Не секрет, що в розпалюванні сепаратистських настроїв, окрім комуністів та регіоналів, помітну роль відіграли представники духовенства УПЦ. Її клірики не лише виступали з відповідними сепаратистськими проповідями, а й деякі з них брали безпосередню участь у бойових діях на боці проросійських сепаратистів. Сказати, що це були окремі непорозуміння, було б лукавством. Тим більше, що з боку керівництва УПЦ ми так і не почули чіткого засудження ні сепаратизму, ні тероризму. Деякі клірики цієї Церкви навіть сьогодні дозволяють собі демонструвати відверту підтримку терористів-сепаратистів. І це не обов’язково в Донбасі, який стікає кров’ю. Зовсім недавно в Київській області один зі священиків УПЦ закликав молитися за «ополченців» Донбасу, а його собрат на Житомирщині відмовився відспівувати вбитого воїна АТО, мотивуючи це тим, що той воював проти «наших братів». Навіть на Волині при негласній підтримці духовенства УПЦ проводяться «антивоєнні акції», на яких закликають любити Росію. А які чутки поширюються серед «низових активістів» цієї Церкви! Одна з останніх таких чуток — це те, що Порошенко — масон. Хоча нинішній Президент України — вірний УПЦ. Continue reading
Tag Archives: історія Православ’я
МІФОТВОРЧІСТЬ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В УКРАЇНІ ЯК СПРОБА ВИЖИВАННЯ
Згідно з багатьма опитуваннями, більшість віруючих громадян України визначають свою конфесійну приналежність як «православні». Саме цей факт визначає особливу цікавість українського суспільство до стану справ в Українському Православ’ї. Особливо, це стало помітним після початку військового конфлікту з Росією, бо т.зв. «Українська Православна Церква Московського Патріархату» є підрозділом Руської Православної Церкви з центром у Москві. Тенденційні заяви деяких архієреїв УПЦ МП, участь її священиків, кліриків та мирян у війні проти України, вже активно почали формувати негативний образ цієї структури в очах більшості православних українців, а необхідність об’єднання всіх трьох гілок Українського Православ’я в Єдину Помісну Православну Церкви з центром у Києві стає реальною вимогою суспільства. Continue reading
МЕТЕОРА – «ЩО ВИСИТЬ МІЖ НЕБОМ І ЗЕМЛЕЮ»
Метеора була б незвичайним явищем навіть без своїх монастирів, відомих на весь світ тим, що стоять на вершинах чудових нерукотворних кам’яних «веж», як би виростають з землі на Фессалійською рівнині і спрямованих в небо.
Геологи вважають, що ці «вежі» утворилися тисячі років тому в процесі поступового здрібніння величезного озера, який покривав колись всі навколишні землі. Continue reading
ДО ІСТОРІЇ АНТИФОНІВ НА БОЖЕСТВЕННІЙ ЛІТУРГІЇ
Антифон походить від грецького слова αντιφωνος, що означає — перемінний спів, це вибрані із псалмів стихи, які співаюсься почергово двома хорами, або як нам відомо, у двонадесяті свята, третій святковий антифон виконується солістом і хором на кліросах, у сучасному богослужінні.
У старозавітному храмі співали левіти, які були поділені на два хори. Колись співали цілі псалми, а тепер лиш вибрані стихи. Принцип співу антифонів здавна застосовували у практиці Східних Церков. Ввів їх до християнського богослужіння, на лутургії, перший Антіохійський єпископом святий Ігнатій Богоносець (+ 107). За древніми переказами, цей святий був серед дітей, яких Ісус благословляв: «Пустіть дітей, нехай ідуть до Мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже» (Лк. 18,16). Зазвичай у антифонному співі чергувалося звучання чоловічого та дитячого хорів. Тобто вони виконуються хором у формі діалогу. Антифони, як стверджував Ігнатій Антиохійський, відтворюють спів янголів на славу Божу. Тому і Він увів цей вид співу у богослужіння. Святий Ігнатій ввів ці антифонні співи у християнство під дією Божого обявлення, в якому йому зявились ангели, які співали поперемінно, прославляючи і звеличуючи Бога. За добрим прикладом святого Ігнатія пішов і святий Василій Великий, що впровадив такий спів у Кесарії Кападокійській, як і святий Іван Золотоустий поспішив це зробити в Царгороді. Святий Амвросій Медіоланський, подивившись на своїх братів на Сході, впровадив антифонний спів у Західній Церкві. З того часу почали використовуватись в літургії. Continue reading
МАРАМОРОШ-СИГОТСЬКИЙ ПРОЦЕС: РЕЛІГІЙНО-СУСПІЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У СВІТЛІ ПОДІЇ
- Преподобний Алексій Карпаторуський (в миру Олександр Кабалюк)
Сьогодні певні історики спробують насадити міф, що до 1949 року ніяких проявів православ’я в Західної Україні (частині, що до 1918 р. перебувала під владою Австро-Угорської імперії) не було. Через це ми передруковуємо дуже цікавий матеріал, що з’явився в газеті «Новини Закарпаття» від 3 січня 2014 р.
