Кондак 1
Обраний Богом від усіх Небесних Сил послужити предвічній таємниці спасіння роду людського, дивний предстоятель перед престолом Святої Трійці, носій таємниць і чудес Божих, Архангел Гавриїле, до тебе припадаємо і в розчуленні співаємо тобі: Радуйся, Гавриїле, таємничий споглядач Святій Трійці. Continue reading
10/23 липня
Преподобний Антоній Києво-Печерський народився в 983 році недалеко від Чернігова, в містечку Любечі. З юних років маючи страх Божий, він бажав зодягнутися в чернечий образ. Прийшовши в вік, він вирушив мандрувати і, досягнувши Афона, запалав бажанням наслідувати подвигам його святих насельників. Прийнявши тут постриг, юний чернець у всьому догоджав Богу і, ідучи по шляху доброчесності, особливо процвітав у покірності та послуху, так що всі монахи раділи, дивлячись на його святе життя. Continue reading
В 2011 році ми святкували не тільки 90 років від дня утворення Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) на чолі з митрополитом Василем Липківським, а й 70-ліття декрету Варшавського митрополита Діонисія (Валединського), який став першим кроком на шляху до організаційного оформлення УАПЦ як помісної церкви з канонічним єпископатом в період Другої світової війни. Ювілейні дати спонукають глибше проаналізувати історичні міфи і стереотипи про український автокефальний рух. Навколо нього сформувались як радянські пропагандистські кліше («УАПЦ — вірна прислужниця фашизму»), так і церковні міфи («УАПЦ — неканонічне, розкольницьке, самосвятське угрупування»), які й дотепер продовжують тиражувати некомпетентні автори. Continue reading
«Найбільше й найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духа, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування» [1]. Мова визначає не лише національний характер людини, але й є своєрідним генетично кодом зв’язку поколінь. Стародавній Волховник застерігає: «Не цурайся Роду свого, його Звичаю та Мови; бо рідна Мова і Звичай зберігають енергію нації». Українська мова, — це найкоштовніше надбання українського народу, його найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги і славу, культуру і традиції, думки і сподівання. Continue reading
8 червня 2015 року в приміщенні залу засідань Київської православної богословської академії на території Михайлівського Золотоверхого монастиря відбулося спільне засідання Комісій для ведення діалогу Української Автокефальної Православної Церкви з УПЦ Київського Патріархату і Української Православної Церкви Київського Патріархату з УАПЦ. Continue reading
Служебник і Требник архієрейський, що зберігається в зібранні рукописів бібліотеки Софійського собору (ф. 312, № 60), є списком друкованого видання Служебника, створеного Петром Могилою. В сферу інтересів такої багатогранної особистості, якою був Київський митрополит – політичний та церковний діяч, дипломат, богослов, просвітитель, – входила також важлива робота з виправлення, упорядкування та уніфікації книг богослужебної практики. Служебник, або Літургаріон, який містить чинопослідування трьох літургій – Василія Великого, Іоанна Златоуста та Григорія Двоєслова, а також основні таїнства та чини, котрі здійснює в церкві архієрей, був представлений на київському помісному соборі 1629 р., ухвалений митрополитом Іовом Борецьким та надрукований утому ж році. Пізніше, у 1639 р., вийшло друге видання Служебника,яке зазнало деяких доповнень. Протягом двох століть цією книгою,разом з відомим Требником Петра Могили 1646 р., керувалося православне духовенство Речі Посполитої, а згодом – Російської імперії. Continue reading
В Соборі Св. Софії, де Президенти моляться за Україну, відкрито написи тисячолітньої давнини, на яких присутні майже всі риси сучасної української мови.
Написи свідчать, що кияни XI—XIII століть не були «праросіянами». Були вони праукраїнцями, бо казали – «А ворогов трясцею оточи»! Тому прибічники «російського світу», зокрема сумновідомий Дмітрій Табачнік, пафосно і демонстративно репрезентувавши Ярослава Мудрого в телешоу «Великі Українці» російською, про це «скромно» умовчували. Continue reading
Демарш промосковської верхівки УПЦ МП Березовського і Паканича у Верховній Раді України 8 травня – свідчення їх цілковитої відірваності від Українського народу, Української Держави і Української Церкви Христової. Continue reading
У світлі процесів, що сьогодні відбуваються в Українському Православ’ї, а саме – активізації процесу створення єдиної Української Православної Помісної Церкви та реальних кроків Київського Патріархату в цьому напрямку, багато кого цікавить позиція, що займає Українська Греко-Католицька Церква по відношенню до цього процесу. Тим більше, що, незалежно від офіційних заяв речників Московського Патріархату, в Україні назирається реальне зближення та співпраця керівництва УГКЦ та адміністративної структури Московського Патріархату в Україні. І це не тільки певні спільні акції, які відбуваються без запрошення представників Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви [1], а і кілька провокативних заяв керманича УГКЦ Верховного архієпископа Святослава Шевчука. Continue reading
Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. Вже, здається, нікого в світі не дивує брутальний неприхований цинізм, з яким Путін намагається знищити Україну. Continue reading