СЛОВО В ДЕНЬ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!

Лк. 12:49

Улюблені брати і сестри!

Давайте згадаємо, що відбувалося після подій Великої П’ятниці, коли Син Божий був розп’ятий.

Святі апостоли, налякані стратою свого Учителя, ховалися по домівках. Їм здавалося, що тут або там проти них розпочнеться  гоніння. Вони майже не були присутні в публічному просторі, вони збираються «при дверях зачинених». Страх і розгубленість – це те, що пригнічувало їх душі. І якою великою і радісною подією було для них явлення Воскреслого Спасителя! Але і тоді, не володіючи достатньою силою духовного зору, вони не всякий раз пізнавали в тому, хто прийшов до них, свого Вчителя. Тільки в певні миті, коли Господь бажав відкритися їм, вони бачили в Ньому свого Вчителя, але про цей період Євангельської історії майже нічого не написано. Начебто всього кілька разів Господь зустрічався з учнями, відомо, що саме в цей час Він вчив їх таємницям Царства Небесного, але ми не знаємо подробиць. Ніхто з апостолів не описав – мабуть з волі Самого Господа і Спасителя – то, що відбувалося від Пасхи, від Воскресіння до того дня, який ми сьогодні святкуємо. Continue reading

ТРОЇЦЬКА ПОМИНАЛЬНА СУБОТА

Поминальна заупокійна субота встановлена напередодні святкування дня Святої Тройці і називається Троїцькою суботою. У день заснування Церкви, у Святу Трійцю, благодать Духа Святого пронизала всю Церкву земну і всю Церкву Небесну, де праотці і патріархи, священномученики, преподобні, святі. Між Церквами земною і Небесною існує прямий зв’язок, ми молимося святим, просимо у них і вони нас чують. У день заснування Церкви – день Святої Тройці Дух Божий все в світі освятив, і живих і покійних, тому отці Церкви з заснуванням Церкви поминали померлих своїх дорогих батьків, своїх братів і сестер, і з натхненням Духа Божого влаштували поминальну суботу напередодні свята Святої Тройці. Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ В м. БАРІ

В ім’я Отця, Сина, і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

Дорогі браття і сестри! Сьогодні Свята Православна Церква вшановує пам’ятьперенесення мощів Святителя Миколая, Архієпископа Мир Лікійського у місто Бар, що в Італії.

В XI столітті Візантійська імперія переживала важкий час: турки-османи грабували її володіння у Малій Азії, нищили міста й села, вбивали їх жителів та супроводжували свої жорстокості зневагою до святих храмів, мощів, ікон і книг. Continue reading

ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ І ПРИМИРЕННЯ! [ТРАГЕДІЯ ЛЮДЕЙ ВІЙНИ В ОДНІЙ КОРОТКІЙ БІОГРАФІЇ...]

На цій давній світлині мій рідній дід – батько мого батька Семен Михайлович Рудюк 1919 р. н. Загинув у Колтівському прориві (Бродівський котел), в боях за Львів 27 липня 1944 р. Через декілька днів 5 серпня 1944 р. народився мій батько Микола Семенович Рудюк. Мобілізований до лав Червоної армії після звільнення села Криворудка, Антонінського р-ну, Кам’янець-Подільської обл. (тепер Красилівський р-н, Хмельницької обл.) 15 березня 1944 р. Пережив страшні бої під Тернополем. Там загинуло чимало наших односельчан. Тяжка і трагічна доля цих молодих хлопців. Continue reading

ТРАГІЧНІ РОКОВИНИ…

ХРИСТОС  ВОСКРЕС!

Дорогі друзі! Як добре, що цієї статті передують у ці дні слова перемоги воскреслого Христа над смертю. Сьогоднішня стаття про трагічну сторінку нашої української історії, про депортацію 150 тисяч українців з їх етнічних територій Надсяння, Підляшшя, Холмщини і Лемківщини. Фактично часткова депортація вже тривала ще з часу «визволення» цих земель радянськими військами, на яких збройну боротьбу продовжували воїни УПА. 28 квітня 1947 року була введена в дію угода між двома комуністичними режимами московським і польським. Continue reading

ПРОПОВІДЬ У П’ЯТУ НЕДІЛЮ ВЕЛИКОГО ПОСТУ. ПРЕПОДОБНОЇ МАРІЇ ЄГИПЕТСЬКОЇ

Улюблені брати і сестри!

