Середньовічна культура неможлива взагалі без тієї спадщини, яку ми називаємо патристикою, або творами Отців Церкви. Отцями Церкви називаються цілий ряд мислителів (як би ми зараз сказали – діячів, але це не дуже вдале слово) церкви перших століть християнства. Апостоли – це більш ніж Отці. Але, вже перші апологети – Тертуліан, Юстин – в той же час вважаються Отцями Церкви, вчителями. Continue reading
Tag Archives: історія Православ’я
ПОВЕРТАННЯ ДО ДЖЕРЕЛ АБО МАРНОТРАТСТВО? ПРО ПРОБЛЕМУ ВІДРОДЖЕННЯ ДИЯКОНИС У ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ
Дискусії відносно відновлення служіння дияконис у Православній Церкві велися ще з ХІХ ст., однак увесь цей час питання залишалося більш теоретичним, було переважно прерогативою істориків та літургістів. Однак, 16 листопада 2016 р., Олександрійський патріархат прийняв рішення про відновлення служіння дияконис [1], а вже в кінці лютого 2017 р., Патріарх Олександрійський і всієї Африки Теодор II присвятив в диякониси кілька жінок [2]. Ця подія підняла питання служіння дияконис на цілком інший рівень, адже воно вже практично стосувалося всієї повноти Вселенського Православ’я. Найперше – через канонічне ставлення до посвячених Олександрійським патріархом жінок. Не залишилося в боку і Українське Православ’я, де деякі священики і науковці побачили в цьому позитивний прогрес у питанні служіння жінок у Православній Церкві, а дехто – небезпечну для православ’я ліберальну тенденцію. Continue reading
ТОРЖЕСТВО ПРАВОСЛАВ’Я
Під час сьогоднішнього свята Неділі Православ’я і світлого торжества вшанування священних ікон ми співаємо:
День радісний і веселістю сповнений настав нині: сяйвом бо істинних догматів палає і сяє нині Церква Христова, прикрашена встановленням ікон святих і сяйвом образів, і утверджується богошанована однодумність вірних. (Хвалітні стихири ранній)
Вельми небезпечна єресь іконоборства, яка хвилювала Святу Церкву протягом майже цілого століття була найтяжчою образою проти священних ікон, догматичного вчення нашої Церкви і Православного Передання. Тому сьогодні наша Церква урочисто і святково оспівує: Continue reading
ЧЕРНЕЦТВО ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ЕПОХИ
Від редакції: Стаття відомого російського дослідника Г.М. Запальського розповідає про спроби реформування чернечого життя в Російської Православної Церкві у початку ХХ ст., особливо після лютовської Революції. Вона розвінчує сучасний міф Московського Патріархату про «розквіт російського чернецтва» у ХІХ – початку ХХ стст. саме через кількість монастирів та ченців, при чому, як підкреслює автор, реформа не здійснена і до сьогодні…
Зовнішні характеристики російського чернецтва передреволюційного часу виглядали оптимістично. Число монастирів, жіночих громад і їх насельників швидко росло, причому з прискоренням. У 1914 році налічувалося 1025 монастирів і громад і майже 95 000 ченців. Множилося число шкіл, лікарень, богаділень і інших закладів при обителях. Дуже великим був приплив паломників в монастирі. Після революції все це дало привід багатьом говорити про відродження або розквіт російського чернецтва в XIX – початку XX століття. Про це до сьогодні пише багато російських і зарубіжних дослідників. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ МУЧЕНИК АНАСТАСІЙ ПЕРСЬКИЙ
Сьогодні, мої улюблені браття, разом зі святим апостолом Тимофієм, учнем апостола Павла, ми святкуємо пам’ять святого і всеславиного преподобномученика Анастасія Перського.
