Православна християнська життя, особливо після VII Вселенського собору, ототожнювалася з іконами в такій мірі своєї глибини, що говорили, що церква, яка не має ікон, вона є єретичною. І коли ми говоримо про ікони в Православним житті, то під ними ми розуміємо не просто мальовничі релігійні прикраси, але невід’ємну частину богослужіння, яка є досконалим виразом самої структури і природи Церкви. Continue reading
Христос посеред нас!
Дорогі мої! Цієї третьої неділі Великого посту, коли всі ми готуємося зустріти світле Христове воскресіння, наша Свята Церква виносить на поклоніння й цілування Хрест Господній, сила якого так часто прославляється в молитвах і піснеспівах: «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо!» Тож і поговоримо про велику і нездоланну силу хреста животворящого взагалі, і особливо на цю неділю, яку називаємо Хрестопоклонною, бо цієї неділі вірні діти Церкви Христової, які проходять поприще посту в терпінні й борінні зі своєю многоликою в пристрастях плоттю людською і з дияволом, який особливо під час посту намагається їх розпалювати, – яскраво уявляють собі велич страждань Ісуса Христа, що їх Він витерпів заради нашого спасіння. Continue reading
«Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» (Мт. 5:7)
Святитель Григорій Ниський, розмірковуючи, над даною заповіддю блаженства, підкреслює: «З багатьох місць Богонатхненного Писання, ми довідуємося, що святі мужі милостивою називають Божу могутність. Давид у піснеспівах, Іона у своєму пророцтві, Мойсей у багатьох місцях свого законоположення називають Бога милостивим». Отже милостивий Бог заповідає і нам, прикрашеним властивістю Божою, наслідувати Його. Ми повинні набути властивість Божу – блаженство, досягнувши того, чим Божество називається. «І чи не найбільш блаженно людині називатися і стати тим, чим за Свої діла називається Бог?» Бог – милостивий, і милості Його не має меж або умов: «Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме. Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам. Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його» (Пс. 102:8-11). Continue reading
«Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться» (Мт. 5:6)Щоб підтримувати свої фізичні сили, людині потрібна їжа, якою подаються нам сили і енергія. «Бо, – за словами святителя Григорія Ниського, - неможливо людині ні бути сильною без достатньої їжі, яка підкріплює її сили, ні насититися їжею, не споживаючи її, ні харчуватися нею без бажання їжі. Христос сорок днів пробувши без їжі, «потім зголоднів» (Мт. 4: 2). Так, коли хотів, давав єству час робити своє. Але винахідник спокус, як тільки дізнався, що і в Ньому сталася ця неміч голоду, радив задовольнити бажання камінням, тобто побажання природної їжі звернути до неприродного, бо каже: «Скажи, нехай камінь цей перетвориться на хліб» (Мт. 4:3), – це і донині говорить він тим, які спокушаються своїм власним бажанням, і, кажучи так, найчастіше переконує тих, які споглядають на нього, готувати собі їжу з каменів. З каменів їдять хліб ті, які готують собі дорогі та пишні трапези з користолюбства та неправди. Continue reading
І. Історичні рамки
Свято, що здійснюється у другу Неділю Великого посту, пам’ять свт. Григорія Палами, який жив в критичний історичний період (1296-1359), дає підставу думати, що вчення цього Святителя вельми актуально, оскільки XIV століття має багато спільного з нашим часом. Звичайно, його вчення – не його власний винахід, оскільки в ті буремні часи він висловлював вчення Православної Церкви.
Саме тоді з’явилися три жахливих ворога, які придивлялися до територій Римської імперії і прагнули змінити її культурне життя. Continue reading
«За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра??»
Так розпачливо запитує Тарас Шевченко в поезії 1844 року «Чигирине, Чигирине», а з ним – наші славні предки, на сторожі коло яких він поставив слово.
Що маємо відповісти собі, нашим дітям, які «гинуть у ворога… поки встане правда на сім світі»? Правду.
Дорогі брати і сестри, згадаймо, що діялось в Україні 400 років тому.
Росія і Польща стоваришувалися проти України, розділили Неньку по Дніпру і назвали Правобережна Україна й Лівобережна Україна. Дві України… Continue reading
Ось вже кілька років колишній Київський митрополит Філарет та його прибічники, незаконно використовуючи назву «Київський Патріархат», ведуть інформаційну війну проти Православної Церкви України. При цьому вони відверто маніпулюють певними історичними та канонічними фактами, уводячи в оману частину православних вірних. У цьому невеликому дослідженні ми спробуємо зібрати найбільш поширені меседжі т.зв. «Київського Патріархату» та надати правдиві відповіді. Continue reading
У першу неділю Великого посту наша Церква торжествує. Православ’я святкує свою перемогу. Живі і вже відійшли до Господа, Церква Небесна, переможниця і Церква Земна, войовнича – все Тіло Христове наповнене духовним радістю. Ця перемога описана в «Синодику Православ’я», який промовляється під час літанії з винесення святих і священних ікон. Саме там нашому духовному погляду відкривається, що таке Православ’я. Це не ідеологія та не якась «соціальна система» або філософія, не політика світу цього, яка здобула перемогу та відзначає розгром своїх супротивників. Ні! Православ’я – це новий спосіб життя й існування, це ЖИТТЯ У ХРИСТІ, яке увійшло в історію завдяки Втілення Вічного Слова Божого. Continue reading
Кілька років тому, московські попи почали перші роботи по «утепленню» історичної пам’ятки пінопластом, але люди помітили, влаштували скандал та це варварство було призупинено. Але днями, тишком, було знищено пінопластовою «реставрацією» барочне оздоблення унікального Троїцького собору Густинського монастиря на Чернігівщині, побудованого українським гетьманом Іваном Самойловичем та освяченого архієпископом Лазарем Барановичем. Із цим монастирем були тісно пов’язані перебування в Україні Єрусалимського патріарха Феофана та Олександрійського патріарха Макарія, ктитороми монастиря були гетьмани Сагайдачний, Хмельницький, Самойлович і Мазепа, митр. Петро Могила та ін., тут бував Тарас Шевченко та інші відомі особистості. Continue reading
а) У період Пісної Тріоді Церква поступово допомагає християнам піднятися на духовну драбину Великого Посту та підготуватися до Пасхи Хреста і Воскресіння. У цей час робиться істотний акцент на християнський аскетичний подвиг, молитву, відновлення смиренності, покаяння, тверезість і божественну печаль. Continue reading