випав жереб продовжити його працю. Continue reading

«СМЕРТЕ ДЕ ТВОЄ ЖАЛО?» – СВ. ІОАН ЗОЛОТОУСТИЙ

В наше життя несподівано увірвалося багато новин про чималу кількість людських смертей. Ми кожного дня співстраждаємо горю матері, яка втратила сина на війні, сльозам дружини та дітей, зітханням рідних. Поруч із тим, що відбувається на Сході України, додалися дві величезних авіакатастрофи, які забрали з цього земного життя і переселили у вічність майже цілі сім’ї. ЗМІ, Інтернет і соцмережі доносять до нас картинки з їх минулого, майже безтурботного, життя. Останні світлини, миті радості, повернення додому і… фатальний кінець. Ми швидко звикли до інформації зі Сходу України і тільки прислухалися до неї тоді, коли вже якось буденно звучало повідомлення: «За добу загинуло…». Над усім цим людським болем та горем лишень тепер панує арифметика. Пам’ять людська – вона ж зрадлива. Але кожне земне життя людини для Бога – це життя у вічності. У це ми, християни, віримо і так сповідуємо. Continue reading

ДО ІСТОРІЇ КАНОНІЗАЦІЇ ТА ЦЕРКОВНОГО ВШАНУВАННЯ СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА

У липні в Україні урочисто відзначалися 1000-річчя з дня кончини святого рівноапостольного Великого князя Володимира, цей факт відчутно збільшив інтерес суспільства до церковної історії загалом, та історії канонізації та вшанування святого рівноапостольного Київського князя Володимира.

Для розгляду цього питання нам варто звернутися до історії агіографії Київської православної митрополії Константинопольського патріархату.

Так, перші спроби канонізації Великого Київського князя Володимира почалися – при активному сприянні його нащадків – незабаром після смерті. Вже митрополит Іларіон у своєму «Слові» (середина XI в.) Намагається довести, що «християнство на Русі було прийнято завдяки мудрості й розуму Володимира Святославовича, а не під впливом і зовнішнім тиском». Автор називає Володимира «рівноапостольним» і вважає за необхідне приєднати його до сонму святих» [1, ст. 716]. Continue reading

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ!

Свято, яке розпочинає церковне коло дванадесятих господських і богородичних свят. Народження Богоматері Марії від праведних богоотців Іоакима і Анни. Напевно мало хто знає, що головний кафедральний собор Святої Софії у Києві відзначає своє престольне свято. Можна сказати, що це головний празник нашої Золотоверхої Столиці. Походження назви Святої Софії – Премудрості Божої було запозичене із Константинополя. Адже у давній столиці Візантійської імперії також головний храм збудований Юстиніаном Великим на честь Святої Софії – Премудрості Божої. Давня розповідь нам відкриває дивне видіння імператорові, якому Ангел вказав місце майбутнього величного собору, а назву Святої Софії Ангел вклав в уста юнаку, який знаходився при будівничих майбутнього храму. Ім’я «Софія» найбільш підходить Імені Божому. Continue reading