НАЙБІЛЬШ ДРЕВНІ ПРАВОСЛАВНІ МОНАСТИРІ БІЛОРУСІ

1. Спасо-Єфросиньовський монастир в Полоцьку

45 років преподобна Єфросинія була ігуменею заснованого нею в передмісті Полоцька жіночого монастиря. Відкритий в 1125 році, він визнаний однією з найдавніших православних обителей на білоруських землях. Центром духовного життя монастиря стає дерев’яний храм, на місці якого, імовірно в 1152-1161 роках, був споруджений кам’яний. 30 тижнів знадобилося архітектору Івану на будівництво святині. Після закінчення цього будівництва, єпископ Полоцький в присутності всього князівського роду і полочан освятив Спасо-Єфросиньовську церкву.

У новозбудованому храмі оселилася сама ігуменя: згідно з переказами, вона займала одну з маленьких келій, імовірно праворуч від хорів, темно-сині з зеленуватим відтінком стіни якої були прикрашені фресками. Виконані майстрами XII століття на стінах і колонах храму лики святих унікальні і збереглися. В кінці 1990-х в храм повернувся позолочений хрест, подарований йому преподобною Єфросинією: точну копію створеної Лазарем Богшею реліквії виготовив ювелір-емалювальник з Бреста Микола Кузьмич.

Архітектурний ансамбль монастиря створюють Спасо-Єфросиньовська церква, Хрестовоздвиженський храм, «тепла» церква, двоповерховий житловий будинок, ворота з дзвіницею, суміщені з житловим монастирським корпусом, і фундаменти храму-усипальниці, що існував у XII-XVII ст.ст. До слова, в 1910 році в Полоцьк з Києва були перенесені мощі святої Єфросинії, де вони зберігалися з 1187 року в Києво-Печерської лаврі.

2. Туровський Борисоглібський монастир

Найдавніший монастир Турова імовірно був заснований в XI столітті київським князем Ярославом Мудрим. Духовним центром обителі служив кам’яний храм, руїни якого збереглися до наших днів.

Залишки Туровської церкви на давньому городищі відкрив і досліджував археолог і історик архітектури Михайло Каргер. В ході розкопок вдалося встановити, що це був 3-нефний храм з приблизними розмірами 28,2 × 16,5 метра. Фундаментом служили складені насухо валуни, а при зведенні стін майстри застосовували рівнослойну кладку, яку і сьогодні можна спостерігати на збережених фрагментах стін.

Борисоглібський монастир служив кафедрою Туровських єпископів, яка пізніше була перенесена в Пінськ. В одній з келій монастиря, ймовірно, проживав святитель Кирило Туровський. На Замковій горі встановлено пам’ятник письменнику і проповіднику. А руїни церкви XII століття відкриті для відвідувачів археологічного комплексу в Турові.

3. Свято-Єлісеевський Лаврішевський чоловічий монастир

Монастир вважається однією з найдавніших обителей на білоруських землях – датою його виникнення називають 1225 рік.

Згідно з переказами, заснував цей монастир син литовського князя Тройдена Рімунд. Відмовившись від успішної кар’єри при дворі князя Міндовга і прийнявши постриг з ім’ям Єлисей, він присвячує життя служінню Богу. Історію трагічної смерті Єлисея від руки того, хто біснуватого послушника пам’ятають і передають з покоління в покоління. Довгі роки мощі засновника зберігалися в монастирі, і від них відбувалося багато чудес.

Лаврішевский монастир був великим центром літописання. «Лавришівське Євангеліє» 1329 року відтепер зберігається в приватній бібліотеці Чарторийських у Кракові. Сто років тому спробу відновлення скасованого на початку ХIХ століття монастиря перервала Перша світова війна. Однак сьогодні на місці древньої обителі знову діє чоловічий монастир.

4. Пустинський монастир

У 1380 році 24-річний син князя Альгерда Лугвеній почав втрачати зір. Спасіння було явлено князю уві сні: старець вказав йому на Пустинь в околицях Мстиславлю з чудотворним джерелом. Вмиваючись цілющою водою, Лугвеній прозрів і побачив над джерелом образ Божої Матері. У тому ж році вдячний князь заклав на цьому місці Пустинський монастир.

Перші ченці обителі жили в землянках, відправляючи богослужіння в дерев’яній церкві. А кам’яний Успенський собор в Пустинках звели монахи-уніати, які жили в монастирі в XVII столітті. Руїни святині можна побачити в Пустинках і тепер. Наступні споруди – велична дзвіниця, церква Різдва Богородиці і Покровська церква – з’явилися тут два століття по тому стараннями православних монахів. Ще пізніше на території монастиря зводяться будівлі амбулаторії, лікарні, церковного училища і численні господарські споруди.

Сьогодні монастирський комплекс відновлюється, а до джерела, вода в якому весь рік має постійну температуру +4 градуси, їдуть паломники. До слова, з 1380 року джерело жодного разу не пересихало

5. Свято-Вознесенський жіночий монастир в Барколабово

Жіночий монастир на березі Дніпра в околицях Бихова на початку XVII століття заснував, виконуючи прохання дружини Олени Соломеріцкой, Богдан Стеткевич. У власність обителі православний меценат передав острів Барок, поле, луг, водяний млин і право ловити рибу в Дніпрі до Биховського кордону.

Головною святинею Барколабовського монастиря стала Вознесенська церква. А головна подія в житті обителі відбулося влітку 1648 року, коли князь Пожарський, повертаючись з походу, залишив в Барколабово ікону Божої Матері, з якої ніколи до цього не розлучався. Згідно з легендою, ікона сама вибрала собі обитель: військовий обоз, де вона була захована, біля воріт монастиря раптом зупинився, і ніякими зусиллями не вдалося зрушити його з місця.

Ікона Божої Матері Барколабовської виявилася чудотворною, і в монастир поспішили паломники. День святкування ікони, яка тепер зберігається в відбудованій церкві Святого Іоана Предтечі, в Барколабовської обителі припадає на 11 липня.

6. Свято-Миколаївський жіночий монастир в Могильові

Вперше Свято-Миколаївський храм в Могильові згадується в літописах в 1522 році. Дерев’яну церкву неодноразово перебудовували, поки пожежа повністю її не знищила. На початку XVII століття на місці згорілого храму заснований монастир. Перші його споруди були дерев’яними, проте в 1669 році почалося зведення неопалюваного цегляного храму. В кінці XVIII століття монастирський комплекс доповнився опалювальним Онуфріївським храмом.

Покровителем Свято-Миколаївського монастиря був Станіслав Август Понятовський. За підтримкою короля Речі Посполитої в обителі було відкрито духовне училище і заробила друкарня.

Переживши руйнівні війни і антирелігійних гоніння, сьогодні відреставрований комплекс Свято-Миколаївського монастиря з бароковими храмами, дзвіницею, монастирським житловим будинком і усипальницею приймає паломників і мандрівників. Особливу увагу варто звернути на збережені фрески XVII-XIX ст., А також позолочений іконостас, виконаний в техніці наскрізного різьблення – за задумом майстрів, відсутність однакових деталей в ньому символізує різноманітність створеного Богом світу.

7. Свято-Успенський монастир у Жировичах

Історія цієї обителі починається приблизно в 1470 році, коли в кроні дикої груші пастухи виявили ікону Божої Матері. У той час Жировичами володів земський підскарбій ВКЛ Олександр Солтан. Саме він побудував першу дерев’яну церкву на місці знайдення ікони. Кам’яний храм на честь Пресвятої Богородиці, або Явленська церкву, в Жировичах звели в другій половині XVI століття. При ній був закладений православний чоловічий монастир.

Чудотворна ікона Божої Матері донині зберігається в головному храмі обителі – Свято-Успенському соборі. Щорічно 20 травня тут урочисто відзначають її явлення.

Переживши війни, зазнавши пожежі та руйнування, не раз змінивши господарів, Жировичська обитель зберегла свій архітектурний вигляд і статус, і тепер може вважатися великим православним центром і білоруським паломницьким Єрусалимом.

8. Полоцький Богоявленський монастир

У будівлі житлового комплексу колишнього Богоявленського монастиря в Полоцьку тепер знаходиться Музей-бібліотека преподобного Симеона Полоцького і єдиний в Білорусі Музей книгодрукування. А починаючи з другої половини XVI століття монастир славився найбільшим центром православ’я в місті.

Чоловічий монастир на березі Двіни був заснований в 1582 році і складався тоді з дерев’яної церкви і будівлі братської школи. Діяв при монастирі і невеликий шкільний театр. У 1656 році в обителі прийняв постриг преподобний Симеон Полоцький. Викладанню в братської школі він присвятив вісім років.

Дерев’яні будови монастиря не раз терпіли від пожежі, і в другій половині XVIII століття на його території була зведена кам’яна Богоявленська церква. Через кілька років почалося і будівництво ґрунтовного кам’яного духовного училища з чернечими келіями, будівля якого донині створює архітектурний вигляд Полоцька.

9. Свято-Богоявленський Кутеїнський монастир в Орші

Кутеїнського чоловічий монастир з’явився в околицях Орші в 1631 році. Перші дерев’яні споруди і Богоявленський собор звели в мальовничому місці, де річка Кутеїнка зливається з Дніпром. Поява обителі супроводжувалося явленням ікони Божої Матері Оршанської, яка вважається її Небесної заступницею. Поступово монастир став значним центром освіти: при ньому відкрилися школа, бібліотека, майстерня художників-іконописців, друкарня, якою завідував першодрукар Спиридон Соболь.

На місці дерев’яного Богоявленського собору були знайдені масивні кам’яні фундаменти і не менш ґрунтовні підвали. Ймовірно, під собором знаходився єдиний в Білорусі підземний, або печерний, храм Воскресіння Праведного Лазаря, що був створений і підтримуваний ченцями в хорошому стані на випадок гонінь і можливих переслідувань.

У новоствореному діючому Кутеїнського монастирі відновлено храм Святої Трійці, зведений в 1624-1626 рр. як зимова церква, яка опалювалася піччю.

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»