Преподобний Паїсий Києва-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у XIV столітті.
Це один з святих Київського Православ’я, подвиг якого нам тільки трохи привідкритий Господом. Continue reading
Преподобний Паїсий Києва-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у XIV столітті.
Це один з святих Київського Православ’я, подвиг якого нам тільки трохи привідкритий Господом. Continue reading
Преподобний Памва здійснював свій чернечий подвиг у XIII столітті.
Був ієромонахом Києво-Печерської обителі. Під час облоги монастиря татарами ченці послали святого Памву за їжею. Як не велика була небезпека, святий зі смиренням взявся виконати послух, але татари схопили його і піддали мукам за відмову відректися від християнської віри. Він говорив їм: «Ваші боги прокляті, а я вірую в Христа, Істинного Бога, Який створив небо й землю. Він Господь, єдиний Дійсний, Всемогутній, Він і мене позбавить від рук ваших молитвами святих Печерських ». За відмову відректися від християнської віри багато років страждав у татарському полоні. Згодом преподобний чудесним чином врятувався від мучителів: він був захоплений Ангелами і перенесено у свою келію в Києво-Печерській обителі. До блаженної кончини святої Памва жив у затворі, де мирно відійшов до Господа в 1241 році. Continue reading
Преподобний Іоан, названий Багатостраждальним, здійснював свій чернечий подвиг у ХІІ столітті.
Подвижник розповідав, що від самої юності багато страждав, мучений страстями плоті, і ніщо не могло позбавити від неї – ні голод, ні спрага, ні важкі вериги. Тоді преподобний пішов у печеру, де спочивали мощі преподобного Антонія, і старанно молився святому отцю. Через добу багатостраждальний Іоанн почув голос: «Іоан! Тобі треба зачинитися тут, щоб, принаймні, небаченням і мовчанням послабити бійку, і Господь допоможе тобі молитвами Своїх преподобних». Continue reading
125 років тому у дні святкувань 900-ліття Хрещення Русі видатний професор Київської духовної академії Володимир Завітневич у своїй, на той час найбільш повній розвідці про святого князя Володимира Великого під назвою «Володимир Святий як політичний діяч», поставив перед собою і нами запитання: «Що ж вийшло в результаті?». Свої дослідження про русько-візантійські відносини епохи Володимирового Хрещення Руси він спроектував на наше з вами сьогодення, написавши так: “Мине сто років – і Руська земля знову, як нині, заходиться святкувати тисячоріччя свого просвітлення світлом християнського вчення. Можливо, тодішні вчені, маючи нові багаті наукові дані, дістануть змогу сказати останнє слово в тих питаннях, які тепер ніяк не піддаються нашому розв’язанню. Втішаючи себе такою надією, нам залишається їм побажати щасливого успіху” (Владимирский сборник в память девятисотлетия крещения России. – Киев, 1888, с. 1-211). Continue reading
Обраного світильника, що темряву ідолослужіння в державі Руській розігнав і світлом божественної віри її просвітив, хвалимо тебе, святий рівноапостольний княже Володимире: ти ж, що завжди сміливо стоїш перед Царем царів, не переставай молитися за спадок твій і твоїми молитвами охороняй нас від усякої біди і лиха, щоб ми з розчуленням вдячно взивали до тебе:
Радуйся, Володимире, землі твоєї просвітителю.
Ікос 1
Творець ангелів і людей, Який у Своїй владі поклав часи і літа, і долю царств і народів влаштовує, коли благозволив покликати народ руський з темряви ідолослужіння до світла істини і правди вічної, поставив тебе, благовірний княже, благовісником і звершителем цієї всеблагої волі своєї. Тому, дякуючи Творцеві й Спасителю нашому, славимо Тебе, як великого обранця Божого задля спасіння нашого, і з радістю взиваємо: Continue reading
Ваші Високоповажності, політичні та церковні провідники православного народу України, улюблені і дорогі православні віруючі!
Свята Матір-Церква Вселенський Патріархат з великою радістю дізналася про ваше спільне рішення святкування 1025-ліття з дня Хрещення ваших предків. Бо, дійсно, прийняття християнської віри народом України стало важливою подією в історії, через яку вони приєдналися до Тіла Христового і ввійшли в спільноту християнских церков Європи. Continue reading
У ці дні вся Україна урочисто згадує важливу духовну і історичну подію – Володимирове Хрещення. Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату з радістю відзначає, що святкування 1025-ліття Хрещення Київської Русі сприяє подоланню існуючого церковного розділення та утверджує порозуміння між християнами України, які належать до різних конфесій.
Свідченням цього стали державні заходи з відзначення свята, що відбулися 26 липня 2013 р. у Мистецькому арсеналі та Палаці «Україна», де спільно брали участь православні, греко- і римокатолики, протестанти. Continue reading
Напередодні свята 1025-ї річниці хрещення Русі-України розгорілася дуже жвава дискусія відносно самої традиції святкування, а також її походження. Каталізатором цієї дискусії став виступ глави УКГЦ, верховного архієпископа Святослава (Шевчука), у якому він висунув дві досить суперечливі тези: Про те, що «поєднання дня хрещення України-Руси з днем пам’яті святого рівноапостольного Володимира Великого є «московською традицією»» та «історичну традицію святкувати хрещення Русі-України 1/14 серпня» [1]. Ці тези вже викликали багато коментарів та обговорень, але деякі моменти, а також підстави таких стверджень глави УГКЦ, опинилися за межами дискусії. У цієї короткої статті ми спробуємо викласти певне історичне бачення проблеми. Continue reading
Це відповідь п. Юлії Мостовій на її статтю «SOS, або Лісапетна моя Україна».
Лейтмотив чому в нас все так погано і чому ніхто не скаже як це поміняти. П. Юлія пропонує влаштувати дискусію чи конференцію, тобто масово обговорення класичних тем «хто винен» і «що робити». Continue reading
Першообраній від усієї Київської Русі, славній і рівноапостольній угодниці Божій Ользі, складаємо похвалу як зорі, що в пітьмі ідолопоклонства світлом віри засяяла і путь до Христа всім русинам показала. Ти ж, що маєш сміливість перед Господом, Який прославив тебе, оберігай нас від усяких бід молитвами твоїми, щоб співати тобі:
Радуйся, свята рівноапостольна княгине Ольго, богомудра. Continue reading