Tag Archives: Білорусь

Віленська ікона Божої Матері

Posted on by

Пам’ять 14 / 27 квітня

Віленська Одигітрія – ікона Божої Матері – (святкується 14 квітня, 15 лютого – перенесення у Вільно в 1495 році), чудотворна; названа за місцезнаходженням у місті Вільно. За переказами, це одна з найдавніших ікон, написаних за життя Божої Матері євангелістом Лукою і перенесених до Константинополя з Палестини (звідси найменування Віленської ікони «Єрусалимська» або «Царегородська»).

Віленська ікона ще в ХІІІ –ст. була подарована одним з Візантійських імператорів Галицьким князям, титулованим королям Червоної Руси-України. Потім, невідомими шляхами, вона в другій полове ХV ст. опиняється в Москві. Continue reading →

ПРАВЕДНА СОФІЯ, КНЯГИНЯ СЛУЦЬКА

Posted on by

Пам’ять 19 березня / 1 квітня

Праведна Софія була останньою княгинею славного роду князів Слуцьких і Копильських, нащадків великого князя Ольгерда з роду Рюриковичів. Деякі князі з цього роду сиділи на Київському престолі, інші були князями Новгорода Великого. Родоначальником князів Олельковичів-Слуцьких був онук Ольгерда Олелько Володимирович.

Блаженна Софія народилася 1 травня 1585. У тому ж році померла її мати, а 6 травня наступного року помер і батько, князь Юрій Семенович. Опіку над сиротою взяли на себе далекі родичі: спочатку Жмудський староста Юрій Ходкевич, який взяв її з собою у Вільно, а потім Віленський каштелян, Брестський староста Ієронім Ходкевич.

Continue reading →

Благовірний Великий князь Ростислав

Posted on by

Пам’ять 14 / 27 березня

Святий Ростислав, великий князь Київський, син великого князя Київського святого Мстислава Великого (+ 1132, пам’ять 14 червня), брат святого князя Всеволода-Гавриїла (+ 1138, пам’ять 11 лютого, 22 квітня та 27 листопада), є одним з видатних державних і церковних діячів Київської Русі (України та Білорусі) середини XII століття.

З його ім’ям пов’язано зміцнення і піднесення Смоленська, Смоленського князівства і Смоленської єпархії Київської митрополії.

Continue reading →

Святитель Лаврентій, затворник Києво-Печерський, єпископ Туровський

Posted on by

 Пам’ять 29 січня / 11 лютого

 Народився святий Лаврентій в 30-е роки XII століття в Турові. Майбутній святитель почував у своїй душі прагнення до подвигів заради Христа й прийняв чернецтво. Перші аскетичні досвід він набув у Борисоглібськом монастирі. Як раніше, так і тепер монастирі відрізняються друг від друга строгістю життя ченців. Згодом Лаврентій помітив, що його душі чогось бракує, і він вирішив, що устав Борисоглібського монастиря не для нього. Він поїхав у Києво-Печерську Лавру, що завжди славилася своїми подвижниками й строгим статутом.   Continue reading →

Мученик Меркурій Смоленський

Posted on by

Пам’ять 24 листопада / 7 грудня

Святий мученик Меркурій Смоленський був родом слов’янин, ймовірно, з Моравії, нащадок князівського роду. Вихований в Православ’ї, святий Меркурій з ревнощів до істинної віри пішов зі своєї вітчизни на Київську Русь і служив у війську смоленського князя. Вихований в Православ’ї святий воїн таємно вів подвижницьке життя: був строгим посником, дівствеником, щоночі він потай від усіх співав подячні хваління Господу.

У цей час, в 1239 р., татарські орди Батия підійшли до Смоленська і встали в 25 верстах від нього, на Долгомосьте, погрожуючи руйнуванням місту та його святиням. Почувши про наближення злих ворогів, про розорення Божих храмів, св. Меркурій сумував і уболівав; з кожним днем він більше і більше горів божественними ревнощами, бажаючи постраждати і покласти душу свою за віру Христову. І молитва його була почута.

Continue reading →

ПРЕПОДОБНИЙ ЄЛИСЕЙ ЛАВРИШЕВСЬКИЙ

Posted on by

Пам’ять 23 жовтня / 5 листопада

Преподобний Єлисей, в світі князь литовський Рімунд, був сином князя Тройната, займав високу посаду при дворі князя Міндовга. Ставши християнином, був названий у святому Хрещенні ім’ям Лавр, або Лаврентій. Залишив двір і пішов у пустиню, де його знайшов православний монах Григорій, разом з яким Єлисей заснував лавру і прийняв у ній постриг з ім’ям Єлисей. Єлисей був убитий своїм вихованцем, юнаків-слугою в ніч на 23 жовтня 1250 р.