Редакція порталу «Київське Православ’я»
У ці дні новітнє покоління відзначає 100-річчя і 110 років з часу знакових подій в історії краю. З лютого по квітень 1904-го і взимку 1914-го (до 3 березня включно) тривали судові процеси над закарпацями. Вони зафіксовані як Мараморош-Сиготський процес і стали прикладом процесу самоідентифікації краян. Про це — у розмові з авторитетним дослідником теми Юрієм Данильцем, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії України УжНУ, автором та співавтором понад десятка наукових та науково-популярних видань, директором Богословсько-історичного НДЦ ім. архімандрита Василія Мукачівської єпархії УПЦ. Continue reading
РОЗДУМИ ПРО ЦЕРКОВНИЙ СПІВ ТА ХОРИСТІВ
Православне вчення про Бога, Його відношення до світу, про світ та людину знайшло своє вираження в слові, тобто істина, яка завжди перебуває в Церкві, воплотилась у слові. Джерелом же Божественної істини є не людське мудрування, а Божественне одкровення. Тайни Божественного одкровення передали нам святі пророки, апостоли та святі отці, розкриваючи свій досвід богоспілкування. Continue reading
ЧИН ОСВЯЧЕННЯ ДЗВІНИЦІ
У Православ’ї є три варіанти Дзвіниці: 1) Дзвіниця вбудована в храм. При цім варіанті Дзвіниця окремо не освячується, а освячується разом з храмом. У випадку, коли дзвіниця прибудована пізніше – здійсняємо чин відновлення храму та освячуємо тільки дзвони. Також дзвіниця, у якої присутні престол, освячується по чину освячення храму. 2) Дзвіниця будується з внутрішніми помешканнями для поза храмових потреб (трапезна, актова зала, жили приміщення). 3) Дзвіниця без приміщень. У Чині, який ми відновили, ми подаємо два останніх варіанти. Continue reading
ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ
† Варфоломій
Милістю Божою архієпископ Константинополя-нового Риму і вселенський патріарх
усій повноті церкви благодать, мир і милість від Христа воскреслого у славі Христос воскрес!
Приходьте, братіє і чада у Господі, отримують світло від вічного світла в Фанарі, святим центрі православ’я, і давайте всі разом і спільно прославляти «Христа, який воскрес із мертвих».
Емоційний стан, учнів Господа, був похмурий після його розп’яття, тому, що через смерть Господа на хресті, надії його учнів на те, що він і вони в один прекрасний день переможуть та будуть світською владою в Ізраїлі були зруйновані. Вони бачили урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим, після воскресіння Лазаря і чудотворного насичення п’яти тисяч людей, з додатком жінок і дітей, п’ятьма хлібами і двома рибами, в якості прелюдії їх завоювання світської влади. Мати двох з них, крім того, просили, що двоє їх синів сидять на кожній стороні від Господа, коли він прийде до влади. Все це, однак, зникла, як дитячі фантазії через жахливі страти Ісуса Христа. Continue reading
ПРОВОДИ КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА (ЗА «ТРЕБНИКОМ» ПЕТРА МОГИЛИ 1646 р.)
Знаменитий «Требник» святителя Петра Могили, що був впорядкований і виданий в середині XVII ст., напередодні національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, яскраво відбиває історичні реалії козацької доби, зокрема, епоху безперервних воєн з Османською імперією, а також і світоглядні уявлення того часу. Зокрема, йдеться про те, що безбожні народи, які нападали на нашу землю, були не тільки ворогами православної України, всього християнського світу, а й ворогами Самого Бога, Якого вони не визнавали. Тож смерть за православну віру і Церкву була особливо почесною, особливим духовним подвигом «христолюбивого воїнства», на який ішли самовіддано і з радістю. Своїми численними перемогами над ворогом козацьке військо (як реєстрове, так і запорозьке) багато чим завдячує Українській Православній Церкві, яка і благословляла, і освячувала кожен похід на захист вітчизни. Continue reading
ПОВЕРТАННЯ ДО ДЖЕРЕЛ: БОГОСЛУЖІННЯ СТРАСНОГО ТИЖНЯ В ТРАДИЦІЇ КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я
Одним з згубних наслідків анексії Київської православної митрополії Московським патріархатом у кінці XVII ст. є грубе спотворення нашого, Київського Православ’я, богослужіння та традицій. Не стало виключення і богослужіння Страсного тижня, а саме Великого Четверга, Великої П’ятниці, Великої Суботи та Святкове Пасхальне. Тому в цьому невеликому дослідженні ми спробуємо показати як це мусить відбуватися (і відбувалося) до спотворення Московським патріархатом. Continue reading