АРХОНТИСИ І МИРОНОСИЦІ РУСИ-УКРАЇНИ

«Ся Ольга була предвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світом. Вона бо сіяла, як місяць уночі. Так ся між невірних людей світилася, як перло в багні, бо були вони закаляні гріхом, не омиті святим хрещенням, а ся омилась святою купіллю, скинула з себе гріховну одіж ветхого Адама і в нового Адама втілилась, що ним є Христос. Речім же до неї: “Радуйся, руськеє пізнання Бога! Стали ми початком примирення з ним”. Вона бо першою увійшла в царство небеснеє із Русі, і її восхваляють руськії сини яко зачинательку бо й по смерті молилась вона Богові за Русь. «Праведних же душі не вмирають». Як ото сказав Соломон: “Коли хвалять праведника, – веселяться люди», «безсмертною бо є пам’ять його”, коли признається він Богом і людьми” (Із Літопису Руського) Continue reading

ДЕНЬ ІВАНА КУПАЛА І ХРИСТИЯНСЬКЕ СВЯТО РІЗДВА ЧЕСНОГО І СЛАВНОГО ПРОРОКА ПРЕДТЕЧІ ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА

(24 червня / 7 липня)

Іоан Хреститель народився неподалік Єрусалима в містечку Ютта. Батько його Захарій був іудейським священиком, а мати Єлизавета — дочка рідної сестри святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи: заповіді й настанови Господні. Дітей не мали вони, бо Єлизавета неплідна була, та й віку обоє були похилого. Continue reading

ЩОБ ОЗДОРОВИТИ СУСПІЛЬСТВО, ПОТРІБНА ВЕЛИКА СПІЛЬНА ПРАЦЯ

Ми живемо у пострадянському суспільстві. Вже практично два покоління виросли, сформувавшись як особистості без ідеологічного впливу радянського суспільства, але насправді мине ще не один десяток років, поки ми по-справжньому позбудемося цього впливу.

У радянські часи був зруйнований світогляд віруючої людини, попри те, що на Тернопільщині вплив радянської системи був значно менший, ніж на українських землях за Збручем. Але ми й досі маємо справу з наслідками того періоду, адже в радянському суспільстві ми втратили дуже важливий елемент християнського життя – розуміння того, що віра є частиною світогляду. На жаль, у сучасному суспільстві віра перетворилася на щось таке, чому людина присвячує вільний від основного заняття час і розділяє себе як християнина і як члена суспільства. У храмі людина щиро молиться, кається у своїх гріхах, а виходячи з храму, вона живе за законами суспільства, яке дозволяє давати і брати хабарі, обманювати, ставитися до своїх обов’язків не з повною відповідальністю, і це не вважається гріхом. Continue reading

ЧОМУ ГОСПОДЬ НЕ ВИСЛУХОВУЄ НАШІ МОЛИТВИ

У кожного з нас бувають дні, коли благополучний перебіг нашого життя раптом переривається непередбаченими важкими обставинами: хворобою, неприємністю, горем, що торкаються нас самих або наших рідних і близьких. І тоді яскравим полум’ям займається наша молитва до Господа Бога. Зі сльозами, з напруженням усіх духовних сил, наполегливо просимо ми Бога відвернути від нас небезпеку що нависла, врятувати від біди чи навіть від смерті дорогу нам людину. Усердно і ретельно шукаємо ми найпереконливіші слова для молитви. Заради того, щоб наше прохання скоріше було виконано, ми буваємо готові на великі обмеження, жертви і навіть на принесення особливих, часом обітниць  котрі важко виконати. Continue reading

ДОГМАТИЧНІ АСПЕКТИ БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО

Богослужіння, служіння Богу, полягає втому, щоби сповнювати волю Божу, робити те, що Богу угодно, вірити в Бога, надіятися на Бога, любити Бога.

