ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ (АРХІЄРЕЙСЬКЕ СЛОВО)

На початку книги Буття ми читали про те, як подих Божий витав над водами і як усі живі істоти виникали з цих вод.

У Старому Завіті вода уособлює життя, це знак Божої благодаті, а в священних книгах вода є символом очищення, омивання, оновлення. Вода для древньої людини була не чим іншим, як символом самого життя. І ось у цій воді тоне, з нею пов’язується Бог, що прийшов у світ для його спасіння та відродження.

Ті, хто йшов за Іоаном Хрестителем у води Йордану, не робили жодного з багатьох ритуальних обмивань, властивих юдеям того часу. Вони справді, натхненні викривальними словами останнього старозавітного пророка, хотіли змінити своє життя, його сутність. Але вони не могли цього зробити, бо на світі не було Бога. Ще не прийшов у світ Бог, який зробить неможливе можливим для людини. І перетворює своє покаяння у своїх гріхів у перетворююче, очищувальне подолання гріха.

Христос прийшов до вод Йордану; у цих водах вже не безгрішна земля, а наша земля, до самих глибин, осквернена людським гріхом та зрадою. Люди, які покаялись у проповіді Івана Хрестителя, прийшли помитись у цих водах. Нам навіть важко уявити, якою безоднею був людський гріх у водах Йордану! І саме тут, у безодню людського гріха, Господь тепер сходить, щоб омити, очистити та освятити кожну людину.

Бог приходить із грішниками, які каються, щоб поділитися їхнім покаянням. Він ділиться з людьми будь-яким жалем до них, і зокрема найважливішим жалем – тугою через їх гріхи. Ось чому свято Хрещення – це свято невимовного спілкування безгрішного Бога з грішною людиною.

Цей момент Хрещення Господнього є одним з найстрашніших і найтрагічніших моментів Його життя. Христос бере на свої плечі весь жах людського гріха, людського падіння і занурюється в ці води, які є водами смерті, образом руйнування, що несуть у собі все зло, всю отруту і всю грішну смерть.

Хрещення Господнє – це початок кривавого шляху, що веде на Голгофу. Безгрішний Господь заходить у води Йордану, щоб взяти на Себе гріхи всього людства. Приймаючи хрещення Іоанна, Христос ототожнює Себе з усіма людьми, усі – без винятку – грішники, які потребують прощення, спасіння, відродження. Він ототожнює Себе з усіма і з кожним з нас. Своїм хрещенням Він засвідчує, що прийшов не для того, щоб судити та засуджувати, щоб не давати нам зовні законів і правил з висоти Своєї досконалості та Божества, а об’єднатися з нами, щоб стати одним із нас. зробити нас учасниками Його досконалого і безгрішного життя.

Ми святкуємо прихід Бога до Його творіння в радісний і світлий день Богоявлення. Це означає, що люди вже не самі.

Прийшов Спаситель, освятив воду, і тепер, хто ввійде в цю воду, він завжди буде очищений. І ми, проживаючи дуже часто грішне життя, переконані, що свята вода сама по собі гарантує нам очищення. І це глибока неправда, яка особливо яскраво проявляється у кожному святі Богоявлення. У храмах є люди, які зазвичай не приходять до храмів, сподіваючись, що свята вода, яку вони отримають, дозволить їм вирішувати свої проблеми без віри в Бога, без надії на Бога, без надзвичайно важкої роботи покаяння у своїх гріхах.

Якщо ви замислюєтесь над тим, скільки тон святої води було вилито у цей світ, особливо за останні двадцять років, мимоволі задаєшся питанням: чому життя в нашій країні так мало змінилося? Що тільки не освячували протягом багатьох років! Але чому ті, хто брав участь у цьому освяченні, хто купався в цих водах, хто був окроплений цією водою, залишаються старими людьми, людьми, які не знають Бога? Так, тому що є страшне святотатство, дуже часто в багатьох місцях. Люди, не беручи на себе тягар роботи, дорученої їм Спасителем, намагаються, як це зазвичай буває у них, підійти до цієї святині споживацьким способом. І покласти цю надію зараз на цю воду, а не покладатися на Бога, який її освячує.

Святкуючи будь-яку подію в житті Христа, ми повинні поміркувати над тим, який її сенс і яку відповідальність покладає на нас свято. На жаль, люди підходять до свят меркантильна та запитують: «Що я можу отримати від цього свято?» І тому намагаються набирати більше святої води, але не вчіться святому способу життя, намагаються освятити квартиру цією водою, але не освячуйте її молитвами і прославленням Бога.

На жаль, особливо сьогодні, коли стільки з нас приходить до храмів за богоявленською водою, ми забуваємо найголовніше; забуваємо, що тут має відбутися моя особиста зустріч з Богом. І багато хто вважає важливим просто взяти «воду». Але давайте подумаємо, чи корисно буде просто взяти «воду», чи допоможе вона при захворюваннях моєї душі та тіла? Бо не вода зцілює, а Господь через цю воду! Давайте пам’ятати це! Чому ми сьогодні прийшли до Божих храмів? Зустріти Бога. Ми всі повинні прагнути спасіння, а свята вода є засобом досягнення цієї мети. Спасіння здійснюється як божественними, так і людськими зусиллями. Людина повинна прийти і покаятися у своїх гріхах. Господь прийде, щоб забрати ці гріхи.

Я сподіваюся, що ми з вами прийшли за святою водою з розумінням, з досвідом, що Бог допоможе нам лише в одному випадку: якщо ми допоможемо Йому увійти в наше життя, перетворити його, освятити і зробити гідним присутності Бога в ньому.

Хваліть Бога за Його безмежне милосердя. Слава Богу, що Він оновлює і людину, і її долю, і світ, в якому ми живемо!

+ Артемій, архієпископ Гродненський і Волковиський (БПЦ)

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»

Джерело: Архiепiскап Арцемiй. Хрышчэнне Гасподняе