Tag Archives: Історія Київського Православ’я

ПАТРІАРШИЙ I СИНОДАЛЬНО-КАНОНIЧНИЙ ТОМОС ВСЕЛЕНСЬКОЇ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОЇ ПАТРIАРХIЇ ВІД 13 ЛИСТОПАДА 1924 РОКУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ

Posted on by

«Ми завжди молилися за те, щоб Господь послав
мир в серця людей і щоб в Україні ніколи не
проливалася людська кров. Нехай Христос дарує
українському народові єдність якої йому
завжди не вистачало. Тільки чесна праця во
славу Божу і на добро людям може вивести
Україну з духовної і економічної кризи. Як
людині повітря, як сонце й дощ для землі,
Українській Державі потрібна єдина помісна
національна православна Церква, канонічно
незалежна від Московського Патріархату»

Патріарх Філарет

ХХ сторiччя увійде в iсторiю Христової Церкви як сторіччя, в якому була поставлена остання крапка в iснуваннi церковної імперії — Московського Патріархату. I хай сьогоднi вiн ще хворобливо чiпляється за свої колишнi церковнi колонiї, влаштовуючи розколи, сiючи ворожнечу, роздаючи анафеми, незаперечним є те, що сумна iсторiя самозваного «ІІІ-го Рима» закiнчилася. Continue reading →

ПРЕПОДОБНИЙ ІСАЯ, ЧУДОТВОРЕЦЬ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Posted on by

Пам’ять 15/28 травня

Преподобний Ісая в числі інших Києво-Печерських святих здійснював свій чернечий подвиг у XI – початку XII століття.

Основним подвигом його життя були безмовність і невтомну працю, за що він іменується Працьовитим. Монастирська традиція відрізняє цього подвижника від його тезки, також печерського постриженика і єпископа Ростовського (1077-90 рр.). Continue reading →

СВЯТИТЕЛЬ МИКИТА КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ЄПИСКОП НОВГОРОДСЬКИЙ, ЗАТВОРНИК

Posted on by

Пам’ять 14 / 27 травня

Святитель Микита народився в Києві, в ранньому віці прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі і, незважаючи на заперечення ігумена Никона, пішов у затвор. Житіє повідомляє, що він був повалений спокусі від диявола і не витримав його. Про нього так розповідає «Києво-Печерський Патерик» (слово 25):

«Був за часів преподобного ігумена Никона один брат на ім’я Микита. Він, бажаючи, аби славили його люди, задумав діло велике, та не Бога ради. Почав прохати в ігумена [дозволу] піти в затвор. Continue reading →

МОЇ СТРІЛЬЦІ

Posted on by

У час, коли в Польщі піднімається питання про т.зв. «волинську різанину», пропоную матеріал, як польська Армія крайова рівно 70 років тому (26 05.1943 р.) знищила перше православне українське село на Холмщині.

Їдучи з Холма до Грубешова, зразу за Білим Полем (як у нас називали), на 29 кілометрі ви відвідаєте старовинне українське село Ратиборовичі. Ліворуч од нього за 4 км — мої Стрільці. У Стрільцях мешкало 3 родини поляків, 7 — мурав’яків, решта 140 родин називали себе русинами. Поляки їх також так називали. До чести моїх земляків і на відміну від деяких сучасних закарпатців вони ніколи не відщеплювалися од спільного українського пракоріння. Continue reading →

ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ СВЯЩЕНОМУЧЕНИКА МАКАРІЯ КАНІВСЬКОГО, ПІНСЬКОГО АРХІМАНДРИТА

Posted on by

Пам’ять 13 / 26 травня

Священомученик Макарій Канівський жив у XVII столітті. Це булі скрутни часі для православних Білорусі та України. Життєвий подвиг, здійснений священомученика, був подвигом захисту Православної віри в умовах нерівної виснажливої боротьби, коли захищати можна було тільки майбутнє Київського Православ’я, оскільки те, що зберігалося від урагану унії, зносилося татарськими набігами. Continue reading →

