«Багато людей святкують свята і знають їхні назви, але не знають причин їх встановлення».
Свт. Іоан Златоуст.
Коли людина заходить до храму її серце пронизує відчуття, що Церква, богослужіння в храмі, храмовий інтер’єр не від світу цього, – це «небо на землі». Переступивши поріг храму у людське серце проникає відчуття того, що вона в Домі Бога. І що Бог є. І що головне в житті – це віра. Бог хоче, щоб Його пізнавали «усім серцем і розумом», свідомо, що інтелект – не ворог віри. Continue reading
«Отче наш, що єси на небесах»
Воістину, брати мої, наскільки велике милосердя Господа нашого і наскільки невимовно людинолюбство, яке явив і продовжує являти Він нам, невдячним і бездушним по відношенню до Нього, нашому Благодійникові. Бо не тільки створив Він нас, що скотилися в гріх, але й за своєю нескінченною Благодаттю дарував нам і зразок молитви, що підносить розум наш в небесні богословські сфери і не дає нам впасти знову за легковажністю і недоумкуватістю нашою в ті ж гріхи. Continue reading
Вчення Церкви про ангелів не говорить про те, що вони не здатні здійснювати Святі Таїнства. Можливим поясненням цьому є той факт, що ангели не володіють матеріальним тілом і, згідно Іоана Богослова, нездатні до покаяння. Зовсім інакше справа є з людиною. Маючи тілесну неміч, людина має і можливість покаяння. І оскільки Святі Таїнства в тій чи іншій мірі пов’язані з покаянням, ангели за своєю природою не здатні їх здійснювати. Continue reading
Почнемо з самого головного. З якої причини Бог прийняв рішення створити світ? Це питання, яке не має відповіді. Однак ми не можемо їм не задаватися. І ймовірну відповідь на цей безмовне питання ми знаходимо у святого Максима Сповідника, коли він у своїх «Главах про любов», розмірковуючи про це, каже про взаємну радість: «Бог усезадоволений створив людей з небуття в буття не тому, щоб в чомусь мав потребу, але щоб вони, відповідно прийнятності своєї, причащаючись Його блаженства, насолоджувалися, Сам же Він веселився ділами Своїми, бачачи їх весілля» («Глави про любов», сотниці 3:46). Continue reading
У період Турецького панування інститут Церкви характеризувався суворістю і строгістю. Володіючи функцією вождя нації, Церква була єдиним важелем управління в рядах поневоленого народу, здатним зберегти соціальну зв’язок між християнами. Таким чином, прагнучи втілити в життя рішення церковних судів, інститут церкви накладає в якості покути відлучення від Церкви. Це покарання, яке представляє собою загрозу, або якусь процесуальну, репресивну або превентивну міру, зустрічається в синодальних актах, документах патріархії і сігілах. Continue reading
Зазвичай ми характеризуємо людину як істоту розумну і незалежну. Ці характеристики вірні, але не відображають людську природу повністю.
Досвід служіння дає нам можливість відчути, що, перш за все, людина – істота літургійна. Вона була створена, щоб служити. Дарувати себе і весь світ Богу з вдячністю, славослів’ям і любов’ю. І в цьому невпинному даруванні-жертві-служінні з’єднуватися з Богом, освячуватися й жити. Continue reading
Брати і отці, ось гілки святої, безсмертної виноградної лози, що являє собою початок життя – самого Христа. «Я є виноградна лоза, – говорить Він, – а ви – гілки». Ось справжні друзі (якими вони, за словами Господа, можуть стати) Бога Слова і Спасителя нашого Христа. «Ви – друзі мої, якщо робите те, що Я вам велю. Я більше не називаю вас рабами, бо раб не відає, що робить його Пан. Однак Я назвав вас друзями, адже все, що Я почув від Отця, Я відкрив і вам». Continue reading
Якийсь авва з Геронтікону говорив: «Я – не монах, але бачив справжніх ченців». Ось чому я перебуваю сьогодні серед вас. На основі побаченого мною я спробую сказати кілька слів про те, хто він, православний монах, і про тісний зв’язок між нами, літургійним життям монастирів і особистим досвідом святих аскетів. Continue reading
Пильнуйте
Дії 20:31
«Пильнуйте!» – Цей заклик звернений до кожного православного християнина. Пильнуйте й творіть справи ваші справами світла, – до цього закликають нас святі апостоли Матфей (26:41), Лука (Дії. 20:31) і Павло (1Кор. 16:13). Наше життя на цій землі дуже коротке, і марна трата часу нічим не може бути виправдана. Лукавий невпинно робить все, щоб викрасти нас, його завдання полягає в тому, щоб захопити кожного віруючого до загибелі. Він ніколи не втомлюється творити свої справи. Для християнина ж, коли він спить, лінується, такий стан для нього є смертоносним і кидає його без будь-якого опору в сітки скверни, в сітки темряви погибельної. Continue reading
Вічний, священний, нескінченний, нестворене світло, що висвітлює відроджений та воскреслий всесвіт, – це Сам Христос, «світло істинне», бо світло Христове просвітило всіх. Ми сповідуємо це в нашій ранковій молитві: «Христос, світло істинне, просвіти і освяти кожну людину, що приходить у світ». Крім того, про це говорить нам і сам Господь: «Я світло світу» (Ін. 8:12). Світлом є не тільки Христос, але і Його Небесний Батько і Пресвятої Дух, як співається в ексапостіларії неділі П’ятидесятниці: «Світло Отця, світло Слово і Святий Дух». Євангеліст Іоан проповідує, що «Бог є світло, і немає в ньому ніякої темряви» (1 Ін 1:5) . Continue reading