Я їм дам у Своїм домі та в мурах Своїх місце і ймення, що краще воно за синів та дочок
Іс. 56:5
Великі подвиги – велика і нагорода. Славна річ – світлий і вінець. Люди або тому, що затьмарені пристрастями, або тому, що засліплені своїм невіглаством, багато разів не віддають за працю людей гідної нагороди, але вседосконалий Бог з великою увагою бачить справу кожного, з усією точністю цінує всі його обставини, справи зважує і гідну приготує славу за кожний подвиг. Continue reading
Москва «Краде» священиків у Олександрійського пат і запалює свічки до дня народження разом з Папою Римським, сподіваючись налякати православних Continue reading
У грудні 2021 р., Синод Московського Патріархату заснував кілька єпархій у Африці, яка вважається канонічною територією Олександрійського Патріархату. Ця подія викликала багато галасу, зокрема і в українському медіапросторі. Однак, майже всі автори пов’язували подію виключно з початком співслужіння Православної Церкви України та Олександрійського Патріархату. Однак «африканська проблема», як і пілотна спроба Московського патріархату створити свої структури на канонічної території іншої Помісної Церкви, має значне більш давню історію. При цьому, власне створення канонічної структури Московського патріархату в Африці має, на наш погляд, значно більш суттєве питання для Вселенського Православ’я, ніж просте порушення «канонічних кордонів».
Отже, звернемося до історії. Continue reading
Закон Мойсеїв, який наказував на сороковий день після народження приносити кожного первонародженого немовляти чоловічої статі до Храму Соломона, звертав свої погляди на приготування Ізраїльського народу, як і інші встановлення Закону, до явища Месії. Це стосується і цього єдиного первонародженого Сина Діви, який був повністю присвячений Богу, тобто був Месією. Тобто ця заповідь мала месіанський характер. А подібними заповідями та встановленням в Ізраїльському народі зберігалася свідомість недостатності Закону для спасіння людей та очікування майбутнього Месії, який виконав б Закон і приніс б людям повноту спасіння та вічне життя. Continue reading
Слово Його Всесвятості Вселенського патріарха Варфоломія після Божественної Літургії у Неділю Митаря і Фарисея (13 лютого 2022 р.): Заклик до миру в Україні
* * *
Високоповажний генеральний консул,
Улюблені діти в Господі,
Цієї неділі, присвяченої притчі про Митаря і Фарисея, що ознаменує вступ у період покаяння, посту та аскетичної боротьби як підготовка до Святого та Великого Великодня, ми покликані до гарячої молитви всім серцем за збереження миру в Україні. Справді, слід беззастережно протиставити можливості нової війни у Європі внаслідок ескалації насильницької риторики та мілітаризації кордонів між Росією та Україною. Ми закликаємо до міцного миру, стабільності та справедливості в регіоні. Мир — це питання вибору, і його мають розділяти всі сили, які беруть участь у цьому надзвичайно складному та делікатному геополітичному контексті. Обов’язок усіх нас – молитися за мирне вирішення конфліктних ситуацій та беззастережну повагу та захист прав та гідності людини та активно сприяти їх мирному врегулюванню. Людський конфлікт цілком може бути неминучим у цьому занепалому і зруйнованому світі; але війні та насильству, безумовно, слід протиставити кожною фібрами нашої істоти. Continue reading
Кондак 1
Обрані світильники Церкви Христової Василію, Григорію та Іоан, ви вченням вашим світ просвітили і всі хитання єресів і хлусні засмучення погасили; будучи заступниками нашого спасіння, збережіть нас вашими молитвами від усяких бід і вічних мук, щоб ми з радістю подячно співали вам:
Радуйтеся, Три Святителі, Великі і Вселенські Вчителі. Continue reading
Ми знаходимося на початку XV століття у Східно-Римській імперії під час правління їй імператора Іоана I Палеолога. Хоча його батько, Мануїл II, який об’їздив усю Європу в пошуках безрезультатної допомоги проти турків-османів, попереджає свого сина, що союз з папістами ніколи не матиме успіху, Іоан, з патріархом Йосипом і багатьма єпископами, наприкінці 1437 року відправляється в Італію, цю подорож оплачував папа, і, за загальним визнанням, їм усім видавалася мізерна їжа та надавалася жалюгідне житло. Оскільки у папи виникли проблеми з декількома його єпископами, які зібрали свої власні Собори (Королівство) і не визнали його суверенітет, а також, оскільки наступ османів також непокоїло Європу, римляни-візантійці вважали, що вони можуть звернутися за допомогою та провести на рівних підставах переговори з питань віровчення. Continue reading
З НАМИ БОГ! ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС! ВІН Є І ЗАВЖДИ БУДЕ!
Ці стародавні Християнські вітання так необхідні для нас усіх, щоб ми огорнулися надією та любов’ю, з почуттям глибокого занепокоєння та незбагненного бажання миру, коли світ спостерігає за новинами з України та світу, про чергову загрозу з боку Російського керівництва. Continue reading
Євангеліє дитинства від Хоми – апокрифічний текст, що містить історії про досконалі Ісусом Христом у дитинстві чудеса. Деякі епізоди Євангелія дитинства стали темою для середньовічного мистецтва.
Авторство книги приписувалося апостолу Томі, учневі Ісуса, тому що в перших рядках присутній «Я, Тома Ізраїльтянин». Книга зберіглася у різних варіантах. Дослідники зазвичай виділяють грецькі варіанти A, B та латинські варіанти.
I. Я, Хома ізраїльтянин, розповідаю, щоб ви дізналися, брати серед язичників, всі події дитинства Господа нашого Ісуса Христа та Його великі діяння, які Він зробив після того, як народився в нашій країні. Початок такий. Continue reading
До тридцятирічного Свого віку Ісус Христос не розпочинав всенародної проповіді Євангелія, тому що в юдеїв раніше тридцяти років не приймали звання народного учителя або священника. Коли ж настав для Господа час всенародної проповіді, то Іоан Предтеча у 15-й рік правління Тиверія за словом Божим сповістив по всій околиці Йорданській, що наблизилось Царство Небесне і гряде очікуваний Месія. Великий із пророків став проповідувати покаяння, необхідне для достойного вступу в Царство Його і тих, хто сповідав гріхи свої хрестив в Йордані. Хрещення, яке дало Іоану ім`я Хрестителя, за словами святителя Іоана Золотоустого, було тільки приготуванням до Таїнства Хрещення, а не самим Таїнством. Бажаючи освятити води дотиком до них пречистого єства Свого і встановити таїнство Хрещення, яке повинно було слугувати дверима в новий вічний завіт з Богом, Ісус Христос прийшов на Йордан до Іоана хреститися. Предтеча ніколи не бачив Спасителя, але Бог відкрив Хрестителю, що Він Месія; тоді Іоан з благоговійним здивуванням сказав. «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене? Але Ісус сказав йому у відповідь: облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду» (Мт. 3:14–15). Іоан тоді поклав руку на голову Спасителя і занурив Його у воду. Continue reading