ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ?

На початку IV століття засуджені християни області Кархідона, незважаючи на заборони Діоклетіана, зібралися в неділю і відповіли: «Ми не можемо жити без Вечері Господньої».

Сьогодні ж велика кількість людей, які називають себе православними християнами, зізнаються, що рідко відвідують недільну Євхаристію. Однак Євхаристія, як вчить нас Церква, – це джерело і початок всього християнського життя. В наші дні три чверті молодих людей, що приходять в храм на вінчання, стверджують, що вірують, проте не ходять до церкви. Continue reading

СОЛОДКІСТЬ ХРЕСТА

Хрест. Скільки змісту укладено в цьому слові. Дивно те, що, хоча спасіння, дароване нам Христом, – це не просто теорія, але життєве переживання, життя це відкривається смертю, умертвінням нашого грішного єства. Ми вмираємо для гріха, щоб знову народитися для Бога. Скільки б не тривало наша тимчасове земне життя, ми не можемо повністю викорінити в собі тягу до зла. І це дає нам безліч можливостей для благородної боротьби проти гріха, яка не припиняється протягом усього нашого земного життя. Ця боротьба за умертвіння гріховності триває і невпинно відновлюється: добровільне «розп’яття» супроводжує все християнське життя. Життя, що проводиться в «розп’ятті», не є відмовленням, як це трактують вороги Христа. Навпаки, це сама позитивна дія. Адже, по суті це відмова від тимчасового заради вічного, від «старого» заради нового, від падіння заради відродження, від гріха заради святості. Це «переселення» в Царство Боже. Continue reading

СПОТВОРЕННЯ У ДУХОВНОМУ ЖИТТІ. НАСТАНОВИ З АФОНУ

Хоча, ми і знаходимося посеред зими, вчорашній день був хорошим, сонячним. У нас з’явилася надія, що погода і надалі буде м’якою, але ось сьогодні знову настала негода. І ось ми знову замкнені в домі, закинувши всі наші справи. Ми змушені зайняти оборонну позицію і перечекати, поки не пройде негода, яка, як всім нам відомо, явище тимчасове. Подібні зміни погодних умов відбуваються і в нашому духовному житті. Повороти і спотворення є наслідком падіння людини. Після падіння людина, на жаль, втратила свій справжній образ і стала схильною до змін в гірший бік. До падіння вона жила у благодаті Святого Духа. Вона жила відповідно до природи, не маючи ніяких потреб, і як «господар над всяким творінням» панувала над часом, над простором, не будучи спотвореною, бо вона мала досконалу особистість. Однак, захотівши стати Богом за допомогою диявола, як пише блаженної пам’яті Юстин Попович, вона не тільки не стала Богом, а й стала причетною до злого. І ось тепер вона схильна до спотворень, які стали невіддільною частиною її духовного світу, і не має вона влади ні над чим у своїй особистості. І не може вона знати, що вона знайде в ній. Лише сила розуму збереглася у ній і з її допомогою вигадує вона способи спасатися від небезпек, що виникають від спотворень. Це велика мудрість, яка покликана допомогти нам, ченцям, спасатися, бо життя наше є уважне вивчення совісті. Ми враховуємо не тільки результати вчинків, щоб утримуватися від них. Ми враховуємо і ті приводи, які їх викликають. Continue reading

СЛОВО У НЕДІЛЮ ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВ’Я

Від сьогодні побачите небо відкрите.

Ін.1:43-51

Дійсно покаяння і святе причастя відкривають Царство Небесне. Господь сказав, хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров у Мені перебуває і Я в ньому (Ін. 5:56). Так як не оманливе слово Господа то без сумніву, Бог завитає до душі тих, які приймуть Його до серця і в них перебуватиме. Христос говорить хто відкриє двері серця, увійду і вечеряю з ним і він зі Мною. (Одкр. 3) Господь прийшовши, приніс з Собою усі духовні блага на спасіння. Бог є єдине джерело всіх благ і тому ввійшовши в душу Спаситель тими благами насичує дух людини. Continue reading

ХАБАРНИЦТВО. ЩО ПРО ЦЕ КАЖЕ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА?

В ХХІ-ше століття Україна ввійшла з потужним рвінням до Святої Правди, але українці зіштовхнулись на цьому шляху з потужною перешкодою, яка дісталась нам у спадок у вигляді ментальності раба й шахрая, бездарного ледаря й хабарника.

Юриспруденція визначає хабар як «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди [хабара], а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.» (ст. 368 ККУ).  Continue reading

ПОВЧАЛЬНЕ СЛОВО ПЕРЕД ВЕЛИКИМ ПОСТОМ

«Ось тепер час сприятливий.

