КАНОНІЧНЕ ПРАВО: ХАРАКТЕР СПІВВІДНОШЕННЯ З ДЕРЖАВНИМ І МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ

Вступ

Тема канонічного та церковного права в українській науці достатньо довгий час фактично не вивчалася, при чому не лише в радянський час, але і в пострадянський. Лише на початку 2000-х рр. їй почала приділятися певна увага, яка зводилася тільки до окремих публікацій не систематичного характеру. Разом з тим, потреба в наукових дослідженнях у цьому напрямі набуває особливого значення у зв’язку із подіями 2018–2019 рр. – отриманням Томосу та проголошенням автокефалії Православної Церкви в Україні. У зв’язку з цим виникає і питання щодо співвідношення канонічного та українського церковного права в нових правових умовах, реальної суб’єктності нових церковних структур в контексті міжнародно-правових відносин. Continue reading

ОФІЦІЙНИЙ СТАТУС ЦЕРКВИ У ДЕРЖАВІ: ДО ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ОЦІНКИ ВЗАЄМОВІДНОСИН

На сучасному етапі Україна – її Церкви і держава – перебувають у стані, коли необхідно визначитися яким чином у майбутньому повинна відбуватися взаємодія між Церквою (Церквами) та державою, наскільки це може бути корисним для них і які загрози несуть різні варіанти взаємодії. Для того щоб коректно розрізнити різні варіанти положення Церкви у державі вважаємо за необхідне виробити єдину методику, єдині критерії для оцінки цих статусів. Continue reading

ВЕЛИКОПІСНЕ ПОСЛАННЯ 2019 РОКУ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ

+ Варфоломій

Милістю Божою архієпископом Константинополя-Нового Риму і Вселенським Патріархом

До повноти Церкви

Нехай благодать і мир нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа буде з вами разом з нашою молитвою, благословенням і прощенням

Благодаттю Божою, що дарує всі дари, ми знову прийшли до Святого і Великого Посту, на арені аскетичної боротьби, щоб очиститися з Господньою допомогою молитви, посту і смирення, а також підготувати себе для духовного досвіду поважних страстей та святкування прекрасного Воскресіння Христа Спасителя. Continue reading

ВЕЛИКОПОСНЕ ПОСЛАННЯ 2019 РОКУ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРАВОСЛАВНИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

Боголюбивим Пастирям, Чернецтву та всім Вірним Дітям Української Православної Церкви в Діаспорі та Україні,

Улюблені в Господі: ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС!

Ну ось і настав час Священного та Великого Посту для усіх нас. Кожного року Церква надає нам Великопосний період як час покаяння і відновлення. Для нас, православних християн, роздумування над цим чудовим періодом церковного року є причиною великої духовної радості! Continue reading

СВЯТА ГОРА – СВЯЩЕННИЙ МІСТ МІЖ ЗЕМЛЕЮ І НЕБОМ ТА МІЖ ПРАВОСЛАВНИМИ НАРОДАМИ

Свята Гора – це унікальне та чарівне місце. Ще задовго до того, як ви ступите на її схили, ви відчуваєте її неповторність та притягальну силу. Чи дивитеся ви на Гору в далині, чи розглядаєте фотографії в інтернеті або в одному з недавно опублікованих альбомів, слухаєте історію про диво або зустрічаєте ченця, це місце – варто лише подумати про нього – породжує дивовижні почуття у будь-якій душі, що прагне Бога. Continue reading

ПРАВОСЛАВНИЙ СВІТ – ЦЕ НЕ РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ, ВАШЕ БЛАЖЕНСТВО!

Ця стаття головного редактора вельми впливового та наближеного до Вселенської патріархії порталу “ORTHODOXIA.INFO” Андреаса Лудараса, саме українською мовою, з’явилася за добу до Київського об’єднавчого собору та ілюструє всі труднощі передсоборного процесу. Але, як виявилося, вона не згубила своєї актуальності й сьогодні, після критики першого Синоду Православної Церкви України, яка публічно прозвучала з уст її дуже шанованих архієреїв: Макарія (Малетича), митрополита Львівського, Симеона (Шостацького), митрополита Вінницького і Барського та Михаїла (Зінкевича), митрополита Луцького і Волинського.

Редакція Continue reading

ГІБРИДНА ВІЙНА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ АБО ЩЕ РАЗ ПРО ВШАНУВАННЯ СВЯТИХ…

Одним з способів просування ідей «русского мира», чим активно займається Московський Патріархат в Україні, є спроби нав’язати нам власну агіографічну концепцію. Простіше кажучи, привчить українських православних вшановувати найперше пам’ять російських святих, хай навіть досить сумнівних.

Саме це відбувається і сьогодні, 24 січня / 6 лютого, коли стрічки багатьох священиків та вірних Православної Церкви України в соціальних сітках наповнені словами вшанування якоїсь «блаженної Ксенії Петербурзької», яка стоїть як особливо шанована в церковних календарях виключно Московського Патріархату. Подібна незрозуміла активність приводить до думки, що дехто навіть не здогадується про справжні історичні коріння вшанування святої Ксенії та новітньої гібридної провокації РПЦ. Continue reading

МОНАСТИРСЬКА ДИДАКТИЧНА ІКОНА

«Розп’ятий чернець». Афон, XVІ ст.

Монастирська дидактична ікона, яка створювалася не для поклоніння, а для навчання та нагадування, є однією з найменш відомих форм іконографії. Це, на наш погляд, пов’язано як з досить обмеженим варіантом зображення, так і з фактом закритості внутрішнього життя православних монастирів. Адже таки ікони писалися не для храмів та загалу вірних, а виключно для ченців. У цій статті ми торкнемся історії з’явлення та розповсюдження, а також розглянемо кілька варіантів подібних ікон, які отримали найбільше розповсюдження. Continue reading

ДЕЩО ПРО УСТРІЙ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Помісна Православна Церква є Єдиною Святою Кафоличною (Соборною) і Апостольською Церквою у всій її повноті. Православна Церква за своїм устроєм не нагадує ту піраміду, якою є, власне, Римо-католицька церква, ухвали якої приймаються виключно у її центрі, у Ватикані (місто Рим). Однак було б єрессю сказати, що у православній церкві відсутній центр, і за своєю структурою вона являє собою децентралізовану, тобто автокефальну організацію, не маючи свого глави. Якщо католиків запитують, хто є главою Церкви, вони завжди кажуть: «Папа Римський». Православні на те ж питання дають відповідь: «Глава Церкви Господь наш Бог і Спаситель Ісус Христос. Continue reading

ЖИТІЄ ПРЕПОДОБНОГО АНТОНІЯ ВЕЛИКОГО

Цей великий сподвижник Церкви Христової народився в 252 році в Єгипті від благочестивих і знатних батьків, які і його виховали у правилах віри та благочестя, необхідних для справжнього християнина. Ще в юнацькі роки храм Божий, де міг Антоній чути вчення Ісуса Христа, апостолів та інших святих, був єдиним для нього притулком, що давав насолоду його душі. По смерті батьків, вісімнадцяти років ставши спадкоємцем багатого маєтку та опікуном юної сестри своєї, Антоній, прикликаний Промислом на вищий ступінь благочестя, забезпечив становище сестри і, згідно з повчанням Євангелія (Мт.6:36; 19:21), роздавши книги та більшу частину майна сусідам і бідним, залишив батьківський притулок для благочестивого усамітнення, маючи близько двадцяти років від народження. Continue reading