БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛІСТА МАРКА (КОРОТКА ІСТОРІЯ ТА ПЕРШЕ ТЕКСТ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ)

Святий Апостол і Євангеліст Марк був засновником Олександрійської Церкви [1, ст. 16]. Власне і Олександрійська Церква приписує Святому Апостолу і Євангелісту Марку свою літургію, яку вона відправляє з древніх часів. Ця літургія вважається найдавнішою Православною Літургією, яка дійшла до наших часів. У кінці 90-х років ХХ ст. було знайдено фрагмент рукопису, що датується 200 р. після Р.Х. з уривками Євхаристійного канону цієї Літургії.

Літургія Святого Апостола і Євангеліста Марка довгій час була основною літургією Олександрійської Церкви, яку служили великі ієрархи цього міста, як наприклад святий. Кирило Олександрійський. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ САВА КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ЧУДОТВОРЦЯ ТА ПРЕПОДОБНИЙ ОЛЕКСІЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ЗАТВОРНИК

Пам’ять 24 квітня / 7 травня

Преподобний Сава Печерський здійснював свій чернечий подвиг у Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря не пізніше середини XIII століття. У рукописних святцях, в «Книзі про святих» і в каноні служби преподобним отцям Києво-Печерським він називається чудотворцем. Так само названий і в службі Печерським преподобним. «Даміане, що зцілюєш пристрасті тілесні молитвою і єлеєм, з Савою чудотворцем, не відкиньте нас знеможених душевними пристрастями» (Пісня 6, 5 вірш). Пам’ять преподобного Сави здійснюється 24 квітня / 7 травня пам’ять преподобного святкується через тезоіменитства зі святим мучеником Савою Стратилатом, а також у день пам’яті преподобних отців Ближніх печер, 28 вересня / 11 жовтня, і в день пам’яті всіх Києво-Печерських чудотворців та в 2-гу Неділю Великого посту. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ САВА БОГОУГОДНИЙ, КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 24 квітня/7 травня

Преподобний Сава, названий Богоугодним, здійснював свій чернечий подвиг у ХІІІ столітті.

Про нього майже нічого невідомо, крім того, що він у дуже молодим віці прийшов у монастир та строго виконував всі заповіти Христові.

Преподобний Сава Богоугодний відійшов до Господа у віці 17-18 років. Його нетлінні мощі спочивають у Ближніх (преподобного Антонія) печерах. Continue reading

АКАФІСТ СВЯТОМУ ВЕЛИКОМУЧЕНИКУ ГЕОРГІЮ ПЕРЕМОЖЦЮ

Кондак 1

Обраному воєводі і переможцю Георгію складемо прославляння, як молитовнику нашому і швидкому помічникові: Ти ж, святий великомучениче,  маючи відвагу перед Господом, від усяких бід нас звільни, то ж  заспіваймо тобі: Радуйся, Георгію, великий переможцю.

Ікос 1

Ангелів Творець і всього творіння Творець , показав тебе Церкві Своїй віри захисником, і за віру непереможним страждальцем, закликає нас, за подвиги страждання твого, прославляти тебе, святий Георгію, так: Continue reading

Благовірний князь Всеволод Псковський

Пам’ять 11 / 24 лютого та 27 листопада / 10 грудня (отримання мощів)

Святий благовірний князь Всеволод, у Святим Хрещенні Гавриїл, Псковський, онук Володимира Мономаха, народився і майже все життя прожив у Новгороді, де в 1088 – 1093 і 1095 – 1117 роках княжив його батько, святий благовірний князь Мстислав-Феодор Великий (+ 15 квітня 1132 ). У 1117, коли великий князь Володимир Мономах дав у спадок Мстиславу Білгород Київський, фактично зробивши його своїм співправителем, молодий Всеволод залишився намісником батька на Новгородському князюванні. Continue reading

Слово Святителя Єпіфанія, єпископа Кіпрського, у Велику Суботу

Святого отця нашого Єпіфанія, єпископа Кіпрського Слово на погребіння Божественного Тіла Господа і Спаса нашого Ісуса Христа та про Зішестя Господа в пекло

Що це? Сьогодні тиша велика на землі. Тиша велика і разом з тим мовчання. Тиша велика, бо Цар спить. Земля злякалась і замовкла, адже Бог плоттю заснув і всіх, одвіку поснулих, підняв. Бог у плоті помер, і пекло затремтіло. Бог на короткий час заснув і тих, хто в пеклі знаходився, воскресив. Continue reading

Служби Божі в Страсний Четвер, П’ятницю, Суботу і на Великдень. Видання 1927 р. Б.

Наш сайт продовжує знайомити Православних Українців з історією перекладу Православного Богослужіння на українську мову. Ми представляємо вашей увазі видання Всеукраїнської Православної Церковної Ради. Воно було підготовлено й випущене у вкрай важкі, несприятливі для Українського Православ’я дні. Тому що ні в СРСР, ні в Польщі влади не хотіли відродження Українського Православного Духу, але наші святі попередники намагалися дати українському народу молитву до Бога на рідній українській мові. І це видання стало сьогодні Вічним нерукотворним пам’ятникам всім борцям за Українське Православ’я.

Сайт Київське Православ’я Continue reading

СЛОВА НАД ПЛАЩАНИЦЕЮ В ВЕЛИКУ П’ЯТНИЦЮ

Слава Ісусу Христу!

Улюблені брати і сестри!

Настали ті дні, до яких ми готувалися весь Великий Пост. Дні, в яких розкривається суть всього християнського життя – Страсний тиждень… Велика п’ятниця. У ці дні багато років тому ламалося невірне уявлення про Бога, і розкривалася істина. Також і зараз для нас випробовуються наші уявлення про Бога. Люди, які стояли перед Хрестом з Розп’ятим Господом нашим Ісусом Христом, говорили: «Якщо ти Бог, зійди з хреста!» – І це було природно. Ми також чинимо, коли думаємо, що віра в Бога нам дана, щоб зійти з хреста. Ми часто молимося про позбавлення від скорботи, хвороб, та в той же час  про інших ми судимо по їх вмінню вирішувати життєві проблеми. Учні одного разу просили Спасителя звести вогонь з неба на місто, який не прийняло їх, але Господь відповідає: «Не знаєте, якого ви духа» (Лк 9:55).

Continue reading

СПРОСТОВУЮЧИ МІТ ПРО «ЗАНЕПАД» КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я В XVI СТОЛІТТІ

З початку XIX століття російські православні та різноманітні католицько-уніатські історики старанно розширюють міф про занепад Київського Православ’я в XVI столітті. Вони переслідують різні цілі, але сходяться в одному – білоруси та українці нездатні без росіян або католицьких «підпорок» мати свою Православну Церкву і підтримувати в ній гідний освітній та науковий рівень, підтримувати  духовність народу на належному рівні.

Визначальним для історії Православної Церкви (Київське митрополії) Великого Князівства Литовського в XVI ст. є Віленський Помісний собор 1509, який відбувся під керівництвом митрополита Йосипа Солтана (1507-1521 р.р.). Собор розпочався у Вільні 25 грудня 1508 і закінчився 18 січня 1509р. На соборі були присутні семеро єпископів, семеро архімандритів, шестеро ігуменів, семеро протоієреїв і багато священства. Собор виробив наступні правила: “О стаде пастырьства Христовых словесных овец; О ставлении попов. О поставлении достойных у сьвященство; О утаенной совести; О непослушникох; О попех неимущих жен; О отнимании церквей; О сьвященникох князских и паньских; О церквах котории будуть стояти без сьвященников и без пэтья; Аще князь или боярин от церкви что отоймет; О отлучении сана; О отходящих черньцох; О божественныи правила; О непослушенстве епископском; О твръдости поставления; Сьвятого събора поместнаго иже в Сардакии, сиречъ, в Средци.” [13, ст.163-170] Continue reading

АКАФІСТ ВХОДУ ГОСПОДНЬОМУ В ЄРУСАЛИМ

КОНДАК 1

Вибраний Царю Вишнього Сіону, покірний, спасаючий і праведний наш Визволителю, Тебе, Якого на висотах носять херувими і оспівують серафими, сьогодні бачимо на осляті сидячим, що ідеш до Єрусалиму на добровільні страждання. За ради цього поклоняємося Твоєму невимовному до нас співчуттю, і з пальмовими гілками щиро зустрічаємо Тебе, щоби з дітьми єврейськими співати Тобі:

Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висоті! Continue reading