СВЯТІ НАСТАВНИКИ СЛОВ’ЯНСЬКІ, РІВНОАПОСТОЛЬНІ КИРИЛА І МЕФОДІЙ

Posted on by

Пам’ять 11 / 24 травня

У роки царів-іконоборців грецьких Лева Вірменина і після нього Михаїла Травлія, який Балбос називався, тоді і сина Михаїлового Теофіла, був у Солуні, граді Тесалонікійському, муж доброродний і багатий на ім’я Лев, чином воїн, саном сотник, мав дружину Марію. Вони народили цих двох світильників світу і просвітлювачів країв словенських Методія і Константина, названого пізніше у святій схимі Кирилом. Спершу-бо Методій, старший за народженням, віку дійшов і у воїнському полку служив, і цар його знав, і воєводою поставив, і послав у краї, що межували зі слов’янами. Це ж було з Провидіння Божого, аби навчився мови словенської, бо мав їм пізніше учителем духовним і пастирем бути. Continue reading →

СВЯТИТЕЛЬ СИМОН КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ЄПИСКОП ВОЛОДИМИРСЬКИЙ І СУЗДАЛЬСЬКИЙ

Posted on by

Пам’ять 10/23 травня

Святитель Симон, єпископ Володимирський і Суздальський, описувач життя Києво-Печерських преподобних отців, ще в юності прийняв чернечий постриг у Києво-Печерської обителі, ймовірно, в другій половині XII століття.

У 1206 році був призначений ігуменом Володимирського монастиря Різдва Пресвятої Богородиці, а в 1214 році, за бажанням князя Георгія Всеволодовича  + 1238), був поставлений першим єпископом Володимира -на- Клязьмі і Суздаля. Continue reading →

АКАФІСТ ІКОНІ БОЖОЇ МАТЕРІ «КИЄВО-БРАТСЬКА»

Posted on by

Кондак 1

Вибрана перед віками Господом Небесним, Творцем та Промислителем всесвіту, щоб Cвоїм чудотворним образом бути Покровою та Просвітителькою роду людського, Богомати Вселаскава, Ти стала Матір’ю Світла і Всеосяйною Радістю світу. Тобою просвічені й навчені ми побачили Дорогу, Правду і Життя. Ми ж, молоді та юні особистості, нові покоління, що прагнемо світла знання, життя та спасіння, Тобою обдаровані, серед течії буття  зворушливо взиваємо: Continue reading →

ЧУДОТВОРНА КИЄВО-БРАТСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Posted on by

Пам’ять 10 / 23 травня та 6/19 вересня

Церковна історія і Передання зберегли опис чудес, пов’язаних з явищем і прославлянням Києво-Братської ікони у древньому граді Вишгороді.

Вишгород – стародавня вотчина святої рівноапостольної княгині Ольги (у хрещенні Олени), А в наслідку всіх київських князів, завжди перебував на особливому положенні у своїх покровителів. Вперше згадується в літописі в 946 році: «Бе бо Вишегород град Вользін (Ольжин)», тобто долею святої Ольги, її улюбленим місцем і містом, влаштуванню якого вона багато присвячувала праці та часу. Continue reading →

ПРЕПОДОБНИЙ АРСЕНІЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ПРАЦЕЛЮБНИЙ

Posted on by

Пам’ять 8/21 травня

Преподобний Арсеній Києво-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у XIV ст.

Він названий працьовитим тому, що вдень і вночі ніхто ніколи не бачив його в неробстві. Преподобний або молився, або виконував монастирське слухняність і до заходу сонця ніколи не вживав їжі. За ці праці він у цьому житті отримав дар чудотворця від Бога. Після багатьох праць і подвигів преподобний Арсеній мирно відійшов до Господа, після смерті душа його живе на небі зі святими, а тіло спочиває нетлінним у Дальніх печерах. Continue reading →