Почнемо з самого головного. З якої причини Бог прийняв рішення створити світ? Це питання, яке не має відповіді. Однак ми не можемо їм не задаватися. І ймовірну відповідь на цей безмовне питання ми знаходимо у святого Максима Сповідника, коли він у своїх «Главах про любов», розмірковуючи про це, каже про взаємну радість: «Бог усезадоволений створив людей з небуття в буття не тому, щоб в чомусь мав потребу, але щоб вони, відповідно прийнятності своєї, причащаючись Його блаженства, насолоджувалися, Сам же Він веселився ділами Своїми, бачачи їх весілля» («Глави про любов», сотниці 3:46). Continue reading
Tag Archives: Богослов’я
СВЯТИЙ НИКОДИМ СВЯТОГОРЕЦЬ ПРОТИ ВІДЛУЧЕННЯ ВІД ЦЕРКВИ
У період Турецького панування інститут Церкви характеризувався суворістю і строгістю. Володіючи функцією вождя нації, Церква була єдиним важелем управління в рядах поневоленого народу, здатним зберегти соціальну зв’язок між християнами. Таким чином, прагнучи втілити в життя рішення церковних судів, інститут церкви накладає в якості покути відлучення від Церкви. Це покарання, яке представляє собою загрозу, або якусь процесуальну, репресивну або превентивну міру, зустрічається в синодальних актах, документах патріархії і сігілах. Continue reading
ЛЮДИНА ЯК ЛІТУРГІЙНА ІСТОТА
Зазвичай ми характеризуємо людину як істоту розумну і незалежну. Ці характеристики вірні, але не відображають людську природу повністю.
Досвід служіння дає нам можливість відчути, що, перш за все, людина – істота літургійна. Вона була створена, щоб служити. Дарувати себе і весь світ Богу з вдячністю, славослів’ям і любов’ю. І в цьому невпинному даруванні-жертві-служінні з’єднуватися з Богом, освячуватися й жити. Continue reading
СЛОВО ПРО ДВАНАДЦЯТЬ АПОСТОЛІВ
Брати і отці, ось гілки святої, безсмертної виноградної лози, що являє собою початок життя – самого Христа. «Я є виноградна лоза, – говорить Він, – а ви – гілки». Ось справжні друзі (якими вони, за словами Господа, можуть стати) Бога Слова і Спасителя нашого Христа. «Ви – друзі мої, якщо робите те, що Я вам велю. Я більше не називаю вас рабами, бо раб не відає, що робить його Пан. Однак Я назвав вас друзями, адже все, що Я почув від Отця, Я відкрив і вам». Continue reading
ПОДОЛАННЯ СМЕРТІ В ЧЕРНЕЧОМУ ЖИТТІ
Якийсь авва з Геронтікону говорив: «Я – не монах, але бачив справжніх ченців». Ось чому я перебуваю сьогодні серед вас. На основі побаченого мною я спробую сказати кілька слів про те, хто він, православний монах, і про тісний зв’язок між нами, літургійним життям монастирів і особистим досвідом святих аскетів. Continue reading
ПИЛЬНУЙТЕ!
Пильнуйте
Дії 20:31
«Пильнуйте!» – Цей заклик звернений до кожного православного християнина. Пильнуйте й творіть справи ваші справами світла, – до цього закликають нас святі апостоли Матфей (26:41), Лука (Дії. 20:31) і Павло (1Кор. 16:13). Наше життя на цій землі дуже коротке, і марна трата часу нічим не може бути виправдана. Лукавий невпинно робить все, щоб викрасти нас, його завдання полягає в тому, щоб захопити кожного віруючого до загибелі. Він ніколи не втомлюється творити свої справи. Для християнина ж, коли він спить, лінується, такий стан для нього є смертоносним і кидає його без будь-якого опору в сітки скверни, в сітки темряви погибельної. Continue reading
ЧИ ЖИВЕМО МИ В СВІТЛІ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
Вічний, священний, нескінченний, нестворене світло, що висвітлює відроджений та воскреслий всесвіт, – це Сам Христос, «світло істинне», бо світло Христове просвітило всіх. Ми сповідуємо це в нашій ранковій молитві: «Христос, світло істинне, просвіти і освяти кожну людину, що приходить у світ». Крім того, про це говорить нам і сам Господь: «Я світло світу» (Ін. 8:12). Світлом є не тільки Христос, але і Його Небесний Батько і Пресвятої Дух, як співається в ексапостіларії неділі П’ятидесятниці: «Світло Отця, світло Слово і Святий Дух». Євангеліст Іоан проповідує, що «Бог є світло, і немає в ньому ніякої темряви» (1 Ін 1:5) . Continue reading
П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ: ОСОБЛИВЕ СВЯТО
Я з вами по всі дні, до кінця віку
Мт. 28:20
Цими словами Ісус прощається зі своїми учнями в момент Свого Вознесіння на Елеонській горі. Це остання Його дія, з одного боку, є прощанням, а з іншого – такою собі обіцянкою. Це здається суперечливим. Але Ісус більше не буде присутній у світі «знайомий» для апостолів таким чином, обіцяючи, тим не менш, не залишати їх осиротілими і покинутими. Continue reading
П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ
Глас 6: Благословен Ти, Христе Боже наш, що зробив премудрими рибалок, послана на них Духа Святого, і через них уловив всесвіт. Людинолюбець, слава Тобі.
Велика обіцянка Господа негайно була виконана. Велика була радість П’ятидесятниці. Учні Господні ще не оговталися від посланого на них випробування – відсутності Христа. Мовчазні і зосереджені, вони сидять у світлиці. Тим не менше, в глибині їхніх душ криється якесь таємниче сподівання, очікування і солодка надія. Всі вони зберігають мовчання. Їх серця, подібні порожнім посудинам, завмерли в очікуванні тієї години, коли вони наповняться небесним дощем Божественної мудрості і любові. Вони – суха земля, на яку незабаром впаде животворящий дощ, і потім кожна часточка цієї землі покриється зеленню. Свіжий вітер буде хвилювати її, листя і гілки будуть колихатися, поки не з’являться стиглі плоди, готові вигодувати небо. Continue reading
ТРОЇЦЬКА БАТЬКІВСЬКА СУБОТА
Христос, пояснюючи садукеям Таїнство воскресіння, говорив, що Він Бог Авраама, Ісака та Якова, «Бог не мертвих, а живих» (Мт. 22:32). Слідуючи цим вченням Христа, Церква ховали померлих християн за межами храму, всередині якого відбувалися Таїнства, зокрема, Євхаристія, вважаючи, що «у Бога всі живі». Continue reading