Наш піст, Великий піст Церкви, добігає кінця. Наступної неділі – свято Входу Господа нашого Ісуса Христа в Єрусалим. Сьогодні ж, в недільний день, який здавна присвячується пам’яті преподобної Марії Єгипетської, ми чуємо євангельське читання про грішну жінку, яка на трапезі в домі Симона з покаянням обливає своїми сльозами ноги Христові і помазує їх дорогоцінним миром. Це масло дорого коштує, хтось підрахував, що така кількість миру коштувала стільки, скільки звичайна людина могла заробити за рік праці. Але її покаяння, її сила любові до Христа – Бога, не залишає ніяких перешкод. І вона все готова віддати, в своєму служінні Христу. Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА ЧЕТВЕРТУ НЕДІЛЮ ВЕЛИКОГО ПОСТУ – ІОАННА ЛІСТВИЧНИКА

«Цей рід не може вийти інакше, як від молитви і посту»

Мк. 9:29

Молитва і піст – могутня зброя проти злих сил. Недарма святий Іоан Золотоустий писав, що для диявола немає нічого страшнішого за людину, котра скріплює свою душу ревною молитвою, а тіло приборкує строгим постом.

Люди моляться по-різному: один довго, другий коротко й по­квапно, третій перекручує Божі слова; дехто шепоче, а інший промовляє вголос, а буває, що хтось бубонить без розбору і без уваги. Чому люди так моляться? Тому що не розуміють, що таке молитва та яка її користь. Молитва – це розмова з Богом, тож починаючи її, як і кожну важливу розмову чи переговори з впливовою особою, треба роздумати, про що говорити і що просити. Continue reading

ПОВЕРТАННЯ ДО ДЖЕРЕЛ АБО МАРНОТРАТСТВО? ПРО ПРОБЛЕМУ ВІДРОДЖЕННЯ ДИЯКОНИС У ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ

Дискусії відносно відновлення служіння дияконис у Православній Церкві велися ще з ХІХ ст., однак увесь цей час питання залишалося більш теоретичним, було переважно прерогативою істориків та літургістів. Однак, 16 листопада 2016 р., Олександрійський патріархат прийняв рішення про відновлення служіння дияконис [1], а вже в кінці лютого 2017 р., Патріарх Олександрійський і всієї Африки Теодор II присвятив в диякониси кілька жінок [2]. Ця подія підняла питання служіння дияконис на цілком інший рівень, адже воно вже практично стосувалося всієї повноти Вселенського Православ’я. Найперше – через канонічне ставлення до посвячених Олександрійським патріархом жінок. Не залишилося в боку і Українське Православ’я, де деякі священики і науковці побачили в цьому позитивний прогрес у питанні служіння жінок у Православній Церкві, а дехто – небезпечну для православ’я ліберальну тенденцію. Continue reading

ПРИКЛАДИ ПОКАЯННЯ У СВ. ПИСЬМІ НОВОГО ЗАВІТУ

Хто щиро усвідомлює ушкодження своєї природи, розлад душі, свою гріховність, провину перед Богом, той не може довго залишатися спокійним спостерігачем свого жалюгідного стану. Через небезпеку загибелі в такому стані, грішник робить все можливе, щоби вийти з гріховного стану, від темряви гріховної повернутися до світла Божого.

Найглибшу і найпотаємнішу скорботу породжує в людині думка, що людська взаємна любов у порівнянні з невичерпною любов’ю Господа, є нікчемною, що вона любить Господа занадто слабко. Любов, яка є спів розмірною до почуття нашої провини і милосердя Божого, є ідеєю істинного покаяння. Без неї покаяння не може ані очистити наших гріхів, ані виправити наше життя, ані примирити нас з Богом. Але, наприклад, архієпископ Антоній Храповицький стверджує, що в людському житті не все дихає любов’ю, але все закликається до любові Христом [Храповицкий А, архиеп. Полное собрание сочинений. Т.2. - СПб., 1911.  с.345].  Continue reading

ПРОПОВІДЬ ПРО ПІСТ І ОБОВ’ЯЗОК ПОКАЯННЯ НА ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Дорогі браття і сестри! У церковних піснеспівах Великий Піст називають матір’ю чистого серця, матінкою цноти, висвітлювачем гріхів, проповідником покаяння». За вченням Церкви ми знаємо, що святий піст, очищає, відмиває нас від гріховного бруду, від гріховної скверни і голосно кличе: не гріши! Бо ми, грішні, не знаємо ні дня, ні години, коли смерть забере нас з цієї «долини плачу» та поставить перед справедливим Суддею на Страшному суді. З чим же ми станемо перед Господом Богом? Яку відповідь дамо Судді? Continue reading