Служити Богові потрібно духом та істиною (Ін 4: 24). Це внутрішнє служіння Богу, що іменується богошануванням. Разом з тим богослужіння повинно бути і зовнішнім, оскільки людина складається з душі і тіла. Славословити Бога, складати подяку Йому, просити Його людина повинна і душевно, і тілесно, бо душа і тіло тісно поєднані між собою, душевні рухи виражаються і в тілі. «Від повноти бо серця говорять уста» (Мт. 12: 34). Слово Боже надихає нас: «прославляйте Бога в тілах ваших і в душах ваших, які є Божі» (1 Кор. 6: 20). Continue reading

СЛОВО В НЕДІЛЮ ПЕРШУ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. ВСІХ СВЯТИХ

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні, у першу неділю після П’ятидесятниці, Свята Церква закликає нас здійснити прославляння всіх святих, що Богові догодили. Тиждень тому ми святкували народження Церкви. У день П’ятидесятниці Святий Дух у вигляді вогненних язиків зійшов на апостолів, і зодягнувшись Силою Вищою, вони пішли проповідувати всім народам. І ось, після цього великого свята, Церква вшановує плоди подвигу апостольського – мучеників, апостолів, пророків, святителів, преподобних і всіх виявлених і не явлених ще нам святих. Continue reading

ПРО ОПРАВДАННЯ ЛЮДИНИ ВІРОЮ

Живучі на землі ми не одноразово переконуємося, що не однаковими дорогами приходить людина до пізнання Господа Бога. Але якою б великою не була різноманітність цих шляхів, ті хто йдуть ними незмінно то труднощі цих шляхів допомагає долати віра. Деколи вона здобувається легко, стрімко входить в серце, а деколи їй приходиться долати перешкоди котрі чинить наш розум. Приклади святих апостолів найближчих учнів Господа Ісуса Христа вчать нас, що обидва шляхи віри в Бога – і шлях серця, і шлях розуму – однаково плідні та вгодні Господу. Бо одному із них йшов святий апостол Іоан, а по другому святий апостол Фома. Continue reading

СЛОВО В ДЕНЬ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!

Лк. 12:49

Улюблені брати і сестри!

Давайте згадаємо, що відбувалося після подій Великої П’ятниці, коли Син Божий був розп’ятий.

Святі апостоли, налякані стратою свого Учителя, ховалися по домівках. Їм здавалося, що тут або там проти них розпочнеться  гоніння. Вони майже не були присутні в публічному просторі, вони збираються «при дверях зачинених». Страх і розгубленість – це те, що пригнічувало їх душі. І якою великою і радісною подією було для них явлення Воскреслого Спасителя! Але і тоді, не володіючи достатньою силою духовного зору, вони не всякий раз пізнавали в тому, хто прийшов до них, свого Вчителя. Тільки в певні миті, коли Господь бажав відкритися їм, вони бачили в Ньому свого Вчителя, але про цей період Євангельської історії майже нічого не написано. Начебто всього кілька разів Господь зустрічався з учнями, відомо, що саме в цей час Він вчив їх таємницям Царства Небесного, але ми не знаємо подробиць. Ніхто з апостолів не описав – мабуть з волі Самого Господа і Спасителя – то, що відбувалося від Пасхи, від Воскресіння до того дня, який ми сьогодні святкуємо. Continue reading

ТРОЇЦЬКА ПОМИНАЛЬНА СУБОТА

Поминальна заупокійна субота встановлена напередодні святкування дня Святої Тройці і називається Троїцькою суботою. У день заснування Церкви, у Святу Трійцю, благодать Духа Святого пронизала всю Церкву земну і всю Церкву Небесну, де праотці і патріархи, священномученики, преподобні, святі. Між Церквами земною і Небесною існує прямий зв’язок, ми молимося святим, просимо у них і вони нас чують. У день заснування Церкви – день Святої Тройці Дух Божий все в світі освятив, і живих і покійних, тому отці Церкви з заснуванням Церкви поминали померлих своїх дорогих батьків, своїх братів і сестер, і з натхненням Духа Божого влаштували поминальну суботу напередодні свята Святої Тройці. Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ В м. БАРІ

В ім’я Отця, Сина, і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри! Сьогодні Свята Православна Церква вшановує пам’ятьперенесення мощів Святителя Миколая, Архієпископа Мир Лікійського у місто Бар, що в Італії.

В XI столітті Візантійська імперія переживала важкий час: турки-османи грабували її володіння у Малій Азії, нищили міста й села, вбивали їх жителів та супроводжували свої жорстокості зневагою до святих храмів, мощів, ікон і книг. Continue reading