Жировицька ікона Божої Маті

Пам’ять 7 / 20 травня

Ікона Богоматері Жировицької з’явився в 1470 році в містечку Жировичи Гродненського краю Білорусі. У лісі, що належав православному білоруському шляхтичу Олександру Солтану, пастухи побачили незвичайно яскраве світло, яке пробивалося крізь гілки грушевого дерева, що стояло над джерелом під горою.

Пастухи підійшли ближче і побачили на дереві невелику ікону Божої Матері в променистому сяйві. Пастухи з благоговінням взяли ікону і віднесли до Олександра Солтана. На великий жаль, сам Олександр Солтан від початку не надав особливого значення повідомленню пастухів, але ікону таки взяв і замкнув у скриню. На наступний день до Солтані прийшли гості, і господар захотів показати їм знахідку. На свій подив, він не знайшов ікони в скриньці, хоча незадовго до цього бачив її там. Через деякий час пастухи знову знайшли ікону на тому ж місці і знову віднесли її Олександру Солтанові.

На цей раз він поставився до ікони з великим благоговінням і дав обітницю спорудити на місці явища церкву на честь Пресвятої Богородиці. Біля дерев’яного храму незабаром з’явилося селище і утворився прихід. Близько 1520 храм повністю згорів, незважаючи на зусилля жителів загасити пожежу і врятувати ікону. Всі думали, що вона загинула. Але одного разу селянські діти, повертаючись зі школи, побачили дивовижне бачення: Діва незвичайної краси в променистому сяйві сиділа на камені біля згорілого храму, а в руках у Неї була ікона, яку всі вважали згорілої. Діти не наважилися підійти до Неї, але поспішили розповісти про видіня рідним і знайомим. Усі прийняли розповіді про бачення за Божественне одкровення і разом зі священиком вирушили до гори. На камені, біля запаленої свічки, стояв Жировицька ікона Божої Матері, що анітрохи не постраждала від вогню. Тимчасово ікону поставили в будинку священика, а камінь був обгороджений.

Коли побудували кам’яний храм, туди, поставили чудотворну ікону. Біля 1526 р. біля храму виник православний чоловічий монастир. У 1609 році монастир був силою переведений на уніаюі був таким до 1839 року. У все це час Жировицька ікона Богоматері користувався шануванням і православних, і уніатів, і католиків. Під час першої світової війни Жировицька ікона Богоматері була вивезли до Москви, а на початку 20-х років ХХ ст. вона була повернута до храму Жировицького монастиря. На сьогодні вона знаходиться в соборі на честь Успіння Пресвятої Богородиці Жировицького монастиря і глибоко шанується за її благотворну допомогу. Ікона вирізана на камені розміром 43х56 мм.

Тропар Богородиці перед Її іконою Жировицькою, глас 5

Перед Твоєю іконою, Володарка, / що в білоруському місті Жировиці явлена, / молитвеники зцілення удостоюються, / розуміння православної віри отримують / і напади ворога відбивають. / Через те і для нас, що до Тебе припадають, / відпущення гріхів випроси, / благочестивими думками серця наші просвіті /і до Сина Твого молитву вознеси / про спасіння душ наших.  

Інші Тропар Богородиці перед Її іконою Жировицькою, глас 2

Тих, що про допомогу Тебе благають не відкинь, Володарка, /і бездоння милосердя відкрій усім, / хто притикає до чудотворної ікони Твоєї Жировицької. / Смуток наш життєвий розвій, Прещедра, / і від цієї юдолі невтішної / до радості вірних Твоїх приведи. / Бо в Тобі маємо надію й ствердження, / джерело милості, покров і спасіння душ наших.

Кондак Богородиці перед Її іконою Жировицькою, глас 4

Про велич Твою хто розповість, / Пресвята Діва, / що Творцю всіх, Христа Бога народила. / Бо Ти єдина є Маті і Діва / Преблагословенна й Препрославлена, / надія наша, джерело благості, / вірних пристановище і світу спасіння

Величання

Величаємо Тебе, Пресвята Діва, і шануємо чесну ікону Твою, яку від років давніх у обителі Жировицької прославила єси.