Воістину, він висвітлював все творіння яскравіше і світліше сонця, адже приклад його – один з найвидатніших в історії персів, душі яких були щільно закриті і не відкрилися, щоб прийняти світло сонця Правди. Всеславиний преподобномученик Анастасій затьмарив світло сонця і зірок, що його співвітчизники – вогнепоклонники, відомі східні волхви, зберігали як зіницю ока. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ІОАН ЗОЛОТОУСТ: ПРОТИ ЮДЕЇВ. СЛОВО ДРУГЕ
Проти тих, котрі дотримують юдейський піст, і проти самих юдеїв. Виголошене за п’ять днів до посту, після того, як уже було сказане інше слово
Уже при дверях беззаконний і нечестивий піст юдейський. Не дивуйтеся, що я назвав цей піст нечестивим, — що звершується проти волі Божої, воно є нечисте понад усе, — будь-то жертва чи піст. Отже, вже через п’ять днів наступить беззаконний юдейський піст. А я за десять днів, а то й більше, зробив попереднє зауваження, щоб уберегти від небезпеки ваших братів. Але ніхто нехай не звинувачує нас у завчасності слова, яке ми запропонували за стільки днів. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ АНТОНІЙ ВЕЛИКИЙ, НАСТАВНИК АСКЕТИЧНОЇ СВОБОДИ
Є хвилини, коли слова здаються бідними і убогими, дурними і незв’язними. Саме в ці хвилини, як би ти не протестував проти цього, збурений гординею і самолюбством, ти змушений визнати, нехай ненадовго, свою нездатність взятися за важку – богословську і агіографічну – тему, щоб розповісти про надлишок самовиснаження (кенозису) святих в ім’я любові і про їх чистому і нехитрому жертовному служінні.
Так відчуваю я себе зараз, починаючи писати про полум’яного воїна пустелі, намагаючись перенести на папір все несказанне і невимовне, що з’єднує і поєднує в своїй всечесній особі авва і наставник чернецтва – преподобний Антоній Великий. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ІОАН ЗОЛОТОУСТ: ПРОТИ ЮДЕЇВ. СЛОВО ПЕРШЕ
Сьогодні хотів я сповістити вам решту з того, про що недавно говорив з вами, і ясніше показати, наскільки неосяжним є Бог. Про це ми багато і довго говорили минулої неділі, коли подавали свідчення і з Ісаї, і з Давида, і з Павла. Перший волав: «Рід же Його хто вияснить?» (Іс. 53, 8). Другий дякував Богові за Його неосяжність, говорячи: «Прославлю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої» (Пс. 138, 14); і ще: «Дивне для мене всевідання Твоє; високе воно для мене, і я не можу збагнути його» (Пс. 138, 6). Павло ж, не заглиблюючись у дослідження самої сутності (Бога), а вникнувши тільки в Його провидіння, чи краще — охопивши тільки незначну частку цього провидіння, яке відкрилася в покликанні язичників, і ніби побачивши велике і неосяжне море, викликнув: «О глибино багатства і премудрості, і розуму Божого! Які незбагненні суди Його, і недослідимі путі Його» (Рим. 11, 33). Continue reading
СОБОР СВЯТОГО ІОАНА ПРЕДТЕЧІ
7/20 січня наша Свята Православна Церква святкує собор святого Предтечі і Хрестителя Іоанна. Це найдавніший свято нашої Церкви, присвячений святому Іоану. Він має Божественне походження. Бог просвітив отців Церкви, напоумити їх призначити це свято після дня святого Богоявлення, щоб вшанувати святого Іоанна, який хрестив Христа. Пророк Іоан – «найбільший святий» нашої Церкви (звичайно ж, поза порівняння тільки Пресвята Богородиця, яка вище всіх святих.) Він – «більший Між народженими жінками» (Мф. 11:11). Він являє собою втілення людинолюбства і любові Христа, друга грішників, проповідника покаяння, пустельну горлицю. В якому б самоті ми не знаходилися в містах та інших поселеннях, нам слід пам’ятати, що святий пророк Іоан завжди супроводжує нас, стаючи для нас чудовим супутником. Continue reading
СОБОР ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
26 грудня / 8 січня наша Церква святкує Собор Пресвятої Богородиці.
За традицією, що склалася, в перші дні після народження дитини мати отримує вітання та побажання від родичів і друзів. Всі близькі поспішають висловити матері всю свою любов і радість, подивитися на новонародженого, вітаючи його прихід в життя. Такий сенс багато в чому притаманний і святу Собору Пресвятої Богородиці. Continue reading