Той, хто володіє смиренням, наслідує Самого Христа. Така людина ніколи не втрачає самовладання, нікого не засуджує і не вихваляється. Ніколи не жадає влади, уникає людської слави. Не свариться з будь-якого приводу.
Не грубить, коли розмовляє, і завжди вислуховує чужі поради. Уникає красивого одягу, зовнішній вигляд її простий і скромний. Continue reading
Євангеліє Господа нашого Ісуса Христа – це блага і радісна звістка, що несе в світ не просто вчення, але нове життя взамін старого. Старе життя поневолене гріхом, пристрастями, тлінням, смертю і управляється дияволом. Незважаючи на всі «природні» радості, воно залишає гіркий присмак, бо це – не справжнє життя, заради якого була створена людина, але життя розтління, нездорове, зазначене почуттям парадоксу, порожнечі і сум’яття. Continue reading
Будемо жити разом кілька тижнів – і ти почнеш дорікати мені, а я тобі, ми побачимо все те, що з ввічливості так добре приховували.
Досягнення сімейного щастя і спокою – величезна праця. Ні з ким з нас просто не буде.
Ось ти одружився. Захоплення і перше кохання пройшли, і через три місяці розкривається вже справжній характер. І бачиш те, що є в людині насправді. Відкриваєш скриньку і розумієш: «Ось воно». І поверненню це не підлягає, ми вже відійшли від каси. Continue reading
Сімейне щастя. Щось, чого безумовно заслуговуєш і ти. Але статистика говорить, що половина шлюбів проблемна і терпить невдачі.
Багато розлучень, багато трагедій, нескінченні прикрості. Я особисто думаю, що найбільшим подарунком в житті людини є хороша професія і красиві сімейні відносини. Continue reading
Як докладно показані головні вади людини в спокусах Христа під час Його 40-денного посту! Диявол пропонує Йому камені перетворити в хліби; дати всі царства світу за поклоніння собі; і, нарешті, зробити вже відверто божевільний вчинок: щоб показати Своє Божественне достоїнство, гордо кинутися з даху храму. Улюблений учень Христа апостол Іоан в цих спокусах бачить вираз самої сутності т. н. змісту мирського життя, відірваного від думки про Бога. Він пише: все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очей, і пиха життєва, це не від Отця, але від світу цього (1 Ін. 2:16). Continue reading
Замість передмови
Автор даного есе задається питанням про природу списку (канону) авторитетних книг, що чинять на свідомість християн по всьому світу глибокий вплив. У чому його суть і яка його історія? Читачеві пропонується для роздумів кілька тез, які полягають в тому, що список книг Біблії складений завдяки екуменічному (вселенського, світовому) рішенню християнської громади. Він має свою цінність завдяки історичному зв’язку, який встановлений між її читачами і тими, хто був переконаний в своєму покликанні розповісти нам з перших рук (але і не «без купюр») історію про смерть і воскресіння Ісуса Христа. Це означає, що Дух Святий і сьогодні може породжувати серед християн, цінні історії, проповіді й оповідання, які можуть не в меншій мірі, як і Біблія, надихати віруючих, але вони ніколи не стануть частиною канону. І саме з тієї причини, що час, коли церква могла це зробити разом (тобто екуменічним чином), безповоротно минув, а їхні розповіді так чи інакше не претендують і не ставлять собі за мету передати історію про те, якою рання церква по-справжньому була. Continue reading
«Але у нас, через нестачу прекрасного, природа завжди жадає того, в чому має потребу, і це бажання відсутнього є саме пожадливою тягою нашого єства». (св. Григорій. Ніський. Про душу і воскресіння. Грецька патрологія. Т. 46, ст. 92).
Цей короткий уривок містить глибокий і точний діагноз природи людини. Давайте розглянемо його. Все що описується тут є наслідок звернення до себе. Оскільки, як говорить святий Григорій, наша природа страждає «через нестачу прекрасного», вона з жадібністю кидається до того, в чому має потребу, тобто до прекрасного – до блага. І оскільки це так, то «пожадливої тягою» нашого єства, його змістом і метою є бажання того, чого йому бракує. Continue reading
У ранній Церкві таїнству Хрещення передувало Таїнство Покаяння, котре лікує і звільняє людину від гріха і його тяжких наслідків.
Апостол Петро в день Святої П’ятидесятниці на питання тих що слухали його проповідь: що нам робити?, – і відповів: покайтеся і нехай же охреститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів і отримаєте дар Святого Духа (Діян.2,38). Так призиваються всі перейнятися вірою в Христа як Сина Божого і покаятися в гріхах своїх проти Бога і тим підготувати себе до таїнства Хрещення, нерозривно пов’язаного з Покаянням. Continue reading
Пророк Йона, головний герой і автор однойменної пророчої книги, жив в VIII столітті до н.е., в епоху, коли місто Ніневія стало столицею держави Ассирії. З книги пророка Йони ми не можемо почерпнути ніяких відомостей про його життя. Для нас залишається невідомим, де і коли на нього була покладена пророча місія. Автор згадує лише про те, що був сином Амітта (Йон. 1:1), і вказує на той факт, що коли він почав пророчу діяльність, Ніневія була «великим містом» (Йон. 1:2).
Однак Йона, замість того, щоб безпосередньо виконати волю Бога і проповідувати ніневітянам, йде в Яффу і сідає на корабель, відпливає в Таршіш. Тоді, за Божественним повелінням, на морі піднявся шторм і моряки кинули Йону в море, де його проковтнув кит (Іон. 1:3-2:1). Continue reading
Хрещення є першою зустріччю людини з Церквою Христовою. Відповідно до думки покійного Х. Андруцоса, «Хрещення – це двері, через які людина входить в Церкву і долучається до інших Таїнств, це встановлений Христом обряд, коли людина, занурюючись у воду, духовно відроджується». Дійсно, цей обряд був встановлений самим Христом, а приклад Його Хрещення в Йордані від Іоана Хрестителя був успадкований Церквою. Як пише святий Симеон, архієпископ Фессалонікійський, «Спаситель власноруч встановив Таїнства». Одним з них є Хрещення, яке Христос прийняв не з тим, щоб очиститися, бо як Бог Він не мав у цьому потреби, але щоб спасти Своє творіння. Continue reading