Кондак 1
Вибраний чудотворцю і преславний угоднику Христів, святителю отче Макарію, повсякчасно від лютих напастей молитвами твоїми визволяючись, приносимо тобі співи похвальні. Ти ж, що маєш велику сміливість перед Господом, не переставай від усіх бід визволяти тих, що з любов’ю до тебе взивають:
Радуйся, Макарію, архієреїв чесна окрасо. Continue reading
Пам’ять 1 / 14 травня
Великий син білоруського народу, прикраса Київського Православ’я, святитель-мученик Макарій, митрополит Київський, здійснював свій чернечий та святительський подвиг у XV столітті. Докладне місто його народження невідомо, але дослідники припускають що він народився в околицях Вільні.
Від юнацтва будучи святитель Макарій відчув покликання до чернечого життя та поступив у Віленський Троїцькій монастир. Своїми духовними подвигами він звернув на себе увагу Київського митрополита Симона, який близько 1478 р. Б. поставив його архімандритом Віленського Троїцького монастиря та митрополичим намісником над усіма православними монастирями і церквами Великого Князівства Литовського (тобто Білорусі та України). На цієї відповідальної посаді будучий митрополит заробив велику повагу не тільки чернецтва, а і всіх православних вірних Київської митрополії. Continue reading
Пам’ять 27 квітня / 10 травня
Преподобний Стефан, ігумен Києво-Печерський та святитель Володимиро-Волинський здійснював свій чернечий та святительський подвиг у ХІ столітті.
Преподобний Стефан народився в благочестивій родині. Юнак від малих років відчував поклик до служіння Господу в чернечим чине, тому, після смерті батьків, він роздав все майно і прийняв чернецтво в Києво-Печерському монастирі, несучи послух уставщика. Continue reading
Святий Апостол і Євангеліст Марк був засновником Олександрійської Церкви [1, ст. 16]. Власне і Олександрійська Церква приписує Святому Апостолу і Євангелісту Марку свою літургію, яку вона відправляє з древніх часів. Ця літургія вважається найдавнішою Православною Літургією, яка дійшла до наших часів. У кінці 90-х років ХХ ст. було знайдено фрагмент рукопису, що датується 200 р. після Р.Х. з уривками Євхаристійного канону цієї Літургії.
Літургія Святого Апостола і Євангеліста Марка довгій час була основною літургією Олександрійської Церкви, яку служили великі ієрархи цього міста, як наприклад святий. Кирило Олександрійський. Continue reading
Пам’ять 24 квітня / 7 травня
Преподобний Сава Печерський здійснював свій чернечий подвиг у Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря не пізніше середини XIII століття. У рукописних святцях, в «Книзі про святих» і в каноні служби преподобним отцям Києво-Печерським він називається чудотворцем. Так само названий і в службі Печерським преподобним. «Даміане, що зцілюєш пристрасті тілесні молитвою і єлеєм, з Савою чудотворцем, не відкиньте нас знеможених душевними пристрастями» (Пісня 6, 5 вірш). Пам’ять преподобного Сави здійснюється 24 квітня / 7 травня пам’ять преподобного святкується через тезоіменитства зі святим мучеником Савою Стратилатом, а також у день пам’яті преподобних отців Ближніх печер, 28 вересня / 11 жовтня, і в день пам’яті всіх Києво-Печерських чудотворців та в 2-гу Неділю Великого посту. Continue reading
Пам’ять 24 квітня/7 травня
Преподобний Сава, названий Богоугодним, здійснював свій чернечий подвиг у ХІІІ столітті.
Про нього майже нічого невідомо, крім того, що він у дуже молодим віці прийшов у монастир та строго виконував всі заповіти Христові.
Преподобний Сава Богоугодний відійшов до Господа у віці 17-18 років. Його нетлінні мощі спочивають у Ближніх (преподобного Антонія) печерах. Continue reading
Ми продовжуємо знайомити читачів з стародруками Київського Православ’я та представляємо видання друкарні Києво-Печерської лаври, що побачило світ у 1788 р.
Як ми знаємо, після незаконної передачі Київської православної митрополії під владу Російського Православної Церкви, остання почала поступово знищувати всі особливості Київського православ’я. Особливо активно цей процес розпочався в другій полові ХVIII століття. Continue reading
Пам’ять 11 / 24 лютого та 27 листопада / 10 грудня (отримання мощів)
Святий благовірний князь Всеволод, у Святим Хрещенні Гавриїл, Псковський, онук Володимира Мономаха, народився і майже все життя прожив у Новгороді, де в 1088 – 1093 і 1095 – 1117 роках княжив його батько, святий благовірний князь Мстислав-Феодор Великий (+ 15 квітня 1132 ). У 1117, коли великий князь Володимир Мономах дав у спадок Мстиславу Білгород Київський, фактично зробивши його своїм співправителем, молодий Всеволод залишився намісником батька на Новгородському князюванні. Continue reading
Наш сайт продовжує знайомити Православних Українців з історією перекладу Православного Богослужіння на українську мову. Ми представляємо вашей увазі видання Всеукраїнської Православної Церковної Ради. Воно було підготовлено й випущене у вкрай важкі, несприятливі для Українського Православ’я дні. Тому що ні в СРСР, ні в Польщі влади не хотіли відродження Українського Православного Духу, але наші святі попередники намагалися дати українському народу молитву до Бога на рідній українській мові. І це видання стало сьогодні Вічним нерукотворним пам’ятникам всім борцям за Українське Православ’я.
Сайт Київське Православ’я Continue reading
З початку XIX століття російські православні та різноманітні католицько-уніатські історики старанно розширюють міф про занепад Київського Православ’я в XVI столітті. Вони переслідують різні цілі, але сходяться в одному – білоруси та українці нездатні без росіян або католицьких «підпорок» мати свою Православну Церкву і підтримувати в ній гідний освітній та науковий рівень, підтримувати духовність народу на належному рівні.
Визначальним для історії Православної Церкви (Київське митрополії) Великого Князівства Литовського в XVI ст. є Віленський Помісний собор 1509, який відбувся під керівництвом митрополита Йосипа Солтана (1507-1521 р.р.). Собор розпочався у Вільні 25 грудня 1508 і закінчився 18 січня 1509р. На соборі були присутні семеро єпископів, семеро архімандритів, шестеро ігуменів, семеро протоієреїв і багато священства. Собор виробив наступні правила: “О стаде пастырьства Христовых словесных овец; О ставлении попов. О поставлении достойных у сьвященство; О утаенной совести; О непослушникох; О попех неимущих жен; О отнимании церквей; О сьвященникох князских и паньских; О церквах котории будуть стояти без сьвященников и без пэтья; Аще князь или боярин от церкви что отоймет; О отлучении сана; О отходящих черньцох; О божественныи правила; О непослушенстве епископском; О твръдости поставления; Сьвятого събора поместнаго иже в Сардакии, сиречъ, в Средци.” [13, ст.163-170] Continue reading