Ось тепер час спасіння»

(2 Кор.6, 2)

Не кожному, на жаль, є зрозумілими слова Апостола Павла і не кожен бажає скористатися ними. Бо сказані вони для всіх, але сприймають їх тільки віруючі люди, ті що думають про своє спасіння та вічне життя. Continue reading

ДЕЩО ПРО ПРОЩЕННЯ ОБІД

Перед наближенням великого посту я маю відвагу викласти тут деякі роздуми про прощення, бо на превеликий жаль часто в наших устах слово “прости” є синонімом “відвали”? Прощення – глибоке почуття, якому перш за все передує внутрішня духовна праця. Але в сучасній культурі це слово сильно профанує. Ми занадто багато говоримо про прощення, але не знаємо ні ціни вибачення, ні шляху до нього. Та й що в нашому розумінні є прощення? Глобальне «пробачити» означає зробити простими відносини, які є ускладненими через наші часто необдумані дії: «Кривизни вирівняються і нерівні шляхи стануть рівними» (Іс.40:4). Continue reading

ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ МИТАРЯ І ФАРИСЕЯ

Кажу вам, що всякий, хто возноситься, той сумириться

Лк.18

Наближається час Великому поста, в котрому кожний християнин, який хоче спасіння, повинен примиритися з Богом, виправити своє життя. Тому Свята Церква вже готовить нас до того великого світлого діла. Початком того великого діла є чеснота покори. Вона є фундамен­том святості. Покора в гордому немає місця, а гордий не має місця в небі. Святитель Кипріан говорить, що без покори ми в святому пості ні на крок не ступимо вперед. Свята Церква нам представила притчу про покірного митаря і гордого фарисея. Гордий фарисей прийшов до церкви і хвалився своїми чеснотами і добрими ділами, в той час коли митар молився і не смів підвести очей до неба, через свої гріхи. Ісус Христос, оповівши притчу, показав, до чого доводить гордість і який успіх має чеснота покори. Упокорений митар знайшов ласку в очах Божих і повернувся до свого дому в стані ласки. Кажу вам, що всякий хто возноситься, принизиться, і хто принижається, піднесеться. Ось бачимо, яку силу для нашого спасіння має чеснота покори. Continue reading

ЯК МЕНІ ЗДОБУТИ СМИРЕННЯ?

Той, хто володіє смиренням, наслідує Самого Христа. Така людина ніколи не втрачає самовладання, нікого не засуджує і не вихваляється. Ніколи не жадає влади, уникає людської слави. Не свариться з будь-якого приводу.

Не грубить, коли розмовляє, і завжди вислуховує чужі поради. Уникає красивого одягу, зовнішній вигляд її простий і скромний. Continue reading

СВЯТИЙ ДЕНЬ СВІТЛА!

Христос Хрещається!

Щиро вітаю з Богоявленням та Хрещенням Господнім!

Дорогі друзі! Церковні письменники на День Богоявлення залишили для нас чимало повчань, своїх роздумів. Вони здебільшого похвальними словами описували День Світла, явлення у світ Спасителя. Св. Яків Саруга вважав прихід Ісуса Христа на Йордан своєрідною межею Старого і Нового Завітів, оскільки зачинателем закону був Мойсей, а його завершувачем св. Іоан Предтеча. Хреститель Господній кожного дня проповідував про Христа Спасителя і ось Він прийшов на Йордан. Предтеча вказав на Нього такими словами «Ось Агнець Божий» і сповнений здивування, стримуючи Його, промовив: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене» (Мт. 3,14). Але Христос сказав до Іоана: «Облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду» (Мт. 3, 15). Тобто, не перешкоджай Мені хреститися в Йордані, бо ти Мені не перешкоджав народитися від Діви, бо Я захотів і прийшов через народження і так само не перешкоджай Мені увійти в Йордан. Мати Божа огортала мене в Своїх руках, а Йордан огорне мене своєю водою. Від нині Я входжу в стадо овець і так мені належить виконати правду. Я розпочинаю служіння священиче. Я розпочинаю великий шлях хресний, Свої добровільні страждання. Не розповідай про Мою велич, бо Мені належить сьогодні скоритися. Творці піснеспіву на йорданські свята велимовно і не раз наголошують на цих діалогах, творять подиву дивні і зворушливі до глибини душі та бентеження серця порівняння, як ось таке: «Вчора в яслах Тебе покладеного, а сьогодні від рук Іоанових охрещуваного Тебе бачимо…!».  Continue reading