СВЯТИТЕЛЬ, СВЯЩЕНОМУЧЕНИК МАКАРІЙ, МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ

Пам’ять 1 / 14 травня

Великий син білоруського народу, прикраса Київського Православ’я, святитель-мученик Макарій, митрополит Київський, здійснював свій чернечий та святительський подвиг у XV столітті. Докладне місто його народження невідомо, але дослідники припускають що він народився в околицях Вільні.

Від юнацтва будучи святитель Макарій відчув покликання до чернечого життя та поступив у Віленський Троїцькій монастир. Своїми духовними подвигами він звернув на себе увагу Київського митрополита Симона, який близько 1478 р. Б. поставив його архімандритом Віленського Троїцького монастиря та митрополичим намісником над усіма православними монастирями і церквами Великого Князівства Литовського (тобто Білорусі та України). На цієї відповідальної посаді будучий митрополит заробив велику повагу не тільки чернецтва, а і всіх православних вірних Київської митрополії. Continue reading

АКАФІСТ СВЯТИТЕЛЮ КИРИЛУ ТУРОВСЬКОМУ

Кондак 1

Обраний угоднику Христовий і Євангельських заповідей добрий виконавець, всього Київського Православ’я Златоустий наставнику, славимо тебе, молитовника за всіх, хто з вірою старанно до тебе прибігає, тому що ти стоїш з відвагою перед Святою Трійцею, моли про нас, недостойних дітей твоїх, щоб у твердості православної віри і благочесті жили, що з розчуленням тобі співаємо: Радуйся, Кириле, богомудрий вчителю покаяння. Continue reading

СПРОСТОВУЮЧИ МІТ ПРО «ЗАНЕПАД» КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я В XVI СТОЛІТТІ

З початку XIX століття російські православні та різноманітні католицько-уніатські історики старанно розширюють міф про занепад Київського Православ’я в XVI столітті. Вони переслідують різні цілі, але сходяться в одному – білоруси та українці нездатні без росіян або католицьких «підпорок» мати свою Православну Церкву і підтримувати в ній гідний освітній та науковий рівень, підтримувати  духовність народу на належному рівні.

Визначальним для історії Православної Церкви (Київське митрополії) Великого Князівства Литовського в XVI ст. є Віленський Помісний собор 1509, який відбувся під керівництвом митрополита Йосипа Солтана (1507-1521 р.р.). Собор розпочався у Вільні 25 грудня 1508 і закінчився 18 січня 1509р. На соборі були присутні семеро єпископів, семеро архімандритів, шестеро ігуменів, семеро протоієреїв і багато священства. Собор виробив наступні правила: “О стаде пастырьства Христовых словесных овец; О ставлении попов. О поставлении достойных у сьвященство; О утаенной совести; О непослушникох; О попех неимущих жен; О отнимании церквей; О сьвященникох князских и паньских; О церквах котории будуть стояти без сьвященников и без пэтья; Аще князь или боярин от церкви что отоймет; О отлучении сана; О отходящих черньцох; О божественныи правила; О непослушенстве епископском; О твръдости поставления; Сьвятого събора поместнаго иже в Сардакии, сиречъ, в Средци.” [13, ст.163-170] Continue reading

Віленська ікона Божої Матері

Пам’ять 14 / 27 квітня

Віленська Одигітрія – ікона Божої Матері – (святкується 14 квітня, 15 лютого – перенесення у Вільно в 1495 році), чудотворна; названа за місцезнаходженням у місті Вільно. За переказами, це одна з найдавніших ікон, написаних за життя Божої Матері євангелістом Лукою і перенесених до Константинополя з Палестини (звідси найменування Віленської ікони «Єрусалимська» або «Царегородська»).

Віленська ікона ще в ХІІІ –ст. була подарована одним з Візантійських імператорів Галицьким князям, титулованим королям Червоної Руси-України. Потім, невідомими шляхами, вона в другій полове ХV ст. опиняється в Москві. Continue reading

ПРАВЕДНА СОФІЯ, КНЯГИНЯ СЛУЦЬКА

Пам’ять 19 березня / 1 квітня

Праведна Софія була останньою княгинею славного роду князів Слуцьких і Копильських, нащадків великого князя Ольгерда з роду Рюриковичів. Деякі князі з цього роду сиділи на Київському престолі, інші були князями Новгорода Великого. Родоначальником князів Олельковичів-Слуцьких був онук Ольгерда Олелько Володимирович.

