Я пишу цю статтю, коли розгортаються драматичні події, пов’язані з вигнанням ченців РПЦвУ (УПЦ МП) під керівництвом митрополита Онуфрія з Києво-Печерської Лаври. Драма одночасно сумна, цілком зрозуміла та скандальна. Continue reading
Tag Archives: Історія Київського Православ’я
«НЕ ВСЕ ТЕ ЗОЛОТО, ЩО БЛИЩИТЬ…»: ДО ІСТОРІЇ ОДНІЄЇ ДИВНОЇ?! КАНОНІЗАЦІЇ
На початку липня 2008 р., Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату канонізував Київського митрополита Іова Борецького (+1631) як святителя. Здавалося б, що цілком нормальне рішення, адже він прославився як оборонця православ’я, чудовий полеміст та науковець, який став головою Київської митрополії Константинопольського Патріархату в часі відродження її ієрархії. Однак саме ця подія викає досить неоднозначну реакцію, як у світлі зриву колишнім Київським митрополитом Філаретом об’єднавчого процесу під егідою Вселенського Патріарха Варфоломія в 2008 р., так і агресії Росії проти України…
Отже, на початку звернемось до певних фактів життя та діяльності митрополита Іова Борецького, які «чомусь»?! не були враховані колишнім очільником Київського Патріархату. Continue reading
«НЕЗАЛЕЖНІ ПРАВОСЛАВНІ ГРОМАДИ» – НОВА ГІБРИДНА ПРОВОКАЦІЯ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
Тема аналізу статутів «незалежних православних громад» та їх канонічного статусу отримала несподіване продовження. Автор цього дослідження справедливо стверджує, що Московська патріархія давно намагається розіграти цю ситуацію, і ця гра розрахована на довгу перспективу. Continue reading
«КРУЧУ-ВЕРЧУ, ЗАПЛУТАТИ ХОЧУ» АБО ПРО ВІДПОВІДЬ РПЦвУ НА ЕКСПЕРТИЗУ ДЕСС
Три тижні «фахівці Київської духовної академії та семінарії УПЦ МП» збиралися з думками, щоб написати критику на Експертизу ДЕСС Статуту УПЦ МП щодо «встановлення церковно-канонічного зв’язку та входження УПЦ до структури Московського патріархату». Continue reading
КОМЮНІКЕ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ЩОДО АПЕЛЯЦІЇ ПРАВОСЛАВНИХ СВЯЩЕНИКІВ ЛИТВИ
Кілька місяців тому вискогідні протоієреї з Литви Володимирас Селявко та Віталіюс Моцкус, а також пресвітери Віталіс Даупарас, Гінтарас Сунгайла та Георгій Ананьєв, на яких Московський Патріархат наклав покарання усунення священства, звернулися до Його Всесвятості, Святішому Варфоломію, Архієпископу Константинополя – Нового Риму та Вселенському Патріарху листом, щоб застосувати петицію апеляції перед Ним, на яку вони мають право. Continue reading
РОСІЯ ТА УКРАЇНА З ІСТОРИЧНОЇ ТА БОГОСЛОВСЬКОЇ ТОЧКИ ЗОРУ
У попередньому своєму тексті під назвою «Історико-етнологічне становлення України» я згадував, що географічний простір сучасної України був заселений у минулому слов’янами-скандинавами-русинами-білорусами і був багатоетнічним населенням, у в якому переважав слов’янський елемент. Часом на нього претендували монголо-татари, литовці, поляки, козаки та росіяни. Україна була місцем постійних воєн і претензій. Після розпаду козацтва в XVII столітті Україна була поділена між Росією та Польщею-Литвою. Continue reading
ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА – ІСТОРИЧНА СВЯТИНЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я
- Святий Мефодій Почаївський (1091-1228), засновник Почаївського монастиря
Сьогодні ми живемо в час, коли всі чомусь дуже зацікавились Почаївською лаврою. Про неї – кожен другий допис в соцмережах. І більшість цих дописів про те, що Почаївську лавру треба передати УГКЦ, тому що вони її заснували. А як не заснували, то побудували. А як не побудували, то розбудували. І по всіх дописах виглядає, що до того, як лавра потрапила в унію, на Почаївській горі нічого не було. Або майже нічого. Або щось було, але нічого цінного. Не берусь судити ініціаторів цього шуму, але, оскільки люди мають доступ тільки до частини інформації і не можуть/не хочуть/не вважають за потрібне цю інформацію перевірити, то просто наведу ряд фактів з історії Почаївського монастиря, про які забули (або спеціально промовчали) провокатори, які, на користь москви, розпалюють на заході України ворожнечу між УГКЦ та ПЦУ. Що робити з цими фактами – нехай кожен вирішує сам, але це історична реальність, яку неможливо заперечити, навіть попри намагання історію спотворити. Отже, почнімо. Continue reading
ІСТОРИЧНЕ ДЕЖАВЮ, АБО ЧОМУ УГКЦ ПРЕТЕНДУЄ НА ПОЧАЇВСЬКУ ЛАВРУ
Таке дивне дежавю, два преценденти, схожі як близнюки…
- Московський церква, а сьогодні через свого сателіта – УПЦ МП, гонила та руйнувала православну українську церкву за допомогою окупаційних провладних інституцій, захопила Українську святиню – Почаївську лавру, добудувала на нашій землі свої будівлі і тепер претендує на цю землю та на саму святиню. Continue reading
СПАДЩИНА ПАЇСІЯ ВЕЛИЧКОВСЬКОГО Є ЗАПОРУКОЮ ДУХОВНОГО ЄДНАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ УКРАЇНЦІВ — СЕРГІЙ ШУМИЛО
Цьогоріч виповнюється 300 років від дня народження українського православного святого Паїсія Величковського (1722 (1723) — 1794 рр.). Він народився 1 січня 1723 року (за новим стилем), що відповідає 21 грудня 1722 року за юліанським календарем. Старець і аскет, церковно-культурний діяч, письменник і перекладач, він уславився як духовний наставник на Святій Горі Афон у Греції та в Румунії. Його постать, на відміну від славнозвісного філософа Григорія Сковороди, значно менш відома пересічному українцеві.
Про значення Паїсія Величковського в українській культурі говоримо з українським паїсіаністом, директором Міжнародного інституту афонської спадщини та науковим співробітником Інституту історії України НАН України Сергієм Шумилом. Continue reading
МАСКУВАЛЬНІ ТАНЦІ ЗІ СТАТУТОМ АБО ЧОМУ РПЦвУ В КАНОНІЧНОМУ ТУПИКУ
Від самого початку повномасштабної вторгнення Російської Федерації в Україну, практично безупинно відбуваються викриття співпраці духовенства РПЦвУ з агресором. Нещодавні обшуки, які провела Служба Безпеки України, показали – ця релігійна організація фактично є диверсійною структурою ворога, як у ідеологічної, так і військової площині. Результатом цього стало «Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року» та відповідний Указ Президента №820/2022. Спробуючи заховати своє положення, керівництво та речники РПЦвУ всіляко намагаються замаскувати своє підпорядкування Московському патріарху та відмовляють той факт, що їх релігійний центр знаходиться в країні-агресорі. При цьому головним «приладом» цих маскувальних маніпуляцій є танці зі «Статутом», за допомогою яких вони спробують довести свою «незалежність від Москви», а також доказати свій ніби «автокефальний канонічний статус». Отже, у цієї статті ми спробуємо викрити цю брехню РПЦвУ. Continue reading