МРІЯВ ПРО ВІДРОДЖЕННЯ АВТОКЕФАЛІЇ БІЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. ПАМ’ЯТІ АРХІЄПИСКОПА ВАРЛАМА (ШИШАЦЬКОГО)

Архієпископ Варлам (Шишацький)

3 липня 1813 року в передсвітанкових сутінках з Могильова приховано і квапливо виїжджала закрита карета. Місто ще спало, коли з архієрейського замку жандарм і священик вивели третього і кучеру негайно наказали від’їхати. Коли карета в’їхала на Биховський тракт, взявши напрямок на південь, то третій в останній раз озирнувся назад і, наскільки це дозволяло маленьке скло, подивився на місто, на темні силуети церковних голів, що танули у сірому небі, і перехрестився.

Хто ж це третій? Куди вела його дорога?

Їм був архієпископ Могилевській і Вітебський Варлам (Шишацький, 1749-1823), а дорога його вела на заслання. Про нього, незаслужено нами забутого, ця стаття. Continue reading

РІЗДВО БОЖОЇ МАТЕРІ: ІКОНА СТОЛІНСЬКОГО МАЙСТРА XVII ст.

Різдво Божої Матері. Столінський майстер. Перша третина XVII ст., З церкви Різдва Божої Матері с. Рухча, Столінського р-ну Брестської обл.

День всесвітньої радості, свято Різдва Божої Матері – 8/21  вересня. З цього свята, що символізує початок оновлення людського роду, зустріч Старого і Нового Завіту, починався святковий річний цикл Православної Церкви. Одна з найбільш ранніх збережених в Білорусі, написана на початку XVI століття, невелика за розміром ікона Різдва Божої Матері відзначається на Пінському Поліссі чудотворною. Її іконографія сходить до Палеологовського зразку, а узагальнена стилістика нагадує аналогічні рішення в українському іконописі свого часу.

У XVII столітті саме в іконах Різдво Божої Матері найбільш яскраво проявилося оновлення стилю білоруської та української іконопису. Іконописці з Слуцька, Бреста, Могильова, Львова трактують іконографію цього сюжету досить вільно, пропонуючи різні композиційні рішення, використовуючи в них запозичення з західноєвропейського живопису і гравюри, насичуючи зміст образу побутовими подробицями, співзвучними сучасної реальності і новому барочному світовідчуттю. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ КИРИЛО ТУРОВСЬКИЙ

Пам’ять 28 квітня / 11 травня

Святитель Кирило Туровський народився у відомій багатій родині, в білоруському місті Турові, що знаходиться на річці Прип’ять, та отримав ґрунтовну освіту (знав кілька іноземних мов, грецьку та візантійську літературу).

Не маючи ні пристрасті, ні прагнення до матеріальних багатств, найбільше він був захоплений думками про вищі предмети буття.

З більшою ретельністю Кирило вивчав Біблію та творіння Святих Отців, що вели до спасіння. Згодом він став неперевершеним знавцем Святого Письма, приймаючи його не тільки розумом, а й серцем. Continue reading

ПРАПОР У РУКАХ ХРИСТА

Христос спускається в пекло. Мозаїка на марці пошти Греції (1970 р.)

Прапор в руках Христа є виключно на іконах, пов’язаних з Воскресінням і зішестям в пекло, і більше ні на яких інших.

Вперше в руках Христа прапор з’являється на зображеннях, характерних для західноєвропейського християнства – а саме, на іконах «Descensus ad inferos», Зішестя в пекло. Вони пов’язані з догматом Апостольського Кредо.  Саме на ілюстраціях цього догмату, причому тільки починаючи з XII ст., у руках Христа вперше з’являється прапор. Continue reading

ЧИ ІСНУВАЛИ «ВІЛЕНСЬКІ МУЧЕНИКИ»? ДО ІСТОРІЇ АГІОГРАФІЇ КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Сьогодні, коли Київське Православ’я жадає звільнення з духовного полону Московського Патріархату, час переглянути і деякі сумнівні пам’яті, що були нам накинута для політичних цілей.

На наш погляд, однією з таких пам’ятей є і пам’ять «віленських мучеників» (Антонія, Іоанна, Євстафія), яких нібито покарав Великий князь Ольгерд за приналежність до «православної (християнської) віри» 1347 року Continue reading

НАЙБІЛЬШ ДРЕВНІ ПРАВОСЛАВНІ МОНАСТИРІ БІЛОРУСІ

1. Спасо-Єфросиньовський монастир в Полоцьку

45 років преподобна Єфросинія була ігуменею заснованого нею в передмісті Полоцька жіночого монастиря. Відкритий в 1125 році, він визнаний однією з найдавніших православних обителей на білоруських землях. Центром духовного життя монастиря стає дерев’яний храм, на місці якого, імовірно в 1152-1161 роках, був споруджений кам’яний. 30 тижнів знадобилося архітектору Івану на будівництво святині. Після закінчення цього будівництва, єпископ Полоцький в присутності всього князівського роду і полочан освятив Спасо-Єфросиньовську церкву. Continue reading

ПІНСЬКА ПРАВОСЛАВНА КОНГРЕГАЦІЯ 1791 РОКУ

15 червня 1791 р., у Богоявленському монастирі в Пінську розпочала роботу конгрегація духовенства і віруючих Православної Церкви в Речі Посполитій. Її завдання полягало в тому, щоб розробити пропозиції щодо закріплення її незалежності від Росії. Вони повинні були отримати законодавчу силу. Continue reading

НАЙДАВНІШІ ПРАВОСЛАВНІ ХРАМИ БІЛОРУСІ

Благовіщенська церква в Вітебську

Благовіщенську церкву на березі Західної Двіни зводили одночасно з Вітебськом. За однією з версій, храм був закладений княгинею Ольгою в 974 році, який вважається датою заснування міста. Відповідно до іншої, його будівництво пов’язують з ім’ям князя Ольгерда. Втім, до єдиної згоди про час зведення святині історики так і не прийшли. Найчастіше екскурсоводи називають Благовіщенську церкву пам’ятником древньої полоцької архітектури першої половини XII століття. Continue reading

ВИДАННЯ ФРАНЦИСКА СКОРИНИ ЯК СПАДЩИНА КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Одним з найбільш дискусійних питань про приналежність спадщини Ф. Скорини – це питання про її місце в загальній спадщині Київського (Білоруського та Українського) Православ’я. Ряд дослідників справедливо вважає, що спадщина Ф. Скорини, або принаймні її велика частина, належить до білоруської частини спільної культурної спадщини Київської православної митрополії Константинопольського Патріархату. Їх опоненти заперечують це твердження, ґрунтуючись на конфесійній приналежності першодрукаря, а також на відсутність благословення його діяльності з боку архієреїв Київської православної митрополії і комерційний (або загально-просвітницький, гуманістичний) характер видавничої діяльності Ф. Скорини. У даній статті ми спробуємо розібратися в цій дискусії. Continue reading

ДІЯЛЬНІСТЬ ПІНСЬКОГО БОГОЯВЛЕНСЬКОГО БРАТСЬКОГО МОНАСТИРЯ В XVII – XX СТ.СТ.

Пінський Богоявленський чоловічий монастир виник на межі XVI – XVII ст. За одними даними, він вже існував в 1596 році і його архімандрит Єлисей брав участь в Брестському церковному соборі. Однак, більш точним є факт, що обитель була заснована, завдяки турботам шляхтянки Раїси Макарівни Гарабурди (або Яніни Галабурдінай), дружини Слонимського судді, на початку XVII ст. Вона мала дерев’яні житлові будинки на ділянці землі, який називався «Полозовщина». Сюди Раїса Макарівна поселила ченців Лещинської обителі, яка за наказом короля Сигізмунда III була передана уніатам. Потім вона побудувала келії для ченців. Continue reading