У роки благочестивого імператора Тиверія (576 рік) в Константинополі жила Марія Синклитикія, страждала від невиліковної хвороби. Вона попросила священиків, що зберігали Манділіон, нерукотворний образ Христа, принести його в її будинок і залишити там на сорок днів, щоб Марія змогла дивовижним чином зцілитися. Священики принесли Манділіон в будинок Марії, і вона вклонилася йому. Потім вона накрила святиню полотном матерії такого ж розміру, поклала в футляр і віднесла в сімейну каплицю. Вона запалила перед цим футляром лампаду, яка горіла протягом усіх сорока днів, що Манділіон перебував у її оселі. Continue reading
Tag Archives: історія Православ’я
ЛІТУРГІЙНА СИМВОЛІКА ІКОНОГРАФІЇ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Візантійська іконографія Успіння Богоматері у своїй канонічній формі сформувалася до кінця X ст. Це підтверджується датованій пластиною слонової кістки для окладу Євангелія імператора Оттона III (1002) з Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Дана композиція була не тільки сценою оповідного святкового циклу – зображенням смерті Марії, а й чином літургії з Христом-архієреєм, якщо враховувати тексти, які служили основою іконографії, в першу чергу, апокрифічне Сказання Псевдо-Іоана Богослова та Слова Іоана Дамаскина на Успіння Богоматері. Continue reading
УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Свято Успіння Пресвятої Богородиці, що відзначається християнським світом 15/28 серпня, є найбільшим з свят, встановлених Церквою для прославлення Матері Господньої, так званих Богородичних свят. Можливо, воно також є і найдавнішим. Перші свідчення про нього сходять до V ст., Приблизно до епохи скликання III Вселенського Собору в м. Ефесі (451 р), що прийняв догмат про те, що Пречиста Діва може іменуватися Богоматір’ю та викликав підйом в прославленні Пресвятої Богородиці. По всій видимості, спочатку свято відзначалося в Єрусалимі 13 серпня і лише потім було перенесене на 15 число того ж місяця. Свято було присвячено в цілому прославленню Пресвятої Богородиці, без зв’язку з подіями навколо Її Успіння і називався «День Богородиці Марії». Continue reading
ЖИТТЯ І МІСІОНЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МИТРОПОЛИТА АРСЕНІЯ МАЦІЄВИЧА НА ТЕРЕНАХ РОСІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У XVII СТОЛІТТІ
Арсеній Мацієвич народився 1679 року на Волині, в родині бідного уніатського священика у місті Володимир – Волинськ, українець за походженням. Заслуговує великої уваги особливість національно – патріотичного усвідомлення людей і дотримання ними морального і духовного життя. Сімя Івана Мацієвича – батька Арсенія також не була виключенням. Родина була бідною, благочестивою, проте шляхетською. Continue reading
ІКОНА ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО: СЯЙВО БОЖЕСТВЕННОЇ СЛАВИ
Ікона Преображення в православному богослов’ї є ключем до розуміння вигляду Божого. Який Був апостолам світлом став вираженням Божественної величі, вічною і нествореної слави, деяким визнанням двоїстої природи Христа, Божественної і людської. Крім того, це стало якимось «прототипом», праобразом зміненій людській природі і обожнення, дарованого нам рятівними діяннями Христа. Преображення Христа на горі Фавор – це новозавітне відповідність епізоду зі Старого Завіту, де Бог відкривається Мойсею на горі Хорив. Continue reading
АФОН І ФАВОР
Протягом століть напередодні Преображення багато ченців покидають Велику Лавру з тваринами, навантаженими провізією, облаченнями, священними сосудами, і піднімаються до вершини Афона на висоту 2033 метрів, вище хмар, де знаходиться маленька каплиця Преображення Господнього. Увечері наступного дня тут будуть служити всенічне бдіння за статутом, подібному статутам інших монастирів Святої Гори. Поступово піднімаючись в гору, як колись апостоли «на гору високу» (Мт. 17:1), вони співають передсвяткові піснеспіви в ритм дзвіночків, що дзеленчать на мулах: «Прийдіть зійдемо разом з Ісусом, що піднімається на гору святу». Continue reading
ПРО ОСВЯЧЕННЯ ПЛОДІВ
«Багато людей святкують свята і знають їхні назви, але не знають причин їх встановлення».
Свт. Іоан Златоуст.
Коли людина заходить до храму її серце пронизує відчуття, що Церква, богослужіння в храмі, храмовий інтер’єр не від світу цього, – це «небо на землі». Переступивши поріг храму у людське серце проникає відчуття того, що вона в Домі Бога. І що Бог є. І що головне в житті – це віра. Бог хоче, щоб Його пізнавали «усім серцем і розумом», свідомо, що інтелект – не ворог віри. Continue reading
АПОСТОЛ СИЛА
Пам’ять 30 липня / 12 серпня
Цей сповнений благодаті Божої апостол Христа ревно допомагав настанови небесним баченням апостолу Павлу в його місіонерських подорожах з Євангельською проповіддю в Коринфській Церкві. Апостол Павло, за високомудрим висловом Іоана Златоуста, – «уста Христа», – «обравши Силу й пішов, бувши братами доручений благодаті Божої …» (Дії. 15:40), зробив святого Силу своїм супутником, і, прийнявши освячення і благодать Святої Трійці, зрошували вони душі коринтянів з тим, щоб збирати рясні «плоди благодаті». Continue reading
АКАФІСТ ДО СВЯТОГО ПАНТЕЛЕЙМОНА ЦІЛИТЕЛЯ
Кондак 1
Вибраний страстотерпче Христів і лікарю благодатний, що задарма подавав недужим зцілення, піснями за це прославляємо тебе, заступника нашого. Маючи сміливість перед Господом, від усяких бід і хвороб визволяй нас, що з любов’ю взиваємо до тебе: Радуйся, великомученику і цілителю Пантелеймоне.
Ікос 1
Як ангела земного і небесну людину знаємо тебе, славний Пантелеймоне, ти, ангельською непорочністю і мучеництвом прикрашений, переселився із землі на небо, де, з ангелами і всіма святими стоячи перед Престолом Господа слави, молися за нас, земних, що вшановуємо тебе моліннями такими: Continue reading
АНГЕЛИ ЗАМІНЮЮТЬ СВЯЩЕНИКІВ
Вчення Церкви про ангелів не говорить про те, що вони не здатні здійснювати Святі Таїнства. Можливим поясненням цьому є той факт, що ангели не володіють матеріальним тілом і, згідно Іоана Богослова, нездатні до покаяння. Зовсім інакше справа є з людиною. Маючи тілесну неміч, людина має і можливість покаяння. І оскільки Святі Таїнства в тій чи іншій мірі пов’язані з покаянням, ангели за своєю природою не здатні їх здійснювати. Continue reading