Блаженна Софія народилася 1 травня 1585. У тому ж році померла її мати, а 6 травня наступного року помер і батько, князь Юрій Семенович. Опіку над сиротою взяли на себе далекі родичі: спочатку Жмудський староста Юрій Ходкевич, який взяв її з собою у Вільно, а потім Віленський каштелян, Брестський староста Ієронім Ходкевич.

Continue reading

Благовірний Великий князь Ростислав

Пам’ять 14 / 27 березня

Святий Ростислав, великий князь Київський, син великого князя Київського святого Мстислава Великого (+ 1132, пам’ять 14 червня), брат святого князя Всеволода-Гавриїла (+ 1138, пам’ять 11 лютого, 22 квітня та 27 листопада), є одним з видатних державних і церковних діячів Київської Русі (України та Білорусі) середини XII століття.

З його ім’ям пов’язано зміцнення і піднесення Смоленська, Смоленського князівства і Смоленської єпархії Київської митрополії.

Continue reading

Святитель Лаврентій, затворник Києво-Печерський, єпископ Туровський

 Пам’ять 29 січня / 11 лютого

 Народився святий Лаврентій в 30-е роки XII століття в Турові. Майбутній святитель почував у своїй душі прагнення до подвигів заради Христа й прийняв чернецтво. Перші аскетичні досвід він набув у Борисоглібськом монастирі. Як раніше, так і тепер монастирі відрізняються друг від друга строгістю життя ченців. Згодом Лаврентій помітив, що його душі чогось бракує, і він вирішив, що устав Борисоглібського монастиря не для нього. Він поїхав у Києво-Печерську Лавру, що завжди славилася своїми подвижниками й строгим статутом.   Continue reading

Мученик Меркурій Смоленський

Пам’ять 24 листопада / 7 грудня

Святий мученик Меркурій Смоленський був родом слов’янин, ймовірно, з Моравії, нащадок князівського роду. Вихований в Православ’ї, святий Меркурій з ревнощів до істинної віри пішов зі своєї вітчизни на Київську Русь і служив у війську смоленського князя. Вихований в Православ’ї святий воїн таємно вів подвижницьке життя: був строгим посником, дівствеником, щоночі він потай від усіх співав подячні хваління Господу.

У цей час, в 1239 р., татарські орди Батия підійшли до Смоленська і встали в 25 верстах від нього, на Долгомосьте, погрожуючи руйнуванням місту та його святиням. Почувши про наближення злих ворогів, про розорення Божих храмів, св. Меркурій сумував і уболівав; з кожним днем він більше і більше горів божественними ревнощами, бажаючи постраждати і покласти душу свою за віру Христову. І молитва його була почута.

Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ЄЛИСЕЙ ЛАВРИШЕВСЬКИЙ

Пам’ять 23 жовтня / 5 листопада

Преподобний Єлисей, в світі князь литовський Рімунд, був сином князя Тройната, займав високу посаду при дворі князя Міндовга. Ставши християнином, був названий у святому Хрещенні ім’ям Лавр, або Лаврентій. Залишив двір і пішов у пустиню, де його знайшов православний монах Григорій, разом з яким Єлисей заснував лавру і прийняв у ній постриг з ім’ям Єлисей. Єлисей був убитий своїм вихованцем, юнаків-слугою в ніч на 23 жовтня 1250 р.

Після кончини святого Єлисея мощі цього преподобного отця були прославлені чудесами. Ще в стародавньому агіографічному сказанні говорилося про якогось біснуватого, зцілення після того, як він випадково доторкнувся до мощів Лавришевського чудотворця. Continue reading

Борець за незалежність Білорусі священномученик Георгій Бортник

Пам’ять 19 жовтня / 1 листопада

Пастирь добрий кладе життя власне за вівці

Ів.10:11

На початку листопада в Білорусі прийнята відзначати день поминання предків – «Дзяди». У цей день всі білоруси, незалежно від віросповідання, ідуть до могил своїх предків. Але для православних білорусів – це й день поминання одного з перших священномучеників  Білоруської Автокефальної Православної Церкви – о. Георгія Бортника.

  Continue reading