АКАФІСТ РІЗДВУ ХРИСТОВОМУ

Кондак 1

Ти, що вибрав від усіх родів найчистішу від ангелів Діву, і від Неї народився плоттю, Христе Боже наш; подяку приносимо Тобі, раби Твої, Владико. Ти ж, що маєш милосердя невимовне, від усяких нас бід визволяй, що взиваємо:

Ісусе, Сину Божий, що втілився нас ради, слава Тобі.

Ікос 1

Ангелів множество зібралося у Вифлеємі, бачити незбагненне Різдво; і, побачивши Свого Творця, що в яслах як немовля лежав, здивувалися! І зі страхом благоговіючи, Тих, що Народився і Народила боголіпно вшанували співаючи так: Слава Тобі, Сину Божий, що раніше віків від Отця народився. Continue reading

МОЛЕБЕНЬ НА ПОЧАТОК НОВОГО РОКУ

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш, скарбу добра і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь

Пресвята Трійця, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, пробач і зціли немочі наші імені твого ради. Continue reading

АКАФІСТ СВЯТИТЕЛЮ І ЧУДОТВОРЦЮ МИКОЛАЮ: ІСТОРІЯ РУКОПИСІВ ТА СТАРОДРУКІВ У КИЇВСЬКОМУ ПРАВОСЛАВ’Ї (з файлом акафіста Ф. Скорини)

Шанування святителя Миколая в Київському Православ’ї має давню історію та сягає Х – ХІ століття. Саме тому, текст «Акафісту святителю і чудотворцю Миколаю» був перекладений практично відразу після його написання Константинопольським патріархом Ісідором (1347). Переклад на руську мову ми знаходимо вже в рукописах Київського Православ’я ХV – XVI століть.

Також требо відзначити, що цей акафіст ми зустрічаємо в двох, незалежних варіантах. Ці варіанти весь час існували паралельно та знайшли свій відбиток у стародруках Київської митрополії. Continue reading

КОРОТКА ІСТОРІЯ ШАНУВАННЯ І НАПИСАННЯ АКАФІСТУ СВЯТІЙ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЕ ВАРВАРІ В КИЇВСЬКОМУ ПРАВОСЛАВ’Ї (надане скановане видання 1757 р.)

Історія особливого шанування святій великомучениці Варвари в Київському Православ’ї сягає ХІІ століття, коли в 1108 році царівна Варвара Комніна, донька візантійського імператора Олексія Комніна, перед від’їздом в Київську Русь попросила в дар у свого батька цілющі мощі. Її чоловік, великий князь Святополк Ізяславович (у хрещенні – Михайло),  який вибудував роком раніше в Києві кам’яну церкву, з почестями поклав там цілющі мощі великомучениці і заснував Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир. Під час навали Батия мощі були приховані, а потім знову повернуті на колишнє місце. Continue reading

АКАФІСТ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ВАРВАРІ

Кондак 1

Вибраній Богом від ідолослужительного роду і призваній до народу святого,до людей оновлених, невісто Христова, позбавляючись тобою від бід і печалей,подячні пісні і хваління приносять тобі молитвеники твої, свята і всехвальнавеликомученице: ти ж, маючи дерзновення до Господа, від всяких нас бідзвільни, щоб з радістю взивали тобі:
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.

Ікоc 1

Ангелів пречесну і вселюб`язну чистоту непорочно зберігши, чесна Варваро, ангелам співжительницею бути сподобилась ти; з ними ж, коли співаєш троїчну пісню на небі Богові, почуй і нас, що звертаємось до тебе на землі з похвальними моліннями такими: Continue reading

АКАФІСТ СВЯТОМУ АПОСТОЛУ АНДРІЮ ПЕРВОЗВАННОМУ

КОНДАК 1

Первозванного апостола Христового, святого Євангелія проповідника, Руської землі богонатхненного просвітителя Андрія преславного піснями похвалимо, стоячи на вершині пагорба, де Хрест поставила правиця його, і йому, як послідовнику в Церкві верховному, що слідом за собою вказав їй путь до Христа, з розчуленням взиваємо:

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний. Continue reading

АКАФІСТ СВЯТІЙ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ КАТЕРИНІ

Кондак 1

Обрану та увінчану діву-мученицю, невісту Христову Катерину похвальними піснями оспіваймо як преславну переможницю мучителя і премудру філософів наставницю. Ти ж, великомученице Катерино, маючи сміливість перед Господом, милостиво схилися до благопотрібних прохань тих, хто взиває до тебе: Радуйся, Катерино, невісто Христова премудра.

Ікос 1

Рівну ангелам чистоту маючи, ти, свята діво Катерино, з ангелами Божественного осяяння сподобилася. Разом із ними Трисвяту пісню співаючи, почуй нас, що співаємо тобі на землі це: Continue reading

ПІСНЯ ОБОРОНЦІВ ПРАВДИ (ОБРАНИЙ ПСАЛОМ)

Псалтир завжди був улюбленою книгою в українському народі. Він духовно збагачував наших предків і, становив обов’язкове читання не лише для духовенства, але і для всього Божого народу, який знаходив у ньому мудрість для життя і підтримку для розв’язування життєвих проблем.

Тому не дивно, що в тяжкі хвилини особистого життя, а тим більше в часі випробовування та народної боротьби за волю та краще життя, народ складав на підставі Псалтирю особливі молитви – обрані Псальми. Саме таку молитву, яка складена за рукописами Київської митрополії Константинопольського Патріархату XVI – XVII стст., ми сьогодні пропонуємо вам.

Continue reading

АКАФІСТ СВЯТОМУ АРХІСТРАТИГУ БОЖОМУ МИХАЇЛУ

Кондак 1

Вибраний Воєводою сил небесних і заступником  роду людського, Архістратиже Михаїле! В опіці Твоїй і під покровом крил Твоїх перебуває кожна небесна і земна справа Троїчного Бога нашого. Але окреме призначення доручив Тобі Цар Небесний у послухові Твоєму земному, щоб став Ти особливим Охоронцем і Заступником двох величних міст земних, які стали  оселями Небесними. Таким є Єрусалим – земна оселя Господа, та одвічний наш Київ – оселя Божої Матері. Віками спасаєш Ти їх та оберігаєш. За таку вірність Твою прийми подяку сердець наших і сповнений щирості та пошани ось цей піснеспів: Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ПАВЛО САМБІРСЬКИЙ, МИТРОПОЛИТ ТОБОЛЬСЬКИЙ

Пам’ять 4/17 листопада

Митрополит Павло, у миру Петро Конюшкевич, народився у 1705 році в місті Самборі на Галичині. За своїм соціальним походженням належав до шляхетного та заможного роду самбірських міщан.

З раннього дитинства Петро відзначався лагідною вдачею, був обдарованим хлопцем, дуже рано вивчив грамоту. Домашнє виховання тоді полягало виключно у вивченні букваря, часослова, псалтиря, нотного співу і письма, тобто тих наук, які були в початкових слов’яно-латинських школах. Continue reading