У сучасному суспільстві останніх років спостерігається жвавий інтерес до перегляду і вирощуванню духовних цінностей, які знову з’явилися в контексті Православної Традиції. Цей поворот абсолютно логічний, бо сучасна людина, виснажена матеріалістичним евдемонізмом, яка усвідомила його надмірне наростання і розвиток в останні роки, шукає простоту, а не складність часу. У той же час повна відсутність людяності породжує нагальну потребу шукати багатства та глибини в православній духовності. Це тому, що, таким чином, завдяки православному досвіду людина, з одного боку, знаходить рішення для своїх щоденних роздумів, з іншого боку, у її не розсіються думки та її залишає тривога за впевненість у правильному життєвому досвіді, який не відволікається на неправильний спосіб життя. Continue reading
Category Archives: переклад
ЖИТТЯ ТА ЧУДЕСА СВЯТОГО ПАРФЕНІЯ, ЄПИСКОПА ЛАМПСАКІЙСЬКОГО
Дивовижний єпископ Парфеній був сином Христофора, який служив дияконом в одній з церков Мелітополя. Сам Парфеній не отримав світської освіти. Проте, він з великою старанністю слухав Святе Письмо, за що вже ранньому віці удостоївся відвідин Божественної благодаті. У ті роки він ще не явив світові свої чесноти, щосили намагаючись бути непомітним. Парфеній почав творити чудеса, коли йому виповнилося 18 років. Зверніть увагу, наскільки очевидно його людинолюбство. Неподалік від його будинку розташовувалася гавань, куди він ходив рибалити. Однак спійману рибу він не їв і не віддавав її знатним людям. Навпаки, він продавав її, і всі виручені з продажу гроші роздавав бідним. Таким чином, завдяки цій допомозі, він удостоївся вінця святого людинолюбства. Continue reading
СВЯТІ ОТЦІ І ВЧИТЕЛІ ЦЕРКВИ ПРО СВЯТО СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ
Святий Афанасій, архієпископ Олександрійський: «Нині відпускаєш раба Твого, Господи, за словом Твоїм, з миром, – промовив старець Симеон при стрітенні Господнім». Тому то, будемо зневажати смерть: бо якщо і боятися її станемо, то помремо, звичайно, у визначений нам Промислом час. Краще зустріти її доблесно, як щось звичайне і потрібне, аніж поступитися перед нею безславно. Хто закінчує життя в благочесті, той не помирає. Continue reading
РОЗУМІННЯ ТЕРМІНУ «РОЗУМ» В ПРАВОСЛАВНІЙ ПСИХОТЕРАПІЇ
Згідно з ученням святих апостолів і живому Переданню нашої Церкви, що водима Святим Духом, розум людини – це око душі. Коли розум, якщо він знаходиться в своєму природному стані, входить в серце, він бачить Бога, подібно до того, як первозданні люди до падіння в Раю бачили Бога своїм розумом, споглядали Його як світло і могли розмовляти з Ним знову ж за допомогою розуму. Continue reading
СМЕРТІ НЕМАЄ
Смерть не така, якою багато хто собі її уявляють. Всім нам в годину смерті доведеться побачити і пережити багато, до чого ми не підготовлені. Мета цієї статті – дещо розширити і уточнити наше розуміння неминучого майбутнього розлучення з тлінним тілом.
Для багатьох смерть – це щось на зразок сну без сновидінь. Закрив очі, заснув, і нічого більше немає. Темрява. Тільки сон вранці скінчиться, а смерть – це назавжди. Багатьох найбільше страшить невідомість: «А що зі мною буде?» Ось і намагаємося про смерть не думати. Але десь в глибині завжди є відчуття неминучого і невиразна тривога. Кожному з нас доведеться перейти через цей рубіж. Варто було б подумати і підготуватися. Continue reading
КИРИЛ СЬОГОДНІ – ЦЕ ФІЛАРЕТ ВЧОРА. ЯК ПОСТУПОВО ГУНДЯЄВ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА ДЕНИСЕНКО
І. Про громадян Гундяєва і Денисенко
Спочатку поясню, чому я використовую світські прізвища, а не чернечі імена. Відповідь дуже проста: «Москва почала перша». Continue reading
ЧЕРНЕЧЕ ТКАННЯ НА ВЕРЕТЕНІ ЖИТТЯ
Господь прийшов у світ не для того, щоб поліпшити умови цього земного життя, не для того, щоб запропонувати нам якусь нову політичну і економічну систему, не для того, щоб навчити якомусь методу досягнення психофізичного рівноваги. Він прийшов перемогти смерть і дарувати нам життя вічне. «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ін. 3:16). Continue reading
СУЧАСНА МОНАСТИРСЬКА ПРАКТИКА ПРИЙОМУ І ДУХОВНОГО ВИХОВАННЯ ЧЕНЦІВ-ПОЧАТКІВЦІВ
Тема, до якої я смиренно приступаю, відноситься до процесу входження в чернече життя конкретно взятої людини. Визначаючи її з самого початку і обмежуючи цим її рамки, ми можемо виділити наступні чотири етапи, які є загальними для всіх людей, але відрізняються для кожної окремої людини тривалістю:
1) період вступу в чернецтво, в чернече братство;
2) період відразу після прийняття постригу і перші 5-7 років після;
3) період від 7 до 20 років; Continue reading
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ПОСЛІДОВНОСТІ ДОБОВОГО КОЛА БОГОСЛУЖІННЯ
Як оповідає розповідь, що зберігся в древніх патериках, ченці монастиря святого Сави, Іоан і Софроній, одного разу відвідали авву Ніла з двома його учнями на вершині Синайської гори. Всі оповідання про зустріч відноситься до початку 600 року від Різдва Христового і описують вже чітко сформовану систему добового кола богослужіння – зокрема, недільної всеношної – як пустельного відлюдницького типу, так і єрусалимської співочої традиції. Винятковою характерною рисою служби пустельників залишається читання Святого Письма. Continue reading
ДО НОВОЇ ЕККЛЕСІОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГИМИ? НАСЛІДКИ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛІЇ
Коли Вселенський патріархат надав автокефалію новоствореній «Православній церкві України» (ПЦУ), він мав намір створити єдину помісну церкву, яка об’єднувала більшість усіх православних віруючих цієї країни.
Назва нової Церкви, як вона з’являється в Томосі, а саме «Найсвятіша Церква України», передбачає цю ідею, як і кілька заяв Вселенського патріарха Варфоломія протягом 2018 року, в яких він підкреслював необхідність єдності православ’я в Україні. ПЦУ також це підтвердила, довго називаючи себе на своєму веб-сайті «єдиною» помісною церквою, а також на своїй домашній сторінці «Наша Церква” відкрита для всіх!» Основна ідея полягала в об’єднанні православ’я в Україні. Continue reading