а) У період Пісної Тріоді Церква поступово допомагає християнам піднятися на духовну драбину Великого Посту та підготуватися до Пасхи Хреста і Воскресіння. У цей час робиться істотний акцент на християнський аскетичний подвиг, молитву, відновлення смиренності, покаяння, тверезість і божественну печаль. Continue reading
+ ВАРФОЛОМІЙ МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ — НОВОГО РИМУ І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ, БЛАГОДАТЬ І МИР ВІД ГОСПОДА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, А ВІД НАС — МОЛИТВА, БЛАГОСЛОВІННЯ І ПРОЩЕННЯ.
***
Всечесні браття та чада у Господі благословенні,
З доброю волею і благодаттю життэдавчого Бога, ми вступаємо у святий і великий піст, арену аскетичної боротьби. Церква знає лабіринти людської душі та нитку Аріадни, вихід із усіх глухих кутів – смирення, покаяння, силу молитви та священні служби розкаяння, піст, що виключає пристрасті, терпіння, покору правилу благочестя. І тому Церква ще раз запрошує нас цього року на богонатхненну подорож, мірою якої є Хрест, а горизонтом – Воскресіння Христове. Continue reading
Декотрих читачів шокувала публікація Василя Козьмика у «Відродженні» під заголовком, запозиченим у Данила Германа, «Культу нема, но служителі зостались» (№№ 7 і 8). Після відображеної там словесної бурі з емоціями Василю Козьмику вдалося порозмовляти з Митрополитом Данилом про реалії в Чернівецько-Буковинській Митрополії та на теологічному відділенні ФТФ ЧНУ, яке відділили спочатку від Владики, потім від університету, а недавно й від життя.
Митрополит Данило: У 2000 році Патріарх Філарет обрав, мабуть, кращих із кращих, що мав, і прислав у Чернівці «спасателів» теологічного відділення філософсько-теологічного факультету, бо йому видалося, що відділення може загинути, хоч на старших курсах було приблизно по 15 священників. Вже були всі 6 курсів, бо ми відкрили факультет у 1994 році при ректорі Степанові Костишині. «Спасателі», як могли, так швидко з допомогою декана факультету Балуха відшивали мене. Патріархові Філарету і пізнішому ректорові ЧНУ Миколі Ткачу також я чимсь був немилий.
Відомо, що питання про автокефалію Української Церкви хвилює увесь православний світ — і не тільки. Це найвагоміша церковна подія останніх десятиліть. І не стільки тому, що була створена П’ятнадцята незалежна Православна Церква, скільки тому, що реакція Російської Церкви спровокувала розкол у світовому Православ’ї. Російська Церква заявила про припинення поминання і церковного (евхаристійного) спілкування з тими, хто визнає нову Автокефальну Церкву України. Continue reading
Практично немає публікації про ПЦУ в ЗМІ, де б не згадувалося її «визнання чотирма Православними Церквами». Хтось подає це як перемогу, хтось – скептично або негативно. При цьому всі автори посилаються на досвід новітніх автокефалій Вселенського Православ’я, але ніхто не приводить конкретних фактів. Більш того, з боку речників Московського Патріархату та їх місцевих сателітів, лунають заяви про «умовність автокефалії ПЦУ до часу її визнання всіма Помісними Церквами». Continue reading
«Встану, піду до батька мого» (Лк. 15:18)
Сьогоднішнє моє слово про блудного сина, за якого Ісус Христос розповів притчу, а ми з неї повинні взяти повчання, бо в ній, як у дзеркалі, ми бачимо відображення свого життя. Небагатьма словами серцезнавець Господь в особі однієї людини показав, якою обманливою є насолода від гріха і якої шкоди душі та тілу завдає марновірне віддалення від життя з Богом, і яким спасінням є повернення під дією благодаті Божої знову до Бога, до життя благочестивого. Continue reading
Перш ніж приступити до розгляду дуже важливої для повчання кожного християнина притчі Господа нашого Ісуса Христа про фарисея і митаря, давайте згадаємо древню історію з книги Буття. А саме ось яку. Пізнав Адам свою дружину Єву і вона завагітніла, і породила йому первістка, давши йому ім’я Каїн, тобто набутий. А за ним породила йому й другого сина, і дала йому ім’я Авель. Каїн став рільником і ходив за плугом, тобто обробляв землю. Авель же доглядав за отарами, тобто був пастухом. Continue reading
З погляду історії 15 років, які минули з часу упокоєння одного з перших архієреїв незалежної Української Православної Церкви митрополита Тернопільського і Бучацького Василія (Боднарчука), – мить. Проте його сучасники, сотні його учнів і послідовників, миряни пам’ятають не лише про його подвижницькі життя й діяльність, а й досі з вдячністю згадують владику Василія як доброго пастиря і справжнього патріота. За сухими датами, цифрами і фактами біографії митрополита – сповнений боротьби за Україну і Церкву, невтомної духовної праці шлях. Continue reading
Хто хоче, той може у Святому Письмі спостерегти, що Дух Святий, відносно людини, свою місію предвічної правди засвідчує послідовно, вичерпно, зі всіма перестереженнями, бо перед людиною стоїть тривожна неосяжна вічність. Господь у вічності має мати величне лице, бути виправданим, якщо б такі як ми Його звинувачували в несумлінності і недбайливості, про наше спасіння. Continue reading
Святий Марк Євгенік, богонатхненний святитель Ефеський, полум’яний захисник і непохитний стовп Православної віри.
Серед освічених ієрархів, великих вчителів і полум’яних поборників Православної Церкви чільне місце займає шанований Церквою 19 січня святий Марк євгеніки, єпископ Ефеський борець, що став нехибне єдиним захисником, полум’яним поборником і хранителем віри Православних греків проти впливу і загрози з боку західного папізму. Ось чому він був великим благодійником і блискучим захисником грецького народу, оскільки тримав на своїх плечах всі духовні багатства Православ’я, стаючи «знаряддям Утішителя», «богомовною трубою богослов’я», «поборником благочестивих догматів», «найгарячішим прихильником переданого Святими Отцями сповідання Символу Віри», «викривач папської зарозумілості», «струмка річка благочестивих творінь». Continue reading