АРХІЄПИСКОП ВІТАЛІЙ МАКСИМЕНКО – ПЕРШИЙ БУДІВНИЧИЙ «КОЗАЦЬКИХ МОГИЛ»

Понад три з половиною століття минуло з того часу , як замовкли останні громовиці Берестецької битви. Тисячі козацьких лицарів рясно вкрили тілом і напоїли кров’ю поле героїчно-трагічної битви. Над полем бою залягла метрва тиша, яку лише час від часу порушував крик гайвороння, що злетілося на багату здобич. В плині часу губилися сліди битви, зникали насипи, вали, шанці.

Минали роки за роками, і там, де колись були непрохідні багнища, все висохло, і ті місця, що були загачені козацькими тілами, стали родити хлі­бом. Не раз блискучий леміш плуга виорював кості славних предків. Лежа­ли ці кості розкидані по землі без усякої пошани, і тільки сиві хмарі плака­ли над ними холодними сльозами. Але настав цей довгожданий час, коли український народ вклонився останкам, котрі довгі роки топтав і нищив. Continue reading

МОЛИТОВНЕ ЧЕРНЕЧЕ ПРАВИЛО СВЯТО-ВВЕДЕНЬСКОГО ЧОЛОВІЧОГО МОНАСТИРЯ

ПОЧАТОК МОЛИТОВНОГО ПРАВИЛА

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амин

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ІЛАРІОН, МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ

21 жовтня / 3 листопада

Святитель Іларіон, митрополит Київський (+1055), жив в епоху великого князя Ярослава Мудрого, сина святого рівноапостольного Володимира. В історію Київського Православ’я він увійшов як перший саме київський предстоятель, поставлений на митрополію Собором єпископів Київської Русі.

Окремі факти біографії Іларіона свідчать, що він походив з Київщини. Про це йдеться, зокрема, в «Повісті временних літ». Прийнявши чернечий сан, юний Іларіон пройшов «учення книжне» під керівництвом наставників у Києво-Печерському монастирі. «Києво-Печерський патерик» сповіщає, що в ченці його постриг засновник монастиря Антоній. Оскільки Іларіон був «муж благочестивий, божественний писанням розумний і постник», Ярослав Мудрий зробив його пресвітером у своїй заміській резиденції—Берестові. Ці свідчення можна зіставити з літописними відомостями 1037 р. про те, що князь Ярослав «зібрав писців багатьох», організував перекладання й переписування книг, створивши тим самим при Софіївському соборі в Києві першу бібліотеку Київської Русі. Continue reading

МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВИЙ ПРОЕКТ «КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я» ПРЕДСТАВИВ СВОЇ НОВІ ВІДАННЯ

Перше та унікальне видання Чернечого Требника сучасною українською мовою, відбулося дякуючи закордонним членам проекту «Київське Православ’я». Скінчилася майже 4 річна праця авторського колективу. У Требнику зібрані всі Чини, що стосуються чернечого життя, заснування та освячення монастиря.

Невеликий наклад вже пішов у провідні бібліотеки. Також Требник доступний для скачування за посиланням: https://yadi.sk/i/QGwYRu5iuEFZh Continue reading

ВОЛИНСЬКА ІКОНА «СВЯТІ АНТОНІЙ І ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКІ»

Волинська ікона «Святі Антоній і Феодосій Печеські» датується першою половиною XVIII ст. Походить із церкви Рiздва Богородиці с. Хворостiв Любомльського деканату. Матеріали: дерево, левкас, темпера, гравіювання, срiблення. Експонується у Музеї волинської ікони.

Шанування преподобних Антонія і Феодосія в нас розпочалося дуже рано: ще у земному житті преподобних вважали за святих Божих і до Києва з різних куточків Русі приходили до Печерської обителі люди, щоб отримати в них благословення. У Києво-Печерському патерику, створеному на початку ХІІІ ст. ченцями Нестором, Полікарпом та Симеоном, Антоній і Феодосій прославлялись поряд з іншими святими подвижниками, літописцями, живописцями. Continue reading

УГЕРСЬКИЙ МОНАСТИР ЯК ЦЕНТР УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ КНИЖНОСТІ ПОЧАТКУ ХVII СТОЛІТТЯ

Доля Українського Православ’я склалася так, що історичними центрами освіти та книжності ще від Х ст. були монастирі. Саме монастирські осередки найбільш спричинилися не тільки до освіти нашого народу, а і до інтелектуальної оборони Православної віри. Не було виключенням і Прикарпаття, де на ряду з іншими монастирями з незапам’ятних часів діяв Угерський монастир, який, від 1618р. залишив значний слід у історії Українського Православ’я. Continue reading

СВЯЩЕНОМУЧЕНИК МАКСИМ ГОРЛИЦЬКИЙ (САНДОВИЧ)

Пам’ять 24 серпня / 6 вересня

Історія Руси-України знає чимало випадків, коли спалахи народного духу та вогні істинної традиції виникають на окраїнах нашого цивілізаційного простору. Лемківщина найвіддаленіший закуток нашої землі і був такою твердинею, край, що зберіг народну пам’ять про часи Києворуські та походи короля Данила, край, мешканці якого сподвигли селянську республіку в повному ворожому оточенні, край, що попри географічну й політичну ізоляцію перебував у світі Києва та Почаєва, міцно оберігаючи Святу Православну віру. Попало це світло і на молодого семінариста Максима Сандовича із Ждині, якому судилось стати мучеником за віру. Continue reading

ПО МОСКОВСЬКИМ ТЕМНИКАМ. РЕФЛЕКСІЯ НА ОСТАННЮ ЗАЯВУ УАПЦ

Двадцять шостого червня 2016 р., Соборною Божественною літургією, завершився Всеправославний собор, а ще 16 червня Верховна Рада України звернулася до Вселенського Патріарха з проханням надати автокефальний статус Українському Православ’ю. І хоча «українське питання» було відсутнє в офіційній програмі, але активно обмірковувалося в кулуарах та прес-конференціях. Continue reading

ХРЕСТОВИЙ ПОХІД НА КИЇВ

Отже, білі ходоки, отримав останні інструкції від свого вождя, вирішили довести всьому світу, що Київ – сакральне місто для них. Розуміючи, що непомітно підібратися до столиці вільних людей їм не вдасться, ходоки вирішили назвати свій хрестовий похід за «русский мир» «Хресним ходом за мир». Continue reading

ДЕЯКІ ДУМКИ ПРО ДИВНУ «РЕЛІГІЙНУ АНАЛІТИКУ» ТА ВИЗНАННЯ ПОМІСНОГО СТАТУСУ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Ще не встигли висохнути чорнила під Зверненням Верховної Ради України до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання автокефального статусу Українському Православ’ю, як вже з’явилася «релігійна аналітика», яка доводила не тільки «неканонічність» самого звернення, а і, власне, неможливість надання Українському Православ’ю помісного статусу. Continue reading