Tag Archives: Історія Київського Православ’я

ПРЕПОДОБНИЙ ЛЕОНТІЙ, КАНОНАРХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Posted on by

пам’ять 18 червня / 1 липня

Преподобний Леонтій, канонарх Печерський, родом з Волині, з юних років прийшов у Києво-Печерську обитель, де прийняв постриг. Він мав прекрасний голос і, коли навчився грамоті, виконував послух канонарха. Преподобний Леонтій помер молодим в XIV столітті й за самовідданий подвиг спасіння прославлений Господом благодатним даром чудотворним. Його прославлення почалося незабаром після смерті й уже наприкінці XIV століття зустрічається кондак преподобному Леонтію. Мощі святого подвижника перебувають у Дальніх печерах, пам’ять його також 28 серпня, у Соборі Києво-Печерських святих. Continue reading →

КАМО ГРЯДЕШИ

Posted on by

 Ця стаття написана в пам’ять про Петра Болбочана, Християнина, Українця, полковника армії УНР.

Як загинула Українська Народна Республіка? Коли саме вона загинула і з якої при чини? За що загинули болючою та жахливою смертю до 20 мільйонів українців в три голодомори та світову війну? Чи могла УНР врятуватися?

Який був план Божий для України початку ХХ століття? Continue reading →

ТИСЯЧОЛІТНЄ СВІДЧЕННЯ ПРАВОСЛАВ’Я НА ХОЛМСЬКО-ПІДЛЯСЬКІЙ ЗЕМЛІ

Posted on by

День 8 червня 2003 р. – один із найважливіших у тисячолітній історії Православ’я на Холмсько-Підляській землі. Загальноцерковне прославлення Мучеників Холмських і Підляських XX ст. – це визнання Церквою і вказання зразку плодів глибокої віри православного народу Холмщини і Підляшшя. Холм – древня столиця Холмської землі і протягом століть центр духовного життя регіону – сьогодні є місцем щедрого врожаю віри, свідчення вселенськості Православної Церкви, місцем, важливим для світового Православ’я. Continue reading →

прот. ВАСИЛЬ КУДРИК. ЧУЖА РУКА. ВІННІПЕГ, 1935 р.

Posted on by

Католицька робота між українським народом ніколи не була українською справою. Се була завсігди робота проти-українська. Католицизм напихався між Українців силою і його впливи були для Українців завсігди руйнуючі. … Історія Українців греко-католиків, то Історія Мучеництва Українців в руках католицьких мучителів — на протязі цілих віків. Від коли ворожа рука насильством втягнула Українців в унію з Римом, від тоді вся увага Українців ішла лише на те, щоби від католицького насильства оборонятися.

прот. Василь Кудрик Continue reading →

ЩО ПРИНЕСЛА УКРАЇНІ УНІЯ

Posted on by

Уся Україна проти Унії

1. Насильне запровадження Унії

Успіх церковної Унії, задуманої польським урядом, веденої єзуїтами й католицькою клерикальною партією, та проголошеної на Берестейському соборі 1596 р., важено виключно з католицького погляду. Партія, яка заводила Унію, думала, що досить запевнити собі підмогу членів вищої церковної Ієрархії Православної Церкви, й релігійна новина стане міцно в українських країнах Речіпосполітої. Привикши до острої ієрархічної централізації та пасивного послуху в оправах Віри нижчих членів Ієрархії вищим, і світських — духовним властям, ультракатолицька партія в Польщі надіялась, що легко зломить Православіє за допомогою православних же Єпископів і Митрополита. І з-за такого погляду всі змагання короля, впливових шляхтичів, ревнителів Католицтва, та єзуїтів, ішли виключно до того, щоб запевнити собі підмогу членів вищої Ієрархії Православної Церкви. Continue reading →

БРАЙЧЕВСЬКИЙ М.Ю.: УТВЕРДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ

Posted on by

Книга великого українського вченого, професора Михайла Брайчевського відкриває нам новий погляд на історію хрещення Київської Русі. Ця книга була їм написана ще в 70-х роках ХХ ст., але побачила світ тільки в 1988 р. Це сталося саме через український науковий підхід радянська влада не давала ходу цієї праці. Сам професор Брайчевський, уже в часі незалежної України, казав, що навіть для видання в 1988 р. він мусів зробить у передмові певні «реверанси» в бік тогочасної комуністичної ідеології, без яких ця книга не побачила б світ. Continue reading →

ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ СВЯТОГО БЛАГОВІРНОГО КНЯЗЯ ІГОРЯ, ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ КИЇВСЬКОГО

Posted on by

Пам’ять 5 червня/18 червня

Великий князь Київський Ігор Ольгович, у святому хрещенні Георгій, у 1146 році був розгромлений і взятий у полон князем Ізяславом і заточений в одному з монастирів Переяславля Руського або Південного (нині Переяслав-Хмельницький). Далеко від суєти світу цього, важко хворий, він став каятися у своїх гріхах і просив дозволити йому постригтися в ченці. 5 січня 1147 р. Б. єпископ Переяславський Євфимій постриг його в чернецтво з ім’ям Гавриїл. Незабаром він видужав і був переведений в Київський Феодорівськійї монастир, де прийняв схиму з ім’ям Ігнатій і цілком віддався чернечим подвигам. Continue reading →

ВОЛИНЯНИ ПРОСЯТЬ УПЦ КП КАНОНІЗУВАТИ МУЧЕНИКА ДАНИЛА БРАТКОВСЬКОГО

Posted on by

14 червня 2013 року керуючий Львівською єпархією УПЦ КП митрополит Димитрій (Рудюк) відвідав місто Луцьк, де зустрівся з ініціативною групою луцької інтелегенції, яка виступає за проведення канонізації  борця за Православну віру, мученика Данила Братковського, якого у 1702 р. стратила польська влада. Continue reading →

СОБОР ПРЕПОДОБНИХ ОТЦІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ, ЩО В БЛИЖНІХ ПЕЧЕРАХ СПОЧИВАЮТЬ

Posted on by

Пам’ять 28 вересня /11 жовтня

11/24 жовтня вшановується пам’ять, vпреподобних отців Києво-Печерських, які знайшли свій спочинок у Ближніх ( Антонієвих) печерах. До складу Собору входить 73 канонізованих Церквою святих. Ось їхні імена: прп. Антоній, засновник Лаври, начальник чернечогожиття на Русі, прп. Прохор чудотворець, прп. Іоанн, посник, св. Юліанія, діва, княжна Ольшанська, прмчч. Василій і Феодор, св. Полікарп, архимандрит, прп. Варлаам, ігум., прп. Даміан, пресвітер, цілитель, прп.Никодим просфорник, прп. Лаврентій, затворник, еп. Туровський, Афанасій затворник, прп.Еразм, Лука іконом, прп. Агапіт, лікар, безвітплатний, Феофіл затворник, прпп. Феофіл та Іоанн, прп. Нектарій, Григорій іконописець, сщмч. Кукша-просвітитель вятичів, сщмч. Євстратій, прп. Єфрем, пресвітер, Ієроним, затворник і чудотворець, свт. Іларіон, митр. Київський, Іоанн, отрок Київський, син Феодора варяга, прп. Меладій, старець-чудотворець, Павло Послушний, прп. Георгій, Симеон, сщмч. Єп. Переяславський, свт. Феоктист, єп. Чепнігівський, прп. Олексій, прп. Сава, Сергій Послушний, свт Меркурій, єп. Смоленський, прп. Пимен Багатохворобливий, Нестор Літописець, прмч. Євстратій, прп. Еладій, затворник, Єремія, прозорливий, прп. Мойсей Угрин, Іоанн Багатостраждальний, прп. Марк гробокопатель, Микола Святоша, кн. Чернігівський, чудотворець, Григорій, чудотворець, Онисим, затворник, Матфей, прозорливий, Ісаія, чудотворець, Аврамій, Працелюбний, свт.Нифонт, єп. Новгородський, прп. Сильвестр, Пимен, посник, Онуфрій мовчазний, Анатолій, затворник, Аліпій, іконописець, Сисой, затворник, Арефа, затворник, Онисифор сповідник, Спиридон, просфорник, свт. Симон єп. Суздальський, прп. Никон, ігумен, Феофан, посник, Прп. Макарій, прп. Анастасій, диякон, дванадцять майстрів, зодчих, Аврамій, затворник, Ісаакій, затворник, мч. немовля Іоанн, прп. Ілля Муромець, Никон Сухий, свт Єфрем, єп. Переяславський, прп. Тит, пресвітер.

Окрім перечислених святих, серед преподобних Печерських відомо 30 угодників Божих, від яких збереглися мироточиві глави. В службі преподобним отцям Ближних печер згадується також прп. Єфрем священик, про котрого ієромонах Афанасій Кальпофійський у 1638 р. писав, що його нетлінне тіло лежить напроти святих мощей прп. Іллі Муромця. Згадується прп. Євстафій, колишній золотар (8 пісня канону). Continue reading →

МІЖКОНФЕСІЙНЕ ПРОТИСТОЯННЯ ГРЕКО-КАТОЛИКІВ І ПРАВОСЛАВНИХ НА ПІДКАРПАТСЬКІЙ РУСІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1920-Х РОКІВ

Posted on by

Міжнародна ситуація, що склалася після Першої світової війни сприяла поширенню православного руху на Підкарпатській Русі. У Хустському окрузі в 1918-1919 рр. у православ’я остаточно перейшли Іза, Кошельово, Нанково, Нижнє Селище, Горінчово, Монастирець, Нижній Бистрий, частина населенняв Хусті, Сокирниці, Шандрові, Данилові, Золотарьові, Велятині, Бороняві, Кривій. У Довжанському окрузі про свій перехід у православ’я заявили Липча іЗаднє. В окрузі Волове — Вучкове й кілька родин з Волового. Більшого розмаху православ’я набуло в східній частині Закарпаття. У Тячівському окрузі управослав’я перейшли Буштино, Чумальово, Угля, Уйбардово, Колодне, Теребля, Кричово, Дулово, Урмезово; у Тересвянському окрузі — Вільхівці,Нересниця, Ганичі, Дубове, Підплеша, менша частина населення у Калинах, Бедевлі, Новоселиці, Широкому Лузі, Тернові, Великому Кривому, Тересві. Вінших округах про свій перехід у православну церкву заявили Великі Лучки, Горонда, Білки, Горбки, Егреш [1]. Continue reading →