Кондак 1
Обраний Богом для навернення Ізраїлю від омани Ваалової, грізний викривачу царів законопреступних, що засяяв полум’яною ревністю до Бога Вседержителя святістю життя і чудесами, захоплений з плоттю твоєю на небеса, і прийти маєш ти перед другим пришестям Христовим, похвально взиваємо до тебе, пророче Божий Іллє; ти ж, маючи велику сміливість перед Господом, від усяких бід і напастей молитвами твоїми визволи всіх, що благочестиво тобі співають: Continue reading
Пам’ять 20 липня / 2 серпня
Святий пророк Ілля – один з старозавітних пророків і перший дівственник Старого Завіту. Життя святого пророка описане у Старозавітних книгах (3 Цар.; 4 Цар.; Сир. 48, 1-5; 1 Мак. 2, 58). Також згадки про Господнього пророка є в книгах Нового завіту, під час Преображення Господнього, Ілля розмовляв з спасителем на горі Фавор (Мф. 17, 3; Мк. 9, 4; Лк. 9, 30).
Святитель Епіфаній Кіпрський розповідає нам про народження пророка Іллі таке передання: «Коли народився Ілля, батько його Совах бачив у видінні, що благообразні мужі вітали його, пеленали вогнем і годували полум’ям вогненним». Дане дитині ім’я Ілля (кріпость Господня) визначило все його життя. З малих літ він посвятив себе єдиному Богу, оселився в пустелі і проводив життя в строгому пості і молитві. Призваний до пророчого служіння за ізраїльського царя Ахава, пророк став ревним сповідником істинної віри і благочестя. Continue reading
Це відповідь п. Юлії Мостовій на її статтю «SOS, або Лісапетна моя Україна».
Лейтмотив чому в нас все так погано і чому ніхто не скаже як це поміняти. П. Юлія пропонує влаштувати дискусію чи конференцію, тобто масово обговорення класичних тем «хто винен» і «що робити». Continue reading
Пам’ять у другу неділю після П’ятидесятниці
Свята Гора Афон – це живе диво, з глибини століть свідчить про високе призначення чернецтва, про святість Православ’я. Це єдине в світі своєрідна чернеча держава зі своїми звичаями і законами, які не від світу цього. Сюди забороняється навіть приїжджати особам жіночої статі. Дивна історія Святої Гори, її святині, перекази про її святих старців, майже надприродний спосіб життя її насельників. Афон завжди жив самотньо і мало був зайнятий зовнішнім, і тому історія його полягає не в зовнішніх подіях. Велика сила і таємниця Афона – в мовчанні, безмовності. Тут жили і живуть досі ангели земні і небесні мужі, що зосередили все життя своє, тобто серце, в розумній молитві, незбагненній для світу цього. За словами св. Симеона Нового Богослова, «швидкий шлях до набуття чесноти – мовчання, сліпота очей і глухота вух». Святі відлюдники, що ховалися тут від мирської суєти, не любили говорити про свої подвиги і через своє смирення уникали всякої популярності і, тим більше прославлення. Про багатьох з них ми нічого не знаємо. Афонський патерик починається з VIII століття, але першими стають відомими Афонські пустельники св. Петро (XI ст.), Трудився на самоті, і св. Афанасій (X ст.), Який влаштував на Афоні монастир, в якому незабаром з’явилося безліч ченців. Багато подвижників подібно Антонію, який став батьком чернецтва Київського Православ’я, осягнувши високого ступеня досконалості, ставали вчителями, святителями і навіть Патріархами. Continue reading
Ця стаття написана в пам’ять про Петра Болбочана, Християнина, Українця, полковника армії УНР.
Як загинула Українська Народна Республіка? Коли саме вона загинула і з якої при чини? За що загинули болючою та жахливою смертю до 20 мільйонів українців в три голодомори та світову війну? Чи могла УНР врятуватися?
Який був план Божий для України початку ХХ століття? Continue reading
День 8 червня 2003 р. – один із найважливіших у тисячолітній історії Православ’я на Холмсько-Підляській землі. Загальноцерковне прославлення Мучеників Холмських і Підляських XX ст. – це визнання Церквою і вказання зразку плодів глибокої віри православного народу Холмщини і Підляшшя. Холм – древня столиця Холмської землі і протягом століть центр духовного життя регіону – сьогодні є місцем щедрого врожаю віри, свідчення вселенськості Православної Церкви, місцем, важливим для світового Православ’я. Continue reading
Уся Україна проти Унії
1. Насильне запровадження Унії
Успіх церковної Унії, задуманої польським урядом, веденої єзуїтами й католицькою клерикальною партією, та проголошеної на Берестейському соборі 1596 р., важено виключно з католицького погляду. Партія, яка заводила Унію, думала, що досить запевнити собі підмогу членів вищої церковної Ієрархії Православної Церкви, й релігійна новина стане міцно в українських країнах Речіпосполітої. Привикши до острої ієрархічної централізації та пасивного послуху в оправах Віри нижчих членів Ієрархії вищим, і світських — духовним властям, ультракатолицька партія в Польщі надіялась, що легко зломить Православіє за допомогою православних же Єпископів і Митрополита. І з-за такого погляду всі змагання короля, впливових шляхтичів, ревнителів Католицтва, та єзуїтів, ішли виключно до того, щоб запевнити собі підмогу членів вищої Ієрархії Православної Церкви. Continue reading
У тоталітарній державі, за самою суттю нетерпимій до будь-яких форм духовної непокори, неможливо бути «просто істориком». Адже нещадні жерці «єдино правильної» ідеології розглядають бодай найменші спроби шукати Вічну Істину (що не залежить від царів, генсеків, фараонів, тих таки корисливих жерців, ні від продажних публіцистів чи науковців), а не завзято доводити незрівнянні принади влади Великого Брата, — як свідому зраду. Ця зрада є вдесятеро непростимою і карається тим більше жорстоко, якщо історик свідомо хоче служити рідному народові, а не фантомній ідеологемі на кшталт «нової» історичної спільноти людей — радянського народу. Карається саме відданість народові, сином якого він є, взяв за критерій для оцінки героїв своїх творів. А Україна, схоже, — мало не єдина країна в світі, де офіційно вихваляють тих діячів національної історії, котрі затято служили не власній, а іншій державі (Московії, імперії Романових, СРСР), а тих, хто боронив незалежність рідної землі, — проклинають. Що може бути страшнішим і абсурднішим за це? Нації фактично викололи очі й зламали хребет. Continue reading
Книга великого українського вченого, професора Михайла Брайчевського відкриває нам новий погляд на історію хрещення Київської Русі. Ця книга була їм написана ще в 70-х роках ХХ ст., але побачила світ тільки в 1988 р. Це сталося саме через український науковий підхід радянська влада не давала ходу цієї праці. Сам професор Брайчевський, уже в часі незалежної України, казав, що навіть для видання в 1988 р. він мусів зробить у передмові певні «реверанси» в бік тогочасної комуністичної ідеології, без яких ця книга не побачила б світ. Continue reading
П`ятсот літ тому, 25-29 травня 1453 року трапилася велика всесвітня трагедія, яка потрясла всім світом, — упала Візантія. Упала мати Православія, упала колиска Християнства. Упала найкультурніша в світі держава, а давніше — наймогутніша. І з того часу запанували на Сході мусульмани турки, а все це страшною трагедією відбилося по всьому слов`янському світі, а в тому й Україна була дошкульно вдарена, а особливо її Церква. Була це трагедія всесвітня. Continue reading