ПРЕПОДОБНИЙ ЄЛИСЕЙ ЛАВРИШЕВСЬКИЙ

Пам’ять 23 жовтня / 5 листопада

Преподобний Єлисей, в світі князь литовський Рімунд, був сином князя Тройната, займав високу посаду при дворі князя Міндовга. Ставши християнином, був названий у святому Хрещенні ім’ям Лавр, або Лаврентій. Залишив двір і пішов у пустиню, де його знайшов православний монах Григорій, разом з яким Єлисей заснував лавру і прийняв у ній постриг з ім’ям Єлисей. Єлисей був убитий своїм вихованцем, юнаків-слугою в ніч на 23 жовтня 1250 р.

Після кончини святого Єлисея мощі цього преподобного отця були прославлені чудесами. Ще в стародавньому агіографічному сказанні говорилося про якогось біснуватого, зцілення після того, як він випадково доторкнувся до мощів Лавришевського чудотворця.

Близько 1505 року, коли татари, спустошили околиці Новогрудка, наблизилися до Лавришевської обителі, Господь знову явив чудо через Свого угодника: татарським вершникам здалося, що монастирський двір заповнений добірної кіннотою, і вони в жаху кинулися тікати.

Це чудо й послужило підставою для канонізації преподобного Єлисея Київським митрополитом Йосифом Солтаном на Віленськом соборі 1514 року. Мощі святого, спочивати раніше відкрито, під час однієї з численних воєн у історії багатостраждальної Білорусі були заховані в землю і після того, як сама Лавришевського обитель була спалена москалями, вже не знайдені.

У 1996 році в с. Лавришево Новогрудського р-на відкритий пам’ятник преподобному Єлисею Лавришевському.

Тропар преподобному Єлисею Лавришевському і святителю Лаврентію, затворнику Києво-Печерському, єпископу Туровському, у Ближніх печерах спочиваючому, глас 3

Преподобіє отче наш Єлисей, / з Лаврентієм дивним подвизався ти, вчителю своєму наслідуючи, / земну славу і честь до ніг Христа поклали мудро, / тому Господь увінчав вас / нетлінним вінцем слави Своєї.

Кондак преподобному Єлисею Лавришевському, глас 4

Обраний угодник Христові Єлисей, / у давнину на землі нашої Білоруської / у подвигах добрих жив ти, / древнім святим отцям наслідуючи, / славу і багатство суєтного світу цього до ніг Христа поклав мудро. / Працею і постом, і мудрим смиренням, підступи диявола переміг ти славно. / Тепер молися до Христа Бога, / щоб спас души наші.