Після кончини святого Єлисея мощі цього преподобного отця були прославлені чудесами. Ще в стародавньому агіографічному сказанні говорилося про якогось біснуватого, зцілення після того, як він випадково доторкнувся до мощів Лавришевського чудотворця. Continue reading →

Борець за незалежність Білорусі священномученик Георгій Бортник

Posted on by

Пам’ять 19 жовтня / 1 листопада

Пастирь добрий кладе життя власне за вівці

Ів.10:11

На початку листопада в Білорусі прийнята відзначати день поминання предків – «Дзяди». У цей день всі білоруси, незалежно від віросповідання, ідуть до могил своїх предків. Але для православних білорусів – це й день поминання одного з перших священномучеників  Білоруської Автокефальної Православної Церкви – о. Георгія Бортника.

  Continue reading →

СВЯЩЕННОМУЧЕНИК МАКАРІЙ КАНІВСЬКИЙ, ПІНСЬКИЙ, АРХІМАНДРИТ

Posted on by

Пам’ять 7 / 20 вересня

Народився в 1605 р. в місті Овручі, на Волині, в знатній сім’ї Токаревських, відомих оборонців Православ’я. У 1614-1620 рр. святий навчався при Успенському Овруцькому монастирі і після смерті батьків став ченцем цього монастиря, почавши своє служіння з меншого монастирського чину – послушника. У 1625 р. чернець Макарій з благословення архімандрита переходить в Купятичський Пінський монастир. У 1630 р. святий був посвячений у сан ієродиякона, а в 1632 р. – в сан ієромонаха. У 1637 р. настоятель Купятичського монастиря послав його до Київського митрополита Петра Могили, який помітив у ієромонаху Макарії відданого сина Православної Церкви Божої, і в 1638 р. призначив його настоятелем Кам’янецького Воскресенського монастиря (сучасна Білорусь, Гродненська область). З 1642 р. преподобний Макарій керував братією Купятичського монастиря, з 1656-1659 рр.. очолював Пінський монастир, а з 1660 р. керував братією рідного Успенського Овруцького монастиря.

Continue reading →

ОТЧЕ, ВІДПУСТИ ЇМ, БО НЕ ЗНАЮТЬ, ЩО ЧИНЯТЬ ВОНИ!…

Posted on by

Практично неможливо знайти популярне або історичне видання УГКЦ, у тому числі й випущене у видавництві “Місіонер”, де б не було слів про “українську національну ідентичність”, “повагу до української культури, спадщині Київської Церкви” і інших подібних тверджень. Однак, як нас учив святий Апостол Яків, “віра без діл мертва” (Як. 2:26). Так і гарні слова уніатів мертві, тому що справи їх свідчать про зворотне…

Внесок православного диякона Івана Федоровича (Федорова) в українську культуру в цілому й культурну спадщину Київської Церкви важко переоцінити. Досить згадати видану ним Острозьку Біблію — перше повне видання Біблії на Українських і Білоруських землях; “Учительне Євангеліє”; “Псалтир із Часословам” і інші видання. Однак у даній статті мова не про заслуги українського першодрукаря, а про реальну “повагу” уніатів до його пам’яті.

Continue reading →

Житіє преподобної матері нашої Єфросинії, ігумені обителі святого Спаса в Полоцьку. Просвітительки Білорусі

Posted on by
св. Єфросинія
св. Єфросинія Полоцька

Пам’ять 23 травня / 5 червня

Був у полоцькому граді князь на ім’я Всеслав. Він мав сина Георгія, який народив цю святу гілку — блаженну Єфросинію. Було ж перше її ім’я княже, перед хрещенням наречене, — Предислава. Вона з малих літ навчена була Божественного Письма, і віддавалася читанню святих книг, і навчилася з них страху Божого і любові сердечної до Бога, Творця свого. З лиця ж була вельми вродлива, і коли було їй дванадцять літ, багато князів славних присилали до батька її: кожен з них старався синові своєму взяти її в подружжя. Але дівчина ніяк не хотіла єднатися із земним смертним чоловіком, зранена була бажанням небесного безсмертного нареченого — Христа, Сина Божого, весь-бо ум свій перетворила на любов божественну. Вирішив батько, хоч і не хотіла, обручити її гарному і вродливому хлопцеві, синові одного князя.

Continue reading →