Однією з найбільш цікавих сторінкою історії Київського Православ’я є історія канонізації і церковного шанування святої преподобної Єфросинії Полоцької. Хоча білоруські дослідники не раз писали про її канонізацію ще в XII ст. [1, ст. 10], деякі російські історики піддають сумнівам вшанування преподобної Єфросинії вже під час Київської Русі (і Полоцького князівства) і відносять його на більш пізній час – максимум до кінця XVI – початку XVII ст.ст. При цьому вони спираються на те, що на Московських Помісних соборах 1547 і 1549 років офіційного визнання канонізації преподобної Єфросинії не відбулося, а служба святий була затверджена РПЦ лише відносно недавно – в 1893 році [2, ст. 22]. Continue reading
Tag Archives: святі
СОБОР ВОЛИНСЬКИХ СВЯТИХ
Пам’ять 10 / 23 жовтня
Святкування відбувається в спогад про визволення Почаївської лаври з уніатського полону та повернення в Православ’я 10 жовтня 1831 р .
Великими і знаменними рисами відбита історія Київського Православ’я на Волині. Сучасна первісному просвітництву слов’ян ще від часу свв. Кирила і Мефодія, вона протягом багатьох століть жила і розвивалася під впливом найрізноманітніших умов: важкі смути князівських усобиць, жорстоке татарське ярмо , переслідування з боку поляків, латинян і уніатів. Історія Православ’я на Волині багата іменами святих: святителів, князів, преподобних, праведних. Continue reading
ВПЛИВ СВЯТИХ РІВНОАПОСТОЛЬНИХ КИРИЛА І МЕФОДІЯ НА ХРИСТИАНИЗАЦИЮ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ОБРЯДОВІСТЬ КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я
Досліджуючи історію формування православної обрядовості більшість науковців починає свої розвідки з часу володимирського хрещення Київської Русі – 988 р. Це обумовлено традиційним поглядом на Київське православ’я, що сформувався під впливом російської історіографії в середині ХІХ – початку ХХ століть.
Разом з тим, по нашому міркуванню, поширення християнства на землях Київської Русі (сучасних Білорусі та України) нерозривно зв’язана з результатами праці святих рівноапостольного Кирила і Мефодія. Саме їх діяльність по перекладу Євангелія на слов’янську мову знайшла своє відображення в історичних літописах. Continue reading
ПРОПОВІДЬ У ПЕРШУ НЕДІЛЮ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. УСІХ СВЯТИХ
У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу.
Улюблені брати і сестри.
Першу Неділю після П’ятидесятниці Церква, першу неділю після після зіходження Святого Духа на апостолів, присвячує прославлянню Всіх святих, у подвигу віри просіявших патріархів, праотців, пророків, апостолів, мучеників, священомученикив, преподобних, праведних, Христа ради юродивих і всіх тих, які від віку Богові догодили. І очолює цей сонм святих Пресвята Владичиця Богородиця, бо Вона чистотою, вірою і подвигом служіння Всевишньому перевершила не тільки народжених на землі, а й Ангельський чин. Всі святі угодники – брати наші по плоті і вірі. Святкуючи їх пам’ять, ми вступаємо з ними в реальне, хоча це й не піддається земному вимірюванню, спілкування, просимо їх святих молитов і заступництва, разом з ними славимо Спасителя. Continue reading
СВЯТИЙ БЛАГОВІРНИЙ КНЯЗЬ ДОВМОНТ ПСКОВСЬКИЙ
Пам’ять 20 травня / 2 червня
Святий благовірний князь Довмонт (Домант) Псковський, князь Нальшинайський (Нальшанський), був родом з Литви-Білорусі, спочатку був язичником. В 1265 році, рятуючись від міжусобиць жмудинських князів, був змушений бігти з Литви й з 300 литовськими сім’ями прийшов у Псков, який був містом кривичів. Білоруська-псковська земля стала його другою батьківщиною. Тут, по вираженню літописця, «дихнула на нього благодать Божа», коли з усією своєї світою він прийняв святе Хрещення з ім’ям Тимофій і вдостоївся великих дарунків від Господа. Уже через рік за доблесть і істинно християнські чесноти псковичи обрали його своїм князем. Протягом 33 років він керував містом і був єдиним князем за всю історію Пскова, що зумів так довго прожити в злагоді й спокої із псковським вічем. Він був справедливий і строго стежив за правосуддям інших, щедро подавав милостиню, приймаючи жебраків і мандрівників, благоговійно шанував церковні свята, захищав храмам і монастирі і сам заснував обитель на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Князь Довмонт був славним захисником Західної границі білоруських земель та Київського православ’я.
