Кондак 1
Обраний угодник Христовий Пимен, що хвороби терпливо переносив заради Ім’я Божого. Будь і нам у печалях розрадою, бо підносимо тобі це хваління:
Радуйся, Пимен, у скорботах терпливий, наслідувач добровільних страстей Христових.
Ікос 1
Творця ангелів обрав тебе люб’язно. Від усіх (ченців) був ти відзначений хворобою. Але не нарікав на злу долю, не відмовляв Господню волю. Не можемо ми зрозуміти цього терпіння невимовного, тому так тобі співаємо: Continue reading
Єпископ Переяславський Захарія Корнилович, ігумен Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря та фундатор Данилівського Свято-Онуфрієвського скита (р. н. невід. – 28 серпня 1715 р.).
Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир мав величезний вплив на околиці Києва і навіть на віддаленні території. У давні часи перед польським володінням українськими землями в 7-ми верстах на захід від нинішнього села Липовий Скиток, на землях теперішньої Данилівської сільської ради, Васильківського району, Київської області в урочищі «Кладове» існував монастир. Залежність його від Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря була ймовірною, тому що він знаходився на землях, які здавна належали до Київської святині. Можливо ці маєтності дарував Михайлівському монастирю його фундатор князь Київський Святополк-Михаїл (1093-1113). Continue reading
Арсеній Мацієвич народився 1679 року на Волині, в родині бідного уніатського священика у місті Володимир – Волинськ, українець за походженням. Заслуговує великої уваги особливість національно – патріотичного усвідомлення людей і дотримання ними морального і духовного життя. Сімя Івана Мацієвича – батька Арсенія також не була виключенням. Родина була бідною, благочестивою, проте шляхетською. Continue reading
Кондак 1
Вибраний страстотерпче Христів і лікарю благодатний, що задарма подавав недужим зцілення, піснями за це прославляємо тебе, заступника нашого. Маючи сміливість перед Господом, від усяких бід і хвороб визволяй нас, що з любов’ю взиваємо до тебе: Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Ікос 1
Як ангела земного і небесну людину знаємо тебе, славний Пантелеймоне, ти, ангельською непорочністю і мучеництвом прикрашений, переселився із землі на небо, де, з ангелами і всіма святими стоячи перед Престолом Господа слави, молися за нас, земних, що вшановуємо тебе моліннями такими: Continue reading
Сьогодні, 6 серпня, Церква вшановує пам’ять святих страстотерпців князів Бориса і Гліба – синів рівноапостольного князя Володимира Великого, просвітителя Київської Руси-України. Сьогодні 1000 років від їх мученицької блаженної кончини. Агіографічна традиція, як і літописна, зберегла для нас чітку розповідь про вбивство князів їхнім братом Святополком, якому дали прізвисько Окаянний. Continue reading
15/28 червня
Преподобний Іов (в миру Іван Георгійович Кундря) народився 18 травня 1902 р. в с.Іза Хустського р-ну в багатодітній сім’ї Георгія Кундрі та Анни Мадяр. В їхній сім’ї було п’ятеро братів та три сестри. Народився Іван якраз в той час коли на Закарпатті відроджувалось Православ’я Разом із братом Георгієм, Іван активно слідкує за православним рухом та старається допомагати дорослим в боротьбі за віру предків, так як угорська влада переслідувала православних. Continue reading
19 листопада / 2 грудня
Православна Церква на Закарпатті пройшла складний і тернистий шлях. Ця земля у складі Карпатської Русі1 була освячена Православ’ям ще за сивої давнини. Численні археологічні знахідки римських монет кінця І — початку II століть свідчать про перебування на Закарпатті римських громадян, серед яких, без сумніву, були християни. А в могилах VII-VIII століть вченими-археологами серед ритуальних предметів знайдено символи християнства — візантійські хрести. Утвердили ж Православ’я на Закарпатті святі брати Кирило та Мефодій зі своїми учнями у другій половині IX століття. Східний обряд і східну догматику закарпатці утримували неушкодженими аж до середини XVII століття, коли 24 квітня 1646 р. у храмі Ужгородського замку 63 священики прийняли горезвісну унію з Римом. Останній Карпатський єпископ Досифей, якого було осліплено, помер у 1734 р. в Угольському монастирі. По його смерті угорська влада не дозволила вибори нового православного владики. Continue reading
15/28 липня
Святий князь Володимир народився близько 960 року й був названий язичницьким ім’ям Володимир, тобто володар світу.
Його батьками були князь Святослав – син княгині Ольги та Малуша – як припускають, дочка древлянського князя Мала, який був страчений за смерть князя Ігоря.
Малуша хоч і прийняла вона християнську віру разом з усіма, проте в душі залишалась язичницею. Княгиня Ольга була категорично проти такого шлюбу свого сина, адже Малуша була в неї лише ключницею, полонянкою і рабинею. Continue reading
Кондак 1
Обраний Богом від усіх Небесних Сил послужити предвічній таємниці спасіння роду людського, дивний предстоятель перед престолом Святої Трійці, носій таємниць і чудес Божих, Архангел Гавриїле, до тебе припадаємо і в розчуленні співаємо тобі: Радуйся, Гавриїле, таємничий споглядач Святій Трійці. Continue reading
10/23 липня
Преподобний Антоній Києво-Печерський народився в 983 році недалеко від Чернігова, в містечку Любечі. З юних років маючи страх Божий, він бажав зодягнутися в чернечий образ. Прийшовши в вік, він вирушив мандрувати і, досягнувши Афона, запалав бажанням наслідувати подвигам його святих насельників. Прийнявши тут постриг, юний чернець у всьому догоджав Богу і, ідучи по шляху доброчесності, особливо процвітав у покірності та послуху, так що всі монахи раділи, дивлячись на його святе життя. Continue reading