Tag Archives: історія Православ’я

ЩЕ РАЗ ПРО ТАК ЗВАНУ «УАПЦ ЛИПКІВСЬКОГО»

Posted on by

«Творець і батько «липківщини» Василь Липківський – це зарозумілий протестант, впертий єретик і відчайдушний церковний революціонер. Він був джерелом нової, так званої народної благодаті, потрібної свого часу більшовикам псевдо-автокефалії, богохульної висвяти єпископів, аморальних київських «канонів»»…

Це цитата професора Михайла Садиленка з його правці присвяченій автокефальному руху самосвятів 20-х років ХХ століття. Хочу тезисами описати важливі моменти вказані професором щодо антиправославного руху липківщини та його катастрофічний вплив на духовне життя Українського Православ’я. Адже, нажаль, і сьогодні в ПЦУ існують шанувальники Василя Липківського. Їх мало, але ними проводиться пропаганда руху який спотворює не просто церковну традицію, а суперечить основам церковного вчення. Continue reading →

ІМПЕРСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ РПЦ В ЕСТОНІЇ ТА ВІЙНА В УКРАЇНІ

Posted on by

Хоча повномасштабна війна в Україні принесла українському народу величезні жертви, вона мала й витверезний ефект. На Заході почали розуміти російські імперські амбіції та діяльність Російської православної церкви (РПЦ) як апологета та інструменту «м’якої сили «русского мира»» у виправданні дій російської влади. Continue reading →

ЧИН ОДЯГАННЯ РЯСИ ТА КАМИЛАВКИ, АБО У ЯКІЙ МІРІ ЛЮДИНА, ЩО ПРИЙНЯЛА РЯСОФОРНИЙ ПОСТРИГ НАЛЕЖИТЬ ДО ЧЕРНЕЧОГО ЗВАННЯ

Posted on by

До нашого порталу звернувся один з ченців ПЦУ з питанням про статус людини, над якою здійснили чин одягання ряси та камилавки. Адже сьогодні, через певні модерністки погляди, існує думка, що така людина не вважається ченцем, тому може вільно, без жодних канонічних наслідків, покинути монастир, одружитися та жити звичайним життям мирянина. Дійсно, у деяких Православних Церквах до сьогодні ведуться дискусії щодо цього чину в світлі духовно-канонічних зобов’язань рясофорного члена чернечого братства. За порадою одного афонського ченця-богослова, ми переклали відомий твір, який підписаний «Святогірський Чернець», який найбільш повно відповідає на поставлене нам питання

Редакція «Київського Православ’я» Continue reading →

АРХІЄРЕЙСЬКЕ СЛОВА В ДЕНЬ 35-РІЧЧЯ ПРОГОЛОШЕННЯ ТРЕТЬОГО У ХХ СТОЛІТТІ ВІДРОДЖЕННЯ АВТОКЕФАЛІЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

Posted on by

Нині виповнюється 35 років події, що стала провісником не тільки відродження самостійності Українського Православ’я від московитів, але й відродження Української Держави через 2 роки.

У світлі нинішніх подій можемо спостерегти певну провізоричність цього пам’ятного свята Преображення Господнього 1989 року у Петро-Павлівському храмі Львова, де православна громада на чолі з настоятелем митрофорним протоієреєм Володимиром Яремою – майбутнім Патріярхом Київським Димитрієм – проголосила про вихід із РПЦ та тимчасове підпорядкування Вселенському Константинопольському Патріарху Димитрію, котрий роком раніше відвідвував Львів з нагоди тисячоліття Хрещення Руси, – аж до пошуку ієрархів, що погодяться служити Богові і українському народові, а не імперським амбіціям москви. І через рік вірні УАПЦ обрали першого Патріярха Київського і всієї України Мстислава, котрий понад 100 років тому подібно до нинішніх Героїв здобував незалежність України. Певно тому Бог удостоїв його такої честі, та й, зрештою, випробування. Continue reading →

ПОВСТАННЯ МАККАВЕЇВ ТА УКРАЇНА

Posted on by

Який зв’язок між Україною і повстанням Маккавеїв задля визволення Ізраїлю? Яким чином наші два народи можуть подвоїти силу одне одного, об’єднавшись супроти брехливої імперії, яка прагне завоювати світ і налаштовує народ на народ?

Маккавеї стали прикладом для різних визвольних рухів. Багатоманітний світ ділиться не за мовами й кольором шкіри народів, а за тим, хто з людей хоче і не хоче свободи. Другі, як показує історія, вирізняються цікавістю до ідолів. Якщо це представники підневільного народу, то їх легко купити обіцянками слави, багатства і «долучення до загальнолюдських цінностей». Загальнолюдські — це, звісно ж, цінності завойовників. Спокушені переходять на мову «вищої нації» і стають «агентами впливу» всередині свого етносу. Continue reading →

ПРИНЦИПИ КІНОВІАЛЬНОГО (СПІЛЬНОЖИТИЛЬНОГО) ЧЕРНЕЦТВА ЗГІДНО З ВЧЕННЯМ СВЯТИХ ОТЦІВ (ПРЕПОДОБНІ ПАХОМІЙ, САВА ОСВЯЧЕНИЙ, ФЕОДОР СТУДИТ, АФАНАСІЙ АФОНСЬКИЙ)

Posted on by

Щоб серйозно говорити про основи спільножитильного чернецтва згідно вчення великих отців, потрібно було б провести ціле наукове дослідження, на що немає часу, і до того ж це навряд чи відповідало б очікуванням учасників зустрічі, які прагнуть прояснити критерії та визначити напрямки розвитку сучасного чернецтва. З цієї причини ми постараємося намітити загалом ті початки, які стали незмінними принципами для православного чернецтва. Основоположниками цих початків були, звичайно, преподобні Антоній, Пахомій, Сава Освячений. Закарбував їх святитель Василь Великий, преподобний Феодор Студит, його наслідувач, а також преподобний Афанасій Афонський, який був послідовником вчення преподобного Феодора Студита на Афонській Горі. Continue reading →

ПРОТЕСТАНТІЗАЦІЯ ПРАВОСЛАВ’Я? ДО ПИТАННЯ ЖІНОЧОГО СВЯЩЕНСТВА В ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВІ.

Posted on by

Передмова

Дискусія щодо можливості православного жіночого священства, зокрема і відновлення чину дияконис, а також про особливості їх служіння, ведуться вже дуже давно. При цьому всі сходяться на тому, що жінки вже несуть церковне служіння, яке відповідає нижчим чинам – читцям, співакам, іподияконам (дякам). Ігумені традиційно керують жіночими монастирями та виконують роль духовних вчителів черниць. Continue reading →

ПРОТОІЄРЕЙ ГЕОРГІЙ РОЙ: МОЯ ВІДПОВІДЬ ЄПАРХІАЛЬНОМУ СУДУ ГРОДНЕНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ РПЦ

Posted on by

Білоруський священик, протоієрей Георгій Рой, через політичне переслідування емігрував в Литву та вийшов з РПЦ. Більш року тому, 6 квітня 2023 р., він був прийнятий в юрисдикцію Константинопольського Патріархату, продовжує своє служіння в Литовському екзархаті Вселенського Патріархату. Також він підтримує Україну, бере участь у різноманітних міжнародних конференціях, здійснює ютуб-трансляцію білоруськомовних богослужінь, публікується в ЗМІ і т.д. Зрозуміло, що все це дуже не подобається Білоруському екзархату Російської Православної Церкви. Тому вони вирішили зладити над о. Георгієм судилище в ліпших традиціях НКВС. Continue reading →

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ БОГОСЛУЖБОВИХ КНИГ УКРАЇНСЬКИХ БРАТСТВ СЕРЕД СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЇ: ІСТОРІОГРАФІЯ

Posted on by

Предметом нашої статті є торгівля книгами, надрукованими кирилицею в Польсько-Литовській державі (Речі Посполитій), серед слов’янських народів, які проживали в Габсбурзькій монархії (головним чином в Угорському королівстві). Йдеться лише про слов’янські народи візантійського обряду, тобто про православних сербів, а також про візантійсько-католицьких русинів-українців, об’єднаних з Римом (їх називають карпато- українцями). З іншого боку, богослужбовими книгами кириличного письма користувалися і румуни, які, звичайно, не були слов’янським народом. Їх книготоргівля не може розглядатися в рамках даної доповіді, проте вона має бути згаданою (в “короткому екскурсі”) у зв’язку з українською книготоргівлею. Петро Могила послав багато книг православним румунам у XVII ст. Ми ж досліджуємо історію культури XVII–XVIII ст. слов’янських народів Угорського королівства, які багато богослужбових книг імпортували з українських друкарень. Continue reading →

«У МЕНЕ ДО БОГА БУЛО ДУЖЕ БАГАТО ЗАПИТАНЬ». СВЯЩЕНИК-ДИСИДЕНТ З БІЛОРУСІ — ПРО МОРАЛЬНИЙ ВИБІР, ПАРАФІЯН-ДОНОЩИКІВ, ЕМІГРАЦІЮ, ЦЕРКОВНИЙ РОЗКОЛ І СВОЄ МІСЦЕ СИЛИ В ЛИТВІ

Posted on by

Георгій Рой – один із священиків Константинопольського патріархату у Литві. Рік тому він переїхав до Вільні з Білорусі через репресії. У своїй країні він опинився в небезпеці, бо не погодився із насильством і хотів говорити правду.

Нині отець Георгій разом із ще одним опальним священиком — Олександром Кухтою з Мінську — створює та розвиває єдину в Литві білоруську православну парафію. А також проводить служби для українців їхньою рідною мовою. Портал Delfi поговорив з Георгієм Роєм про його особисту історію та про те, що зараз відбувається у православній церкві.

У 2020 році отець Георгій, тоді настоятель кафедрального собору в Гродно, закликав до чесних виборів і виступав проти насильства білоруської влади. Він разом з іншими священиками допомагав тим, кого кинули до в’язниць, і відкрито говорив про те, що відбувається. На другий день після виборів протести проходили біля собору, згадує отець Георгій один із найважчих моментів. Демонстрантів били, він відчинив двері храму. Continue reading →