АКАФІСТ СВЯТИМ РІВНОАПОСТОЛЬНИМ КИРИЛУ І МЕФОДІЮ, НАСТАВНИКАМ СЛОВ’ЯНСЬКИМ
Кондак 1
Вибрані володарем сил Господом Ісусом у апостоли мовою слов’янською, Мефодію і Кириле богомудрі, співом прославимо вас, предстоятелів наших, ви ж, маючи відвагу до Господа, від усяких бід молитвами вашими позбавите нас, що співають: Радуйтеся, Мефодію і Кириле, народів слов’янських апостоли і богомудрі наставники.
Ікос 1
Ангелів Творець і Господь сил поставив вас бути просвітителями мовою слов’янською; тому й благодать Його є з вами, що захищає і зміцнює вас у всі дні життя вашого як допомога безперервна, славу Божу в містах і пустелях словом і ділом ви несли всім. Тому і ми, що отримали мову з рук ваших, вірою в Христа від вас освічені, співаємо вам так: Continue reading
АКАФІСТ СЕСТРІ ГОСПОДА ПО ПЛОТІ, ФАМАРІ БЛАЖЕННОЇ, ПРАВЕДНОЇ ЖІНЦІ – МИРОНОСИЦІ
Кондак 1
Вибраної від роду Давида і званням сестри по плоті Господа Ісуса Христа шанована, що і слідом за Їм з любов’ю йшла, і від усього серця йому послужила, Фамарі блаженної, так з розчуленням взиваємо: Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа. Continue reading
Пам’ять усіх преподобних отців, що в подвигу просіяли
Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
Мт. 5:14-15
У цю суботу, 16 березня, наша Свята Православна Церква святкує пам’ять усіх преподобних отців, що в подвигу просіяли.
Преподобними ми називаємо тих святих, подвиг яких полягав у чернечому подвижництві. Чернеча аскеза як тип святості припускає відмову від мирських прихильностей, турбот і прагнень і вибір слідування Христу, посту і молитви як основи подвигу. Цей тип святості зазначений у словах Христа, сказаних апостолу Петру: «І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя» (Мт. 19:29). Преподобними отцями ми їх величаємо в силу того, що через їх життя і їхні праці ми можемо навчитися виконанню заповідей Божих. Адже у людини найчастіше виникає питання саме як позбавитися від того чи іншого гріха або ж тією чи іншою пристрасті.
Преподобний Іоан Києво-Печерський, пісник
Пам’ять 7/20 грудня
Преподобний Іоан Києво-Печерський, пісник, здійснював свій чернечий подвиг у ХІІ столітті. Про час і про обставини життя преподобного Іоана. відомостей немає. Повідомлення про мощі Іоана, спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря, поряд з повідомленнями про мощі других преподобних з таким же ім’ям (наприклад преподобного Іоана Багатостраждального), вперше зустрічається в творі «Тератургіма» ієромонаха Афанасія Кальнофойського (1638 р.). Мощі преподобного Іоана. позначені також на більш пізніх планах Ближніх печер Сьогодні мощі преподобного Іоана спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. В результаті дослідження останків святого, було встановлено, що преподобний жив в XII столітті, був зростом близько 166 см, і відійшов до Господа у віці 25-30 років.
Свята великомучениця Варвара
Пам’ять 4 / 17 грудня
Житіє і страждання святої великомучениці Варвари
У царстві Максиміяна, нечистивого царя римського, був на сході один чоловік знатний, багатий і славний на ім’я Діоскор, родом і поганством еллін, що жив в Іліополі. Він мав доньку на ім’я Варвара, її як зіницю ока беріг, не мав-бо більше дітей, лише її одну. Вона ж, коли підросла, стала вродою дуже гарна, і не було рівної їй дівчини красою в цілому тому краї. Через те батько її збудував для неї високий стовп, хитромудру споруду, а на стовпі влаштував покої гарні і в них замкнув доньку свою Варвару, приставивши до неї добрих наставниць і служниць, бо вже померла мати її. Зробив це для того, щоб не бачили такої краси прості люди незнатного походження, думав-бо, що недостойними є очі їхні дивитися на прекрасне лице доньки його.