Пам’ять 16 / 29 жовтня
Здійснював чернечий подвиг в Києво-Печерському монастирі в XIII-XIV ст. Він ніс послух воротаря і славився великою слухняністю та святістю життя. Його молитовне старанність і смиренне працьовитість були нагороджені Господом. Печерський воротар удостоївся дару прозорливості. Людей, що приходили в Лавру з добрими намірами, підбадьорював, а злих нещадно викривав і приводив до покаяння. Мощі преподобного Лонгина спочивають в Дальніх печерах Continue reading
Пам’ять 15 / 28 жовтня
Священомученик Лукіан жив та здійснював свій подвиг у ХІІІ столітті. На одній древній іконі написано: «Лукіан, священомученик, потерпів від Батия біля 1243 року». Нічого більше про нього невідомо. Мощі священомученика Лукіана спочивають у Дальніх, преподобного Феодосія, печерах Києво-Печерської лаври.
Тропар священомученика Лукіана Києво-Печерського, глас 4
І норовом причасник, і перед престолом намісник апостолом був, / бачення отримав ти, Богом дане, / у видіннях Схід. / Заради цього, Слово Істини виконуючи, / і заради віри православної постраждав ти навіть до смерті, / Священомученик Лукіан. / Тепер моли Христа Бога, / щоб спастися душам нашим. Continue reading
Перш, ніж вести мову про практичні аспекти обгрунтування необхідності існування незалежної Української Православної церкви А.Річинським, варто звернути увагу, як він трактував основний напрямок розвитку українського релігійного життя. У передмові до книги «Проблеми української релігійної свідомості” мислитель визначив цей напрямок як “синтез великих релігійних культур Сходу і Заходу».
А. Річинський звертав увагу на те, що в світі набуває поширення рух християнського церковного єднання, або, як ми тепер його іменуємо, екуменічний рух. Проте, на думку мислителя, цей рух має чимало проблем, які нелегко подолати. До того ж церковне єднання – специфічний процес, що потребує такту, і не кожен народ, котрий завжди є носієм специфічний релігійних традицій, здатний ефективно його здійснювати. Щодо слов’янських народів, то їхня релігійність зазнала впливів різних християнських традицій (як західних, так і східних). І тому їхня релігійність почасти залишається не до кінця сформованою. «Слов’янський світ, – писав А.Річинський, – під релігійним оглядом являє собою дуже різноманітну, хаотичну картину, а відтак перебуває в перехідному стані. Тут ще не скінчився процес зплавлення расових і культурних інгредієнтів, не витворилося ще тривких осередків гравітації. З поміж слов’ян тільки росіяни й поляки дали (кожний своє) вирішення релігійної проблеми – створили два відмінні типи християнства, але надто націоналістичні, а тому цілком непридатні до синтезу» [1]. Continue reading
Кінець XVII – початок XVIII століття знаменує період бурхливого будівництва в Києві. Завершення доби Руїни, відносна стабілізація життя створили передумови для небаченого з часів Київської Русі будівельного буму. Козацька старшина на чолі з гетьманами прагне утвердити перемогу православної віри на землях Гетьманщини зведенням нових храмів. Поруч із новим будівництвом набуває широкого розмаху перебудова у відповідності до нових смаків споруд великокнязівських часів, розпочата півстоліттям раніше за Петра Могили [1]. Зазнають більшої чи меншої реконструкції майже всі збережені на той час давньоруські споруди: Софійський [2], Успенський (у Печерській лаврі) [3-4] та Михайлівський Золотоверхий собори [5], Кирилівська, Трьохсвятительська (Василівська) [5], Троїцька надбрамна (у Печерській лаврі) [6], Десятинна [1] церкви. Перші три з названих споруд утворюють певну виділену групу. Особливістю реконструкції саме цих пам’яток є, зокрема, значне збільшення об’єму первісних будівель і зведення шести нових бань навколо первісної головної бані храму. Ці особливості не повторюються при реконструкції жодних інших давньоруських храмів на території України. Continue reading
Пам’ять 11/14 жовтня
Преподобний Феофан здійснював свій чернечий подвиг у ХІІ сторіччі.
Життя преподобного Феофана не представлено в Києво-Печерському Патерику, тому про нього практично нічого невідомо.
Але прізвисько «посник», з яким був прославлений преподобний Феофан, указує що саме строгий піст вибрав цей Києво-Печерський чернець як засіб спасіння. Continue reading
Пам’ять 10 \ 23 жовтня
Святитель Амфілохій був керуючим єпископом в одній з найдавніших єпархій Київського Православ’я – Володимиро-Волинською, заснованої ще святим рівноапостольним князем Володимиром.
Святитель Амфілохій був третім архіпастирем на цій кафедрі . Першим Володимиро-Волинським єпископом був Стефан, поставлений самим рівноапостольним Володимиром; його наступником – преподобний ігумен Київо-Печерський Стефан (пам’ять 27 квітня) , прийнявши ігуменство від преподобного Феодосія (пам’ять 3 травня). Continue reading
Пам’ять 10 / 23 жовтня
Святкування відбувається в спогад про визволення Почаївської лаври з уніатського полону та повернення в Православ’я 10 жовтня 1831 р .
Великими і знаменними рисами відбита історія Київського Православ’я на Волині. Сучасна первісному просвітництву слов’ян ще від часу свв. Кирила і Мефодія, вона протягом багатьох століть жила і розвивалася під впливом найрізноманітніших умов: важкі смути князівських усобиць, жорстоке татарське ярмо , переслідування з боку поляків, латинян і уніатів. Історія Православ’я на Волині багата іменами святих: святителів, князів, преподобних, праведних. Continue reading
Пам’ять 7 / 10 жовтня
Преподобний Сергій Слухняний здійснював свій чернечий подвиг у Києво-Печерської лаврі. Про життя сього угодника Божого нічого невідомо, навіть невідомо час його життя; думають, що він жив у XII-XIII столітті.
Ім’я «слухняний», з яким преподобний Сергій спочиває в Антонієвій печері, своїм найменуванням показує відмінні подвиги свого житія: зречення від своєї волі і досконале послух настоятелю. Також у рукописних святцях преподобний Сергій називається пісником. Continue reading
Архітектурний ансамбль, що склався над Дальніми печерами Києво-Печерської лаври, належить до перлин архітектури українського бароко. Жодна серйозна книга про українську архітектуру цього періоду не обходиться без опису центральних споруд названого ансамблю – церкви Різдва Богородиці та дзвіниці. Більш детальний аналіз архітектури цих та інших будівель на Дальніх печерах можна знайти в книгах, присвячених архітектурі Києва та Києво-Печерської лаври. Однак існуючі літературні (в першу чергу, Печерський Патерик) та образотворчі джерела дають можливість детальніше схарактеризувати історію формування ансамблю, а також його художні особливості та меморіальну цінність. Така спроба і зроблена в цій роботі. Continue reading
Пам’ять 4 / 17 жовтня
Преподобний Аммон здійснював свій чернечий подвиг у ХІІІ столітті. По благословенню ігумена мандрував до святої гори Афон та в Єрусалим.
Після того, як преподобний Аммон повернувся до Києво-Печерської обителі, він прославився багатьма чернечими подвигами, жив настільки благочестиво і свято, що навіть старці мели його за зразок чернечого життя. Continue reading