УВЕСЬ СВІТ ІДЕ ЗА НИМ

Ось і підійшли ми до останньої неділі перед Великоднем – неділі урочистого входу Ісуса Христа в Єрусалим. Апостол Матвій описує це так. Коли Ісус Христос разом зі своїми учнями наблизився до Єрусалиму, то спочатку не входив до священного міста, а зупинився біля гори Оливної і послав двох із учнів до села Віфанії, що розкинулося біля підніжжя гори. Він сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і вже на вході в нього побачите ослицю прив’язану і коло неї молодого осла, на якого ще ніхто не сідав. Відв’яжіть і приведіть до Мене, а якщо хтось запитає, навіщо ви те робите, то дайте відповідь їм, що вони потрібні Господу. І господар одразу ж погодиться і пошле їх» (Мт. 21:2-3). Учні виконали вказівку, зробивши все так, як звелів їм Ісус. І все сталося, як і пророкував Захарія: «Радій дуже, о дочко Сіону, веселися, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і сповнений спасіння, покірний і їде на віслюкові молодому» (Зах. 9:9). Continue reading

СВЯТИЙ ЛАЗАР В ПРАВОСЛАВНІЙ ІКОНОГРАФІЇ

У тропарі Суботи Лазаря співається «Загальне воскресіння перед Своїм стражданням запевняючи, з мертвих воскресив Ти Лазаря, Христе Боже. Тому ж і ми, як діти, несучи знамена перемоги, виголошуємо Тобі, Переможцеві смерти; осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє». Continue reading

ПРО ЧИН СПОВІДІ

У людей дуже часто виникає дуже багато запитань та коментарів щодо чину сповіді. Не можна заперечувати, що роль сповіді піддалася перекручуванню та спотворенню. З іншого боку, погляд на історичний розвиток чину сповіді може бути дуже корисний для розуміння її мети, а також для відновлення її місця в християнській громаді.

Моя стаття являє собою лише короткий огляд, в якому робиться спроба показати довгий і складний історичний контекст, в якому розвивалося Таємниця Сповіді. Continue reading

СТАРИЙ ТА НОВИЙ РИМ: ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ МІЖ ПРАВОСЛАВ’ЯМ І РИМО-КАТОЛИЦИЗМОМ

Якщо говорити з точки зору богослов’я, то західне християнство відірвалося від Церкви Христової. У перший раз це сталося зі Старим Римом-Папою, а пізніше з Протестантами, які відокремилися від Римського папи.

Причини для відриву Старого Риму від Православної Церкви були політичні та богословські. Однак, в дійсності, західні християни відрізнялися як в догматах, так, переважно, методологією в догматах, якої є ісихазмська традиція. Тобто, людина за допомогою ісихазмської традиції досягає пізнання Бога, а в подальшому це знання записується в визначеннях-догматах. Але, коли втрачається дослідне пізнання Бога, тоді спотворюються і догмати. Ми коротко звернемо нашу увагу на ці відмінності. Continue reading

ВТРАЧЕНІ МОЖЛИВОСТІ. ЧОМУ УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я НЕ ОТРИМАЛО АВТОКЕФАЛІЮ В 2008 РОЦІ.

 У ліпні 2008 р., під час святкування 1020-ї річниці Хрещення Русі-України, Київ навідав Вселенський Патріарх Варфоломій І. Цей візит викликав чималі очікування, що були пов’язані з надією на вирощення розділення Українського Православ’я, а саме з сподіванням на надання йому канонічної автокефалії. Ці надії ще більш зміцнилися, коли Константинопольський Патріарх публічно назвав Київську митрополію своєю канонічною територією… Однак нічого не сталося, а всі учасники можливих перемов заховували мовчання. Це породило масу конспірологічних гіпотез та припущень, обміркувань у соціальних мережах та на сторінках ЗМІ. Першим порушив мовчання очільник Київського Патріархату «патріарх» Філарет, який на сторінках журналу «Український тиждень», у притаманної йому манері, обвинуватив у зриве процесу «усіх і вся», а найперше – Українську Автокефальну Православну Церкву [1]. У відповідь тогочасний Предстоятель УАПЦ, Блажніший митрополит Мефодій, звернувся до Філарета з відкритим листом, у якому озвучив деякі цікави моменти перебігу перемов з Вселенським Патріархом та, зі свого боку, цілком обґрунтовано назвав саме його винним у зриві початку процесу надання автокефального статусу Українському Православ’ю [2]. Continue reading

ВЕЛИКИЙ ПІСТ – ХРЕСНИЙ ШЛЯХ ПОКОЯННЯ

Великий Піст – це хресний шлях Ісуса Христа на Голгофу, який ми, якщо вважаємо себе справжніми християнами, людьми, котрі при хрещенні «одяглися в Христа» заради спасіння, повинні пройти разом із своїм Господом. Ми повинні підставити під хрест Господа свої слабкі плечі й разом із Ним, своїм Спасителем, в терпінні плоті й духа, пройти Його шлях від ночі зради в Гетсиманському саду й по кам’янистій дорозі до Голгофи. Ми повинні стояти з розчуленням серця й у глибокому покаянні разом із Божою Матір’ю, іншими чотирма жінками та юним Іоанном біля розіп’ятого Христа в той час, коли багатотисячна юрма шаленіє й біснується в торжестві зла над добром. Але з цього терпіння, омившись покаянням, в невимовній радості ми зустрінемо у Великий День Воскресіння Христового в храмі Божому нашого воскреслого Живого Бога – Ісуса Христа. Continue reading

БЛАГОВЕЩЕННЯ

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

Лк. 1:26-33

Минуло близько шести місяців з того часу, коли Марія переїхала жити в Назарет, в будинок праведного Йосифа. Як виявилося, що за цей час завіса в Єрусалимському храмі зносилася і потребувала у відновленні. Цей священний предмет не міг бути зроблений нечистими руками. Він повинен був зроблений чистими і непорочними руками. Continue reading

БОГОСЛОВ’Я ІКОНИ – ЄРЕТИЧНІ ВІДХИЛЕННЯ

мозаїчний образ Христа Спасителя ХІІ ст. з храму Святої Софії в Константинополі

Православна християнська життя, особливо після VII Вселенського собору, ототожнювалася з іконами в такій мірі своєї глибини, що говорили, що церква, яка не має ікон, вона є єретичною. І коли ми говоримо про ікони в Православним житті, то під ними ми розуміємо не просто мальовничі релігійні прикраси, але невід’ємну частину богослужіння, яка є досконалим виразом самої структури і природи Церкви. Continue reading

ВІЗЬМИ ХРЕСТ СВІЙ…

Христос посеред нас!

Дорогі мої! Цієї третьої неділі Великого посту, коли всі ми готуємося зустріти світле Христове воскресіння, наша Свята Церква виносить на поклоніння й цілування Хрест Господній, сила якого так часто прославляється в молитвах і піснеспівах: «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо!» Тож і поговоримо про велику і нездоланну силу хреста животворящого взагалі, і особливо на цю неділю, яку називаємо Хрестопоклонною, бо цієї неділі вірні діти Церкви Христової, які проходять поприще посту в терпінні й борінні зі своєю многоликою в пристрастях плоттю людською і з дияволом, який особливо під час посту намагається їх розпалювати, – яскраво уявляють собі велич страждань Ісуса Христа, що їх Він витерпів заради нашого спасіння. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ НИСЬКИЙ ПРО БЛАЖЕНСТВА (СЛОВО 5)

«Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» (Мт. 5:7)

Святитель Григорій Ниський, розмірковуючи, над даною заповіддю блаженства, підкреслює: «З багатьох місць Богонатхненного Писання, ми довідуємося, що святі мужі милостивою називають Божу могутність. Давид у піснеспівах, Іона у своєму пророцтві, Мойсей у багатьох місцях свого законоположення називають Бога милостивим». Отже милостивий Бог заповідає і нам, прикрашеним властивістю Божою, наслідувати Його. Ми повинні набути властивість Божу – блаженство, досягнувши того, чим Божество називається. «І чи не найбільш блаженно людині називатися і стати тим, чим за Свої діла називається Бог?» Бог – милостивий, і милості Його не має меж або умов: «Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме. Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам. Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його» (Пс. 102:8